Методика навчання молодших школярів виразного читання

Виразне читання. Структура вміння виразно читати.

Умови успішного формування в молодших школярів техніки читання.

Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос.

У 1-2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формуються уміння слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення. З другого півріччя 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки. У 3-4 класах змінюється співвідношення видів читання. Провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. Відповідно і в роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.

Виразне читання - це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Завдання вчителя - допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам'ять - декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Вимоги до виразного читання:

1. Відтворення емоційної насиченості твору.

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Виразне читання тексту маємо здійснювати за опрацьованою партитурою (розбивкою). Для опрацювання партитури виразного читання нами визначено певну послідовність: 1) з’ясування головної думки для тексту в цілому або частин, якщо текст великий; 2) знаходження логічного центру в залежності від головної думки; 3) розбивка речень на мовні такти (ланки), визначення логічних пауз; 4) виділення логічних наголосів для речення (найголовніші за смислом слова), частин його; 5) визначення мелодики читання в залежності від місця логічного наголосу; 6) опрацювання інтонації читання.

21. Умови роботи над виразністю читання. Етапи підготовки учнів до виразного читання тексту.

Для ефективної роботи над виразністю читання учнів вчителю слід знати умови роботи над виразністю читання. До них належать такі:

1. Роботі над виразним читанням повинен передувати ретельний аналіз художнього твору. Отже, вправи у виразному читанні повинні проводитися на заключних етапах уроку, коли завершено роботу над формою і змістом твору.

2. Обов'язково має демонструватися зразок виразного читання твору. Це може бути або зразкове читання вчителем або читання майстром художнього слова в записі.

3. Робота над мовою твору - теж одна з умов відпрацювання виразності читання. Неможливо домагатися від учнів виразного читання, якщо або не зрозуміла форма твору, тому спостереження над виразно-образотворчими засобами стає органічною частиною роботи по з'ясуванню ідейної спрямованості твору.

4. Робота над виразністю читання повинна спиратися на уяву школярів, тобто на їх вміння уявити картину життя за авторським словесному опису, побачити внутрішнім поглядом те, що зобразив автор.

5. Обов'язковою умовою роботи над виразним читанням є також обговорення в класі варіантів прочитання проаналізованого твору

Отже, головною метою навчання дітей виразного читання є формування уміння визначати завдання читання вголос: передати слухачам своє розуміння твору за допомогою правильно обраних засобів усного мовлення.

22. Основні етапи процесу роботи над художнім твором на уроках читання в початковій школі. Смисловий і структурний аналіз тексту.

Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і особливостями сприймання художнього твору молодшими школярами.

Художній твір - це складне ціле, в якому всі його компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, зображувальні засоби) взаємодіють між собою. Аналіз художнього твору слідує за синтезом і робить можливим перехід до синтезу більш високої якості.

В узагальненому формуванні шляхи роботи над твором виглядають таким чином: первинний синтез - аналіз - вторинний синтез. У відповідності з вказаним напрямом виділяються 3 основних етапи роботи над художнім твором.

Перший етап (первинний синтез). Основні завдання: ознайомлення учнів з конкретним змістом твору, його сюжетною лінією на основі цілісного сприймання тексту. З'ясування емоційного впливу твору.

Другий етап (аналізу). Завдання і зміст роботи: встановлення причинно-наслідкових зв'язків в розвитку сюжету; з'ясування мотивів поведінки дійових осіб та їх провідних рис (чому так вчинили і як це їх характеризує), розкриття композицій твору (зав'язка дії, момент найвищого напруження, розв'язка), аналіз зображувальних засобів в єдності з розкриттям конкретного змісту і оцінкою мотивів поведінки героїв (що зобразив автор і як, чому вибрав ті або інші факти) тощо.

Третій етап (вторинний синтез). Зміст роботи: узагальнення істотних рис дійових осіб, співставлення героїв і їх оцінка, з'ясування ідейної спрямованості твору, оцінка художнього твору як джерела пізнання навколишньої дійсності і як твору мистецтва (що дізнались нового, чого вчить твір, як автору вдалося так яскраво і захоплююче передати читачу свої думки і почуття тощо).

Сприйманню художнього твору може передувати підготовча робота, а після вторинного синтезу можливе проведення робіт творчого характеру.

Дата добавления: 2015-05-08