Відповідальності за співучасть у злочині

Заняття семінарське 11.1 Загальні та спеціальні питання

(2 год.)

Мета заняття:

- освітня: засвоїти поняття та ознаки співучасті в злочині, види співучасників у злочині, форми співучасті, вплив скоєних діянь у співучасті на розв’язання питань кримінально-правового характеру;

- розвиваюча: навчитися правильно орієнтуватись у ситуаціях, пов’язаних із співучастю у злочині („ексцес виконавця”, співучасть зі спеціальним суб’єктом, добровільна відмова при співучасті тощо);

- виховна: забезпечити розуміння співучасті у вчинення злочину як особливої її правової форми.

Опорні поняття: форми співучасті, вчинення злочину групою осіб без попередньої змови, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, вчинення злочину організованою групою, вчинення злочину злочинною організацією, види співучасників, виконавець, організатор, підбурювач, пособник, ексцес виконавця, причетність до злочину.

План:

1. Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

2. Види співучасників.

3. Форми співучасті.

4. Підстави та межі відповідальності співучасників.

5. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.

6. Провокація злочину.

7. Ексцес виконавця (співучасника).

8. Безнаслідкова співучасть у злочині.

9. Невдале підбурювання або пособництво.

Питання для самоконтролю

1. Чим зумовлюється підвищена небезпека вчинення злочину у співучасті?

2. У чому полягають об’єктивні ознаки співучасті?

3. Чим характеризується суб’єктивна ознака співучасті?

4. Що розуміється під співзаподіянням шкоди в не­обережних злочинах?

5. Як класифікуються форми співучасті?

6. Що розуміється під організованою злочинною групою?

7. Що входить у поняття „злочинна організація”?

8. Якою є кримінально-правова характеристика виконавця?

9. У чому полягають умови та межі відповідальності підбурювача?

10. Чим відрізняється інтелектуальне пособництво від кримінально караного приховування?

11. Що таке ексцес виконавця?

12. Якими є особливості добровільної відмови при співучасті?

13. Що таке провокація злочину?

14. Що таке невдале підбурювання до злочину та які його правові наслідки?

Основна література

1. Аветисян С.С. Соучастие в преступлениях со специальным составом: Монография. – М.: ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2004. – 467 с.

2. Арутюнов А.А. Институт соучастия: системный подход и проблемы квалификации. – М.: Юрист, 2002. – 216 с.

3. Берестовой Н.П. Соучастие в преступлении и особенности установления его признаков в условиях деятельности органов внутренних дел. – М.: Юридическая литература, 1990. – 278 с.

4. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища шк., 1986. – 207 с.

5. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – К.: Наук. думка, 1969. – 216 с.

6. Галиакбаров Р.Р. Борьба с групповой преступностью средствами уголовного закона: Учеб. пособие. – Саратов: Изд-во Сарат. юрид. ин-та, 1999. – 64 с.

7. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. – М.: Госюриздат. 1959. – 258 c.

8. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: Учеб. пособие. – Х.: ООО "Рубикон П", 1997. – 102 с.

9. Жаровська Г.П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України: Дисер. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 2004. – 211 с.

10. Зелинский А.Ф. Соучастие в преступлении. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1971. – 43 с.

11. Иванов Н.Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Саратовской академии. 1991. – 346 с.

12. Кваша О.О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2003. – 216 с.

13. Кваша О.О. Співучасть у злочині: структура та відповідальність: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – 560 с.

14. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении: Монография / М. И. Ковалев; М-во общ. и проф. образования Рос. Федерации. Урал. гос. юрид. акад.: Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 1999. – 204 с.

15. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 362 с.

16. Митрофанов І.І. Співучасть у злочині: навч. посіб. / І.І. Митрофанов, А.М. Притула. – Одеса: Фенікс, 2012. – 208 с.

17. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.-практ. посіб. – К.: Вища шк., 2001. – 95 с.

18. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юридическая литература, 1974. – 208 с.

19. Трайнин А.Н. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – М., Юрлитиздат. 1941. – 432 с.

20. Хмелевская Т.А. Виды групповых преступлений и их квалификация по УК РФ. – М.: Юрист, 2000. – 324 с.

21. Шеслер А.В. Уголовно-правовые средства борьбы с групповой преступностью. – Красноярск., 1999. – 216 с.

Додаткова література

1. Альошин Д.П. Форми співучасті в новому Криміна­льному кодексі України: проблеми реалізації правових норм // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 15 – 20.

2. Альошин Д.П., Орлов П.І. Поняття організованої злочинної групи в новому Кримінальному кодексі України: теоретичний аналіз // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Спецвипуск. – С. 99 – 105.

3. Арутюнов А. Эксцесс исполнителя преступления, совершенного в соучастии // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 5 – 7.

4. Бажанов М.И. Понятие организованной преступной группы и преступной организации // Зб. наук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. – X.: Харківський центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – Вип. 1. – С. 7 – 25.

5. Быков В. Виды преступных групп: проблемы разграничения // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 18 – 21.

6. Волженкин Б. Некоторые проблемы соучастия в преступлениях, совершаемых специальными субъектами // Уголовное право. – 2000. – № 1. – С. 12 – 16.

7. Головкін О.В. Форми співучасті, які охоплюються поняттям групової злочинності // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К., 2004. – № 9. – С. 186 – 193.

8. Гонтарь И. Посредственное исполнение: теория и проблемы судебной практики // Уголовное право. – 2004. – № 2. – С. 18 – 20.

9. Гродецький Ю.В. Добровільна відмова в організованих групах / Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та повідомл. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Ланова. – X.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2001. – С. 167 – 170.

10. Гуторова Н.А. Совершение преступления организованной группой как форма соучастия по уголовному праву Украины // Зб. наук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – X., 2001. – Вип. 2. – С. 31 – 48.

11. Дуванський О. Деякі проблеми співучасті за КК України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 9. – С. 29 – 32.

12. Єфремов С. Склад участі у злочині як юридична підстава відповідальності співучасника злочину // Вісник прокуратури. – 2006. – № 6. – С. 62 – 69.

13. Кваша О. Об’єктивні ознаки організатора злочину // Пра­во України. – 1999. – № 1. – С. 106 – 108.

14. Клименко В. Посередництво як форма співучасті у вчиненні злочину (питання криміналізації) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 129 – 132.

15. Колб О.Г. Проблеми визначення поняття „співучасть у злочині” // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 333 – 339.

16. Коржанський М. Група осіб як суб’єкт злочину // Право України. – 2005. – № 11. – С. 78 – 81.

17. Кузьмін С.А. До питання про наукове визначення організованої групи як структурної складової організованої злочинності // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2009. – № 20.

18. Лизогуб Я.Г., Карчевский Н.В. Группа лиц по предварительному сговору с позиций нового Уголовного кодекса Украины // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2001. – № 4. – С. 48 – 52.

19. Лизогуб Я.Г. Поняття «виконавець злочину» в новому кримінальному законодавстві: питання кваліфікації // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 47 – 49.

20. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 2001. – № 11. – С. 69 – 74.

21. Мочкош Я. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України. – 2006. – № 3. – С. 113 – 116.

22. Попович Н. Вчинення злочину групою осіб без поперед­ньої змови як форма співучасті // Вісник Львівського університету: Серія юридична. – Львів, 2005. – Вип. 41. – С. 289 – 294.

23. Трухин А. Соучастник преступления // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 46 – 50.

24. Улицкий С. Институт соучастия в судебной практике // Законность. – 2005. – № 11. – С. 25 – 27.

25. Ус О.В. Объективные признаки подстрекательства // Проб-леми законності. – 2004. – № 69. – С. 141 – 147.

26. Ус О.В. Підбурювання до злочину та ексцес співучасника // Проблеми законності. – Х., 2005. – Вип. 71. – С. 125 – 130.

27. Фесенко Є.В. Форми вчинення злочину за співучасті // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2009. – № 3. – С. 95 – 99.

Дата добавления: 2015-05-10