Законодавча діяльність Народної Ради і перші кроки радянського будівництва в Закарпатті (1944-1945)

28 жов. 1944р. Рад. армія звільнила від фашиських окупантів Закарп. Укр. На звільненій терит. розгорнувся масовий рух за вихід Закарп. Укр. з Чехослов. Респ. і приєднання її до УРСР. На місцях ств. народні комітети, які стали тимч. органами держ. влади. 26 лист. 1944р. в Мукачевому відбувся 1 з`їзд народних комітетів Закарпатської Укр. На порядку денному стояли такі питання: 1)визволення За. Укр. від нім.-угорських окупантів;2)воз`єднання Зак. Укр. з Укр.3)наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4)вибори Нар. ради Зак. Укр. З`їзд прийняв маніфест про воз`єднання Зак. Укр. з Укр. і вихід зі складу Чехосл. Обрана на з`їзді Народна рада сформувала свій уряд у складі Президії Нар. ради та її уповноважених з таких питань: внутр. справ і держ безпеки, комун. господ., фінансів, землеробства, промисл. та торгівлі, юстиції, освіти, комунікації, хорони нар. Здоров`я, соц. опіки.

У лют. 1945р. декретом №40 ств. при Народній раді Планово-екон. бюро, а декретом № 41 – Рахунковий відділ Народної ради Закарп. Укр. Головою Народної ради обрали І.Туряницю, заступниками голови – П.Сову і П.Лінтура.

Місцевими органами держ. влади, відпов. до адмін-терит. поділу, були окружні, міські та сільські народні комітети. Вони розробляли місцевий бюджет і забезп. його виконання, здійснювали керівн. і контроль за д-тю підпр. та підпорядкованих їм органів управління, забезпечували реаліз. актів Нар. ради.Народна рада і народні комітети обирались на термін до остаточного роз`яснення питання про воз`єднання Зак. з Укр.

На підставі декрету №33 виданого 12 січн. 1945р. у сіх округах і містах Закарп. були ств. народні суди – основна ланка суд. системи краю. Вони обиралися відповідними народними комітетами і затвердж. Народною радою строком на 3 р. Вищу суд. інстанцію – Вищий нар.суд – обирала Народна рада. Також в усіх адм. округах і містах Ужгороді та Мукачеві для нагляду за дотриманням законностіств. органи прокуратури. Усіх прокурорів приз. Нар. рада

29 червня 1945 р. був підписаний договір між СРСР І Чехосл. про Закарп. Укр., ратифікований згодом Тимч. нац. зборами Чехосл. і Президією ВР СРСР. Отже, здійснилась споконвіна мрія укр. народу про воз`єднання в єдиній державі всіх укр. земель. На піставі Указу Презид. ВР СРСР 22 січня 1946р. в складі Укр. була ств. Закарп. обл. з поділом на 13 округів.

81. Процес перебудови у країні і зміни в сусп-пол. житті.

СРСР опинився на грані всеохоплюючої кризи:пол.,соц., куль., ідеолог. життя. Вивести країну із кризи, застою, адмін.-ком. сист. не спроможна. Потреба оновлення виникла не лише в екон., а й зміни в пол., сусп., міжн. житті сусп. Форми і засоби, глибина процесів оновлення жиитя сусп. були усвідомлені не зразу. У бер. 1985р. після смерті Черненка на пост ЦК КПРС обрано Горбачова і покладено поч. перебудови. Підгот. до 27 з’їзду КПРС, який мав відбутися 1986р. ускданювався тим, що було багато тих, хто був проти перебудови. Питання перебудови розг. Пленумом ЦК КПРС»Про перебудову і кадрову пол. партії».Рішення пленуму мало велике значення для гласності. Було прийнято ряд законів, напрвлених на розв. держ. підприємства.Відб. реформи. Іде процес поглиблення перебудови в політ. системі.

В жов. 1989р. відбулись перші в іст. Укр.вибори нар. депутатів на альтерн. основі. Відбулося небачене пробудження громад.-пол. активності народу. Особливо пробудж. політика русифікації. Прийн. З»Про мови в УРСР» від 1 січня 1990р. Розгортається широкий нац.-демокр. рух спрмований на розширення суверн.Укр. респ. В липні 1989р. відб. пол страйки шахтарів Донбасу, Зх. Укр. Розпочин. процес формування багатопарт. системи в Укр. Відб. організовані оформлення масової пол. опозиції ком. партіїї.

Виник. ряд комун. партій і організ. ВР приймає Декл. про держ. сувернітет 16 липня 1990р., це була тимч. Конст. незал. Укр.

82.Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. і Акт проголошеня незалежності україни 16 серпня 1991.,політичне і правове становище.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація складалася зі вступу (преамбули) та десяти-розділів: самовизначення української нації; народовладдя; державна влада; громадянство Української РСР; територіальне верховенство; економічна самостійність; екологічна безпека; культурний розвиток; зовнішня і внутрішня безпека; міжнародні відносини. Декларація проголосила державний суверенітет України, як "верховенства самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах".У Декларації визначалося, що Україна як суверенна, держава розвиватиметься в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією вевід'емного права на самовизначення Народ України є єдиним джере"лом державної влади Українська держава "забезпечує рівність перед законои_ усіх громадян Республіки, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релiгійних переконань, роду і характеру занять, місця проща вання та інших обставин". Територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена чи використана без її згоди.

Національним багатством країни володіє, користується і розпоряджається тільки народ України. Вона самостійно встановлює порядок організації охорони природи і порядок використання природних ресурсів, може заборонити будівництво й припинити функціонування будь-яких підприємств, установ та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

Досить важливим і новим у конституційному законом давстві України є такий пункт: держава виявляє піклування про задоволення національно-культурних потреб українців, котрі проживають за її межами. Та дуже цікавим є те, що -Україна має право на повернення у власність народу національних, культурних та історичних цінностей, що знаходяться за межами України. Україна також має право на власні Збройні сили, внутрішні війська та органи державної безпеки; вона "урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї".В останньому розділі підкреслювалося, що Україна є суб’єктом міжнародного права,здійснює безпосередні зноини з. іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельни

ми представництвами, бере участь у діяльності міжнарод.них організацій тощо. Вона виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно зміцнює загальний мир і міжнародну безпеку, безпосередньо бере~участьу загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Українська держав визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішнього — державного права.

Декларація є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції Республіки при укладенні міжнародних угод".

Отже, Декларація послужила правовою основою проце су незалежного державотворення України, всього подальшого законодавства. Вона надихнула демократичні сили України на подальшу боротьбу з комуністичним режимом. Своєрідним піком протистояння комуністичної влади і демократії стало голодування студентів у жовтні 1990 року у Києві. Тим часом продовжувалися пошуки оптимального змісту нового союзного договору. Переговори вели керівники дев'яти союзних республік, включаючи Україну. У травні лідери "дев'ятки" в основному узгодили текст союзного договору і призначили дату його підписання 20 серпня 1991 року. Але 19 серпня 1991 року партійна номенклатура вчинила державний.заколот. Дії заколотників призвели до остаточної дискредитації коаь партії. 24 серпня 1991 року ВР прийняла акт незалежнсті України. В цьому історичному документі підкреслювалося: виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого" Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет: України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність:1; України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей Акт набирає чинності з моменту його схвалення"

Акт проголошення незалежності України, день прийняття якого був незабаром проголошений національним святом, не був випадковим явищем. Акт проголошення незалежності України український народ прийняв, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення. |

На Всеукраїнському референдумі, який відбувся 1 грудня 1991 року…

Дата добавления: 2015-05-23