Узагальнення результатів аудиту. Аудиторський звіт

Узагальнення результатів аудиту є підсумком оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудиторський звіт за обсягом більш розширений документ, а висновок - стислий і короткий. Залежно від мети складання аудиторський висновок може мати кілька призначень. Насамперед це змістовний, цілеспрямований висновок незалежного спеціаліста про звіт підприємства, разом з тим висновок є правовим актом, оскільки у визначених законодавством України випадках лише звіт дає інформацію про результати роботи підприємства, яка може розглядатися акціонерами на своїх зборах.

В залежності від результатів аудиту, висновки можуть бути позитивними та негативними. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

Замовники зацікавлені у виявленні недоліків у виробничо-господарській, комерційній, фінансовій діяльності, їх усуненні та попередженні.

Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди.

Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.

Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка надасть можливість зробити аудиторський висновок.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.

Коли керівництво вносить зміни у звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої звітності.

Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.

Для складання власної незалежної думки про діяльність підприємства важливе значення має знання про галузь діяльності. Це є інформаційна база, на підставі якої аудитор дає свою професійну оцінку бізнесу підприємства. Розуміння особливостей діяльності в конкретній галузі та належне використання цих знань допомагає аудитору при оцінюванні різноманітних видів ризиків та виявленні проблем, плануванні й проведенні кваліфікованого і ефективного аудиту, оцінки аудиторських даних, забезпечення кращого рівня обслуговування підприємства.

Під час проведення аудиторської перевірки аудитор складає висновок з багатьох питань, причому важливу роль у цьому процесі відіграє інформація про діяльність підприємства. Наприклад, під час оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю, аналізу підприємницького ризику та відповідної реакції й дій керівництва, розробки загального аудиторського плану та програми аудиту, визначення розміру суттєвості та процесу оцінки відповідності вибраного розміру суттєвості, оцінки фактичних даних аудиту для встановлення їх відповідності та з’ясування придатності відповідних тверджень фінансової звітності, оцінки бухгалтерських кошторисів та роз’яснень керівництва, визначення ділянок, де окремі міркування аудитора та його практичний досвід можуть виявитися необхідними, визначення споріднених сторін та операцій, які вони проводять, виділення інформації, яка призводить до конфліктів, визначення незвичайних обставин, проведення інформаційних запитів та оцінки отриманих відповідей, розгляду відповідності облікової політики розкриттю інформації в звітності.

У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно внести відповідні коригування та проаналізувати інформацію, зібрану раніше, в тому числі дані в робочих документах попередніх років. Завданням аудитора є аналіз та виявлення змін, що мали місце після проведення останнього аудиту.

Дата добавления: 2014-12-07