Формування особистості у психології та педагогіці

Поняття “формування особистості” – вживається у двох значеннях.

Перше – формування особистості як розвиток, процес і результат. У цьому значенні формування особистості є предметом психологічної науки, завдання якої – вияснення того, що є в наявності і що може бути в особи в умовах цілеспрямованих виховних і навчальних дій.

Це є, власне, психологічний підхід до формування особистості.

Друге значення – формування особистості як її цілеспрямоване виховання. Це – педагогічний підхід до значення завдань і способів формування особистості.

Педагогічний підхід передбачає необхідність з’ясування, що і як повинно бути сформовано в особистості, аби вона відповідала соціально обумовленим вимогам, що їх пред’являє до неї суспільство.

Психологічний і педагогічний підходи до формування особистості не тотожні один одному, а складають нерозривну єдність.

Формування особистості відбувається засобами навчання і виховання.

За допомогою знань особистість корегує свою поведінку стосовно тих знань, якими володіє на даний момент. Виробляються нові якості особистості, які у свою чергу, впливають на перебіг психічних процесів (мислення та ін.).

Вищий ступінь мислення відносно самого себе дає змогу вдосконалити механізми учіння – людина виробляє власні методи, стратегії.

Нові, досконаліші форми засвоєння знань дають можливість пізнавати і вищі знання, які корегують, розвивають саму особистість.

У проблемі формування особистості відділити засоби навчання від засобів виховання вельми проблематично, бо вони виступають у єдності.

Умовно процес виховання поділяють на: розумове, трудове, моральне, естетичне, фізичне.

Розумове виховання полягає в тому, щоб сформувати правильне уявлення про навчання як про складний процес, пов’язаний з постійним напруженням волі, необхідністю долати труднощі. Трудове – це виховання працею, практичною діяльністю.

Моральне виховання завершується формуванням ідеалу, в якому відображені кращі якості людини. Основне завдання естетичного виховання – це виховувати естетичні почуття через правильне сприйняття прекрасного, сформувати звичку оцінювати всі факти і явища дійсності під кутом зору краси, гармонії.

Завдання фізичного виховання – це формування таких якостей особистості як організованість, наполегливість у процесі подолання перешкод, мужність тощо.

Література

1. Казаков В.Г., Кондратьєва Л.Л. Психология, М., 1989.

2. Особистість: тип аполлонівський і діонісійський. Звернення до надлюдини – “Воля до влади”. Ф.Ніцше (1844 – 1900). – В кн. Романець В.А. Історія психології ХІХ – поч. ХХ ст., К., 1995.

3. Техніка і техніцизм щодо психології людини та її духовності. – В кн. Романець В.А. Історія психології ХІХ – поч. ХХ ст., К., 1995.

4. Основи психології. К., 1995.

ЛЕКЦІЯ 3 Структура особистості

1. Емоції особистості.

4. Темперамент і характер.

5. Мотивація.

Дата добавления: 2015-05-22