Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Напередодні світової війни




Н

априкінці 30-х рр. центр західноукра­їнського національного життя тимчасово перемістився до Закарпатської України. Події, які відбувалися тут, у котрий раз у складній обстановці переддня 2-ї світової війни, знову поста­вили проблеми єдності української нації та її возз’єднання в епіцентр європейської політики. Та це пояснювалося, однак, не органічними факторами внутрішнього розвитку, а шаленим виром міжна­родних подій. Уже початок насильницького окраю- вання Чехословаччини привернув увагу світової громадськості до становища й долі Закарпаття, яке поступово виходило за рамки попереднього міжна­родно-правового врегулювання. В боротьбу за но­вий його статус вступили впливові зовнішньополі­тичні сили.

Змагалися три головних варіанти розвитку подій: чехословацький, угорський, врешті — орієнтація на існування окремої держави „Кар­патська Україна“. Вони змінювали один одного в міру розвитку передусім міжнародної обстановки. Перший зводився до залишення бодай пом’якше­них зв’язків між Закарпаттям і Прагою. У цьому напрямі й розгорнули активність українські діячі Закарпаття. З жовтня 1938 р. щойно створена Руська національна рада висунула вимогу реальної автономії Закарпаття, домагаючись поступок від центру. Втім через кілька днів був створений уряд автономії на чолі з А.Бродієм — відомим прихиль­ником угорської орієнтації. Ще через два тижні уряд очолив Д. Волошин, який користувався найбільшими між тодішніх політичних діячів сим­патіями населення та послідовніше орієнтувався на існування закарпатської державності.

Останнє слово в розв’язанні проблеми „Підкарпатської Русі“ вже належало Німеччині,

якій у Мюнхені фактично видали „карт бланш“ на свободу дій у Центральній і Східній Європі. До ос­таточної ліквідації Чехословаччини Німеччина при­ховувала свої справжні наміри. Сподіваючись на її підтримку, створювались українські формування Закарпаття, об’єднані в „Карпатську Січ“. Вони поповнювались за рахунок добровольців. Значна їх кількість прибувала з Галичини.

В міру дальшого заповзання Європи в загальну війну інтереси українців нехтувалися все одвертіше. Спочатку Гітлер за Віденським арбітражем (2 лис­топада 1938 р.) віддав Будапешту південну части­ну Закарпаття з Ужгородом і Мукачевим включно. Десятки тисяч українців знову опинилися під угорським ярмом. Розчленування Чехословаччини в середині березня 1939 р. зняло будь-які покрови з гітлерівської політики. Не бажаючи надто поси­лювати Будапешт приєднанням Словаччини, Берлін погодився на включення всього Закарпаття до Угорщини Незалежність Словаччини віталась Німеччиною, проголошення того ж самого дня ок­ремого державного існування „Карпатської Ук­раїни“ зустрінуто із неприхованим роздратуванням. 15 березня 1939 р. німецькі війська рушили на Прагу. Того ж дня угорці розпочали загальний на­ступ. Через кілька годин уряд і новообраний прези­дент А. Волошин змушені були залишити територію Закарпаття. Нечисленні загони Карпатської Січі самовіддано протистояли нападнникам.

Карпатська Україна проіснувала кілька днів, залишивши свій слід у боротьбі за національну дер­жавність. Західноукраїнське населення дістало кілька важливих історичних уроків. Воно ще раз наочно пересвідчилось у неспроможності й небез­печності орієнтації на підтримку чужих держав. Стало незаперечним, що зацікавленість „укра­їнським питанням“ продиктована бажанням Німеч­чини використати його у власних агресивних, за­гарбницьких цілях.

Надзвичайно тяжким виявився міжвоєнний період у житті Східної Галичини й Волині, Закар­паття та Буковини, Хотинщини й Ізмаїльщини. Розділені між трьома сусідніми державами, відірвані від основного масиву етнічної території, вони залишилися вірними історичним прагненням і традиціям українського народу. В 20—30-х рр. революційно-визвольний рух усе яскравіше вили­вається у боротьбу за возз’єднання. Незважаючи на зростаючі внутрішні труднощі, які робили тоді неможливим досягнення єдності, вона продовжува­ла набирати силу. Ставало все більш відчутним, що наступний історичний період покінчить з однією з найбільших багатовікових несправедливостей, за­подіяних Україні. Загальний збройний конфлікт, що невблаганно насувався, перетворював природний процес возз’єднання на надзвичайно болісний для українського народу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 307; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.