Тема 13. Створення сприятливих умов праці

Тема 12. Управління робочим часом працівників

Робочий час як універсальна міра кількості праці. Законодавче регулювання робочого часу. Норма тривалості робочого часу. Скорочений робочий час. Неповний робочий час. Надурочні роботи. Робота у святкові та вихідні дні. Робота в нічний час. Робочий час у безперервних виробництвах.

Законодавче регулювання тривалості відпусток. Регулювання тривалості щорічних, додаткових, творчих, соціальних відпусток, відпустки без збереження заробітної плати.

Правила внутрішнього трудового розпорядку як засіб регулювання робочого часу. Типові правила. Зміст Правил внутрішнього трудового розпорядку організації.

Режим праці та відпочинку в організації. Змінний, добовий, тижневий і річний режим праці й відпочинку. Поняття та критерії оцінки працездатності людини. Регламентація перерв на обід та відпочинок. Графіки змінності. Умови і доцільність запровадження змінного робочого тижня, гнучкого графіка роботи, неповного робочого дня, неповного або подовженого робочого дня, розірваного робочого дня, тимчасової роботи, сезонної роботи, сумісництва, надомної праці тощо.

Основні методи аналізу ефективності використання робочого часу (метод безперервної реєстрації, метод за відхиленням). Цілоденний і внутрізмінний фонд робочого часу. Періодичні і одночасні обстеження внутрізмінного робочого часу. Облік робочого часу (типова форма № П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунки заробітної плати», форма статистичної звітності №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу»).

Поняття, фактори та елементи умов праці. ГОСТ 19605-74 «Організація праці. Основні поняття, терміни і визначення». Соціально-економічні, техніко-організаційні та природні фактори умов праці. Специфічні групи умов праці: санітарно-гігієнічні, фізіологічні, психологічні, естетичні, соціально-психологічні, технічні. Напрями впливу умов праці на працівника: на здоров’я та працездатність, на ставлення до праці та задоволеність працею, на ефективність праці та інші економічні показники, на рівень життя та розвиток людини.

Основні показники безпеки праці. Частота нещасних випадків, ступінь тяжкості нещасних випадків, чисельність травм і професійних захворювань на 100 працівників в рік.

Основні вимоги законодавства України до безпеки умов праці: Конституція України, КЗпП, Закони України «Про колективні договори й угоди», «Про охорону праці». Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві: оптимальні умови, допустимі умови, шкідливі умови, небезпечні (екстремальні) умови. Категорії важкості праці залежно від рівня інтегральної оцінки умов праці. Оцінювання умов і характеру праці для контролю умов праці на відповідність санітарним правилам і нормам; атестації робочих місць за умовами праці; санітарно-гігієнічна паспортизація стану виробничих підприємств; складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці; розслідування випадків професійних захворювань тощо. Типова методика оцінювання умов праці.

Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці: використання спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту працівників; скорочення робочого часу; збільшення тривалості відпусток; установлення доплат до тарифних ставок; пільгове пенсійне та санаторно-курортне забезпечення; профілактичні медичні огляди; лікувально-профілактичне харчування.

Основні напрями поліпшення умов праці на виробництві: удосконалення технологічних процесів; механізація і автоматизація; дистанційне управління виробничими процесами; улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;інженерно-технічні засоби охорони праці; раціоналізація режимів праці і відпочинку тощо. Соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві.

Дата добавления: 2015-05-22