Переяславські статті 1659 р

Переяславські статті — козацько-московська міждержавна угода, укладена 17 жовтня 1659 року в Переяславі, яка означала розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і суттєво звужували автономію козацької України у складі Московсь­кої держави. Підписані гетьманом Юрієм Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі з князем Олексієм Трубецьким.

Передумови. Після скинення І.Виговського молодий новообраний гетьман Юрій Хмельницький вислав посольство до московського воєводи Олексія Трубецького. Посольство, очолюване Петром Дорошенком, привезло проект договору, в яких визначалися принципи союзу з Московією. Цей проект отримав назву Жердівські статті. Вони базувалися на Березневих статтях 1654 року з певними модифікаціями. Трубецькой прийняв посольство, але запросив Хмельницького на особисті переговори. Гетьман побоювався пастки, однак, врешті-решт, поїхав до Переяслава із малим супроводом. 27 жовтня 1659 року, в Переяславі, Трубецькой організував Генеральну військову раду. На ній були відсутні правобережні полковники, а основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Сама рада проходила в оточенні 40-тисячного московського війська. На раді Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив підписати його сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654 року. Пізніше цей ред. текст увійде до Зводу законів Російської імперії під назвою «Статей Б. Хмельницького». Скасовувалися компанійські полки гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради. Переяславські статті складалися з 19 пунктів,які вони містили ряд суворих обмежень самоврядування. Документ мав на меті зміцнити позиції Московії в Україні. Статті передбачали:

· Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.

· Обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом.

· Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини із іноземними державами.

· Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.

· Обов'язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.

· Заборону гетьману призначати й усувати полковників без згоди царя.

· Розквартирування московських гарнізонів і воєвод в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.

· Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха. Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.

Дата добавления: 2015-05-23