Передмова. 1. Задачу, поставлену на початку глави, на якісному рівні розв’язано

Висновок

1. Задачу, поставлену на початку глави, на якісному рівні розв’язано. Користуючись порівняно простими ідеями, ми отримали різноманітні траєкторії рухів паперового літачка у повітрі, незважаючи на те, що строге аналітичне розв’язання задачі про планер засобами шкільної математики абсолютно неможливе.

2. В межах прийнятих припущень побудована модель на якісному рівні непогано відтворює реальні рухи. Основна таблиця за кількістю виведених змінних виявилася досить інформативною, але при бажанні можна добавити стовпці для спостереження за поведінкою миттєвих значень модуля прискорення та рівнодійної всіх сил, що діють на тіло.

3. Та все одно видається випадковим везінням, що порівняно проста модель здатна давати такі цікаві результати, нехай і на якісному рівні. Тим більше, що про конкретну форму рухомого тіла в ній взагалі не говориться нічого. Невже і насправді так легко примусити тіло невизначеної форми описати «мертву петлю»?

Справа в тому, що використані нами формули математичного запису теореми Жуковського вже передбачають наявність відповідних аеродинамічних характеристик (форми та розмірів) рухомого тіла – планера. Дійсною проблемою є саме створення реального об’єкту з необхідними характеристиками.

Глава 10. Задача про м’яку посадку на
Місяць

Сюжетною основою моделювання тут є відома задача-гра про «м’яку посадку» на Місяць, яка за часів широкого використання у навчальних цілях та в інженерних розрахунках програмованих мікро­калькуляторів обійшла сторінки ряду науково-популярних журналів (80-ті роки, період початкового оволодіння комп’ютерною грамотністю в нашій країні). При бажанні одну з її версій ви можете знайти в журналі «Техника – молодёжи», №6 за 1985 р. у цікавому фантастичному оповіданні М. Пухова «Истинная правда». Від усіх попередніх розв’язуваних нами задач вона відрізняється тим, що передбачає пошук оптимального управління процесом (посадкою). Термін «оптимальний» слід розуміти як найбільш вдалий, найбільш доцільний, найкращий з можливих за певних конкретних умов.

За «правилами гри» пошук такого управління має здійснювати дослідник (гравець) методом багаторазових спроб та помилок, покла­даючись на власну інтуїцію.

Оскільки цією задачею завершується розділ «Моделювання механічних рухів» нашого посібника, то тут принагідно будуть зроблені певні узагальнення стосовно застосування чисельного методу розв’язування задач механіки, і крім того, вирішуватимуться нові проблеми, пов’язані, зокрема, зі створенням зручного інтерфейсу
користувача в середовищі електронних таблиць.

Дата добавления: 2015-01-03