Обсессивно-фобічний чи дисфоричний

Неврастенічний

Егоцентричний

Типи реагування на хворобу з порушенням соціальної адаптації по інтерпсихічному варіанту

«Занурення в хворобу», виставлення напоказ близьким та оточуючим своїх страждань і переживань з метою повністю заволодіти їх увагою. Потреба виключної турботи – всі повинні забути і покинути все і піклуватися лише про хворого. Розмови оточуючих швидко переводяться на себе. В інших людях, які також потребують уваги та турботи, бачать лише «конкурентів» і відносяться до них неприязно. Постійне бажання показати своє особливе положення, свою виключеність в відношенні хвороби.

«Втеча в хворобу» часто використовується хворими для укорів та шантажу оточуючих. Скарги описуються хворими дуже яскраво, супроводжуються манерною жестикуляцією і вираженою мімікою. Оскільки основним мотивом поведінки людини стає приваблення до власної особи уаги оточуючих, егоцентричний тип реагування іноді називають істеричним.

Поведінка по типу «роздратованої слабкості». Гнів, роздратування, особливо при болях, при неприємних відчуттях, при невдачах лікування, при неблагоприємних даних дослідження. Роздратування часто виливається на першого потрапившого під увагу хворого, і завершується дуже часто розкаянням і сльозами. Непереносимість больвих відчуттів, нетерпеливість, нездатність отримувати полегшення. В послідуючому – розкаяння з приводу причиненого неспокою і нестриманості.

Неврастенічний (правильніше - астенічний) тип реагування являється найбільш розповсюдженим і неспецифічною відповіддю організма і особистості на захворювання. Його основою являється підвищена роздратованість в відповідь на фізичні явища (яскраве світло, голосні звуки, різкі запахи) так і на відношення оточуючих. Пацієнт стає капризним, вимогливим, він шукає ласки, заспокоєння, схильний до вираження гніву. Якщо його очікування в відношенні поведінки оточуючих не здійснюються (ви спеціальну шумите, хочете мене в гроб звести, вам байдужа доля мами).

Тривожна мнітельність, яка перш за все стосується побоювань не реальних, а маловірогідних: ускладнень невдач лікування, поганого закінчення лікування, а також можливих, (а також малообгрунтованих) невдач в житті, роботі, сімейній ситуації в зв’язку з хворобою. Уявні побоювання хвилюють більше ніж реальні, захистом від тривоги стають приклади і ритуали.

Пацієнт стає суєвірним. Він придає особливе значення дрібницям, які перетворюються для нього в спеціальні знамена (наприклад, розцінює шанси свого виліковування в залежності від того в якому порядку в його палату зайдуть лікар медична сестра, від того, тролейбус якого маршрута підійде першим до зупинки). Невротичні ритуали пов’язані з підвищеною тривожністю пацієнта і носять захисний характер.

Дата добавления: 2015-05-22