Висвітлити історію становлення і розвитку вітчизняної спеціальної педагогіки

ПЕРШИЙ ПЕРІОД ЕВОЛЮЦІЇ
Першим періодом еволюції ставлення суспільства до осіб, що мають недоліки розвитку, вважається інтервал часу з VIII в. до н. е.. по XII в. н. е.. Початком цього періоду прийнято вважати час прийняття законів Лікурга, що дають право на знищення неповноцінних людей. В античні часи люди, що мають відхилення у розвитку, вважалися неповноцінними і не мали громадянського статусу.
У нашій країні цей період припав на більш пізній час, початком його прийнято вважати X в., Так як саме в цей час з'явилося християнство на Русі, а закінченням - XVII ст., час прийняття Петром I указів, що забороняють убивати дітей, що мають відхилення у розвитку. Таким чином, прийняте Руссю християнство зі своїми ідеями милосердя і співчуття наклало відбиток на існуючу традицію терпимого ставлення до інвалідів. Протягом довгого часу таке ставлення носило сторонній характер, жалісливе ставлення російських князів і царів не виливалося у вчинення яких-небудь активних дій у допомозі таким людям.
Однак у 996 р. київський князь Володимир перейняв досвід візантійських монастирів - був змальований коло осіб, які мають необхідність у призрении, київські князі передавали частину своїх доходів у фонд піклування, та піклування було покладено на церковні структури.
Русь перейняла разом з християнством і систему монастирській благодійності.
Вжиті Петром I зміни, спрямовані на європеїзацію країни, торкнулися і інститутів піклування, під впливом досвіду зарубіжних країн була визнана необхідність державної допомоги людям, які мають відхилення у розвитку.
ДРУГИЙ ПЕРІОД ЕВОЛЮЦІЇ
Другим періодом еволюції ставлення до людей з порушеннями розвитку прийнято вважати часовий інтервал з XII по XVIII в. Цей період характеризується різким зміною ставлення до людей з порушеннями розвитку від усвідомлення необхідності турботи і милосердя по відношенню до людей з порушеннями розвитку до усвідомлення можливості і доцільності їх навчання. Епохи Відродження і Реформації характеризуються широким поширенням ідей гуманізму, що в поєднанні з урбанізацією, розвитком освіти й друкарства та іншими сприятливими факторами призводить до зміни ставлення суспільства до людей з порушеннями розвитку, природно, в західному суспільстві. Були зроблені перші спроби навчання дітей, що мають відхилення в сенсорному розвитку.

Стан вітчизняної освіти знаходився на зародковому рівні, ще не було прийнято як необхідність, і, відповідно, не виникло потреби навчання інвалідів.
Ставлення до людей з порушеннями у розвитку залишається колишнім - жалісливе, милосердне, але стороннє, що не приносить реальної допомоги, тому в установах спеціальної освіти працювали головним чином запрошені фахівці-іноземці.
ТРЕТІЙ ПЕРІОД ЕВОЛЮЦІЇ
Початок третього періоду еволюції зміни ставлення суспільства до людей з порушеннями розвитку припадає на кінець XVIII ст., Закінчення періоду - на початок XX в. І усвідомлення необхідності створення системи освіти людей з порушеннями розвитку виникає внаслідок прийняття країнами законів про загальним початковій освіті, тим не менш носить відрізняється ідеологічний характер.
Розвиток спеціальної освіти став логічним наслідком прийняття законів про загальну освіту. Розуміння неможливості однакового навчання здорових дітей і дітей з порушеннями розвитку призвело до того, що аномальні діти були виділені в окрему категорію, що вимагає особливих освітніх умов. Навчанню підлягають діти з порушеннями слуху і зору і розумово відсталі діти. Визнання права дітей з відхиленнями на навчання тягне за собою організацію нормативно-правової бази і виявлення джерел фінансування. Таким чином, на цьому етапі можна говорити про виникнення і становлення фахової освіти як про результат взаємодії державних і недержавних закладів освіти.
Початок третього періоду еволюції на початок XIX в., Час відкриття перших спеціалізованих установ для сліпих і глухонімих дітей. Фінансування цих установ здійснювалося за рахунок благодійності й не входило в сферу діяльності держави. З відміною кріпосного права, розвитком благодійності, прийняттям законів про загальну освіту в Росії організовується система освітніх закладів для розумово відсталих дітей, дітей з порушеннями слуху і зору.
Однак ще не можна говорити про розвиток спеціальної освіти в рамках держави, так як спеціальну освіту не має правової та нормативної бази і не включено в державну область фінансування.
Після революції 1917р. відбувається зміна державного ладу, країна перебуває в стані кризи, йде громадянська війна. Установи, створені для дітей з порушеннями розвитку, повністю передаються у відомство держави. Всяка благодійність і філантропія категорично забороняється. Нова влада бачить мету виховання і освіти дефективних дітей у створенні суспільно корисних громадян.
ЧЕТВЕРТИЙ ПЕРІОД ЕВОЛЮЦІЇ
Четвертим періодом еволюції зміни суспільної свідомості по відношенню до дітей з порушеннями розвитку прийнято вважати часовий інтервал з початку XX в. до1970-х рр..
Цей період характеризується повсюдним розвитком і диференціюванням системи спеціальної освіти, введенням нових видів освітніх установ для дітей з порушеннями розвитку, розширенням вікових рамок спеціальної педагогіки до дошкільного і післяшкільного. Цей процес розвитку спеціальної педагогіки двічі переривався світовими війнами, і отримав продовження свого розвитку вже після закінчення Другої світової війни.
Переживши епоху фашизму, людство прийшло до переосмислення цінності людського життя на користь пріоритетів особистості над пріоритетами суспільства. Було прийнято низку правових документів, що захищають права людини, в тому числі й осіб з порушеннями.
На тлі загального соціально-економічного піднесення відбувається розвиток спеціальної педагогіки: йде активне вивчення методів діагностики та корекції порушень; визнається необхідність навчання дітей з усіма порушеннями розвитку; до установ для глухих (слабочуючих), сліпих (слабозорих) додаються спеціальні освітні установи для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, для дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери і т.д.; визнається можливість навчання дітей з глибокою розумовою відсталістю, які раніше вважалися нездібних. Посилюється законодавча основа спеціальної освіти, розширюється мережа установ і утворень, спрямованих на надання соціальної, психологічної, медичної, педагогічної допомоги сім'ям, які мають дітей з обмеженими можливостями.
Цей період носить суперечливий характер, основне протиріччя якого полягає в тому, що поряд із прийняттям на себе турботи про дефективних дітей держави перешкоджає розширенню системи спеціальних освітніх установ.
П'ЯТИЙ ПЕРІОД ЕВОЛЮЦІЇ.
П'ятим періодом еволюції зміни суспільного ставлення до людей з обмеженими можливостями життєдіяльності вважається відрізок часу з 1970-х р.р. по наш час. Цей період характеризується загальносвітовими розвитком боротьби проти дискримінації за різними ознаками - расовим, статевим, релігійних і т.д.
Право кожної людини на свої особливості законодавчо закріплюється у всьому світі, така політика сприяє зміцненню шанобливого ставлення до відмінностей, існуючих між людьми. У світлі боротьби з дискримінацією змінюється ставлення до людей з порушеннями розвитку - якщо раніше вважалося, що такі люди повинні навчатися в спеціалізованих закладах, здатних надати особливі освітні умови, то тепер йдеться про те, що людина повинна існувати в суспільстві і серед суспільства, приміщення людини в спеціальну установу є дискримінацією і порушенням його прав.
Основним напрямком фахової освіти є інтеграція людини з обмеженими можливостями здоров'я та життєдіяльності у суспільство.
У нашій країні наступ п'ятого періоду еволюції не було логічним продовженням розвитку суспільства, а стало результатом чергового перебудови держави і переосмислення цінностей, тому спеціальна педагогіка знаходиться в пошуку моделі розвитку, що відповідає специфіці саме нашої країни.
На сучасному етапі розвитку цивілізації існує багато медичних технологій і можливостей для попередження, діагностики та корекції вад розвитку, таких як можливість імплантації, пересадки органів і створення штучних; створення лікарських засобів, препаратів, вакцин, що сприяють запобіганню появи вад розвитку; вдосконалення діагностичних технологій і багато інше. Існує безліч способів відновити порушені функції організму, попередити появу дитини з важкими відхиленнями розвитку.

Дата добавления: 2015-05-23