Прийоми та засоби виховання

Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу учнів необхідно постійно стимулювати.

Стимулювати - значить спонукати, давати імпульс, поштовх думці, почуттю і дії. Певна стимулююча дія вже закладена в середині кожного методу. Але є методи, головне призначення яких - надавати додатковий стимулюючий вплив і таким чином посилювати дію інших методів, які відносно стимулюючих (додаткових) називають основними.

Змагання - прагнення до першості, адже самоствердження властиве всім людям, особливо молоді. Головне завдання - не дати змаганню перерости в жорстку конкуренцію і прагнення до першості будь-якою ціною. Воно повинне бути просякнуте духом товариської взаємодопомоги і доброзичливості. Добре організоване змагання стимулює досягнення високих результатів, розвиток ініціативи, відповідальності.

Заохочення - це сигнал про самоствердження, яке відбулося, оскільки в ньому міститься суспільне визнання того підходу, того способу дій і того ставлення до дії, які вибрані і реалізуються учнями. Головний ефект від заохочення - виникнення гострого бажання поводитися і діяти таким чином, щоб відчувати цей стан психічного комфорту якомога частіше.

Покарання - найдавніший метод виховання. Воно коригує поведінку вихованця, примушуючи його замислитись, де і в чому він вчинив неправильно, викликає почуття незадоволеності, соро-. му, дискомфорту. Головне почуття покараного вихованця - почуття переживання, відчуженості від інших вихованців, від колективу.

Педагогічні вимоги до застосування покарань:

> не можна карати за ненавмисні вчинки;

> не можна карати наспіх, без достатніх причин;

> поєднувати покарання з переконанням та іншими методами виховання;

> суворо дотримуватись педагогічного такту;

> спиратися на розуміння і підтримку суспільної думки;

> враховувати вікові та індивідуальні особливості вихованців.

Як до застосування покарань, так і до застосування методу переконань є ряд педагогічних вимог.

Рис. 5.1. Особливості формування переконань

Отже, недостатньо знати методи виховання, необхідно ще й уміло їх використовувати. Особливу увагу при цьому слід надавати стосункам, що складаються між вихователем та вихованцем.

Окрім методів і прийомів, у виховній роботі використовують засоби виховання. " Засоби виховання - вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямі" [27, с. 307]. Вони є "інструментарієм" матеріальної і духовної культури, який використовується для вирішення виховних задач. До них відносять:

> знакові символи;

> матеріальні засоби;

> способи комунікації;

> світ життєдіяльності вихованця;

> колектив і соціальну групу як організуючі умови виховання;

> технічні засоби;

> культурні цінності (іграшки, книги, твори мистецтва) [1,с. 43].

Варіанти цілеспрямованої виховної взаємодії вихователя і вихованця можуть мати різну форму, тривалість і здійснюватись за різних умов. Форми виховання - це варіанти організації конкретного виховного акту [1, с. 44].

Виховні методи і засоби застосовують не лише для вирішення виховних задач підростаючого покоління. Вони також використовуються з метою надання допомоги дорослим людям, в процесі соціалізації, адаптації до нових життєвих умов, корекції стилю поведінки чи характеру взаємостосунків з людьми.

Дата добавления: 2015-05-22