Тарифна система в оплаті праці

Тарифна система – це встановлена централізованими нормативними актами і тарифними угодами сукупність нормативів щодо оплати праці працівників залежно від складності, інтенсивності роботи, умов і характеру виробництва, природно-кліматичних умов, у яких їм доводиться працювати. Різнобічно враховуючи всі особливості праці, тарифна система диференціює її оплату і є основою в системі оплати праці працівників. Тарифна система містить тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів та тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники)[128].

Основним елементом тарифної системи оплати праці робітників є тарифні ставки – розмір оплати праці за одиницю часу. Величина розміру оплати праці за одиницю часу (тарифна ставка) залежить від кваліфікації робочого, яка характеризується присвоєним йому розрядом.

В.І. Зуб зазначає, що під тарифним розрядом слід розуміти елемент тарифної сітки, який є показником складності роботи, що виконується працівником, та рівня його кваліфікації[129].

Тарифний розряд – це особисто присвоюваний кожному працівникові показник його кваліфікації, рівня його вміння і спроможності виконання певної роботи. Присвоєння робітникові особистого розряду здійснюється кваліфікаційною комісією після відповідної його підготовки в професійному закладі чи безпосередньо на виробництві. Кваліфікаційна комісія, ураховуючи подання посадової особи, під керівництвом якої працює робітник, що звернувся із заявою про присвоєння кваліфікаційного розряду, оцінює його теоретичну і практичну підготовку відповідно до вимог тарифно-кваліфікаційного довідника, у якому містяться характеристика знань і навичок, якими повинен володіти робітник певної кваліфікації – розряду, на присвоєння якого він претендує. За висновками кваліфікаційної комісії рішення про присвоєння робітникові розряду приймає роботодавець (за погодженням з профспілковим органом) шляхом видання відповідного наказу.

Вищому розряду відповідає вища тарифна ставка. Залежно від обраної одиниці часу розрізняють годинні, денні і навіть місячні тарифні ставки. Відправною позицією слугує тарифна ставка І розряду (годинна, денна, місячна), установлена за виконання найпростішої роботи. Тарифні ставки наступних (другого і далі) розрядів визначаються шляхом множення тарифної ставки І розряду на встановлений тарифний коефіцієнт цього розряду.

Тарифні ставки одного й того ж самого розряду диференціюються залежно від інтенсивності праці, тому для працівників-відрядників вони більш високі, ніж для працівників, праця яких оплачується погодинно. Розмір тарифної ставки одного й того ж самого розряду змінюється також залежно від умов праці. На роботах з більш важкими чи шкідливими для здоров’я умовами він є більш високим. Усе це враховують тарифні коефіцієнти.

Конкретний розмір тарифної ставки робітників визначається безпосередньо в колективному договорі підприємства, установи, організації.

Зведений в єдину таблицю перелік розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів являють собою тарифну сітку. Тарифна сітка – це шкала співвідношень тарифних ставок між розрядами, що відображають складність роботи, кваліфікацію працівника. Тарифна сітка характеризується кількістю розрядів, які вона містить, і співвідношенням тарифних коефіцієнтів між розрядами та коефіцієнтів крайніх розрядів сітки.

Дата добавления: 2015-05-10