Колискова для мене 2 страница

Процедура "Бараняча голова" може використовуватися як "розігріваюча" гра на початку кожного нового дня роботи: але при цьому до свого імені кожен учасник повинен додавати кожного разу ті одному слову або словосполученню, на певну тему, наприклад, "Моя мрія", "Моє найбільш досягнення", "Предмет моєї гордості" тощо. Крім того що учасники в результаті виконання вправі одержують багато додаткової інформації один про одного, відбувається й добре тренування пам'яті. Застерігаємо, що в цій грі не слід пропонувати темі типу "Мій недолік" або "Моя головна життєва проблема". Багаторазове повторення учасниками імені один одного в поєднанні з назвою проблеми набуває значення колективного навіювання і закріплення цього зв'язку не тільки в голові самого учасника, але і головах всіх інших. Тому набагато кращим є те, щ багато разів прозвучать імена і достоїнства людей відбудеться "якоріння" на позитиві.

*Якір - метафоричне поняття, що виникло в нейропсихологічному програмуванні. Психологічна якір - сигнал, зовнішній стимул, що допомагає людині утримувати свою увагу на чому-небудь і зберігати певний душевний стан.

Взаємні презентації

Інструкція:

Зараз ми розіб'ємося на пари. Дається десять хвилин на те, щоб ви розповіли один одному про себе якомога докладніше - адже вам належит представляти свого партнера групі. Докладіть зусиль одержати якомога більше різної інформації про свого партнера. Хотілося б, щоб ви відобразили і презентації наступні питання:

■ Чого я чекаю від роботи в тренінгу?

■ Що я ціную в самому собі?

■ Предметом моєї гордості є...

■ Що я вмію робити краще за всіх?

Після цього організовується робота в парах. Якщо в групі незнайомі діти, то в цій грі можна надати учасникам можливість самим вибрати собі партнера.

Ведучому краще зафіксувати для себе, які утворилися мари (як показує досвід, в таких ситуаціях діти інтуїтивно вибирають тих, хто за багатьма параметрами - включаючи біографічні дані - схожий на них).

Через десять хвилин ведучий дає додаткові інструкції:

Презентації відбуватимуться таким чином: один я членів пари сидить на стільці, другий встає за його спиною, поклавши першому руки на плечі. Той, що стоїть говорить від імені того, що сидить, називаючи себе ім'ям свого партнера. Протягом однієї хвилини - лише однієї хвилини, не більше і не менше, той хто стоїть говорить, граючи роль того, що сидить. Рівно через хвилину монолог потрібно перервати; якщо хтось закінчить раніше, всі мовчать, поки не закінчиться відведена для виступу хвилина. Таким чином, ваше завдання зробити свою презентацію так, щоб вона тривала точно шістдесят секунд. Після нию будь-який учасник групи - і ведучий зокрема мас право задати виступаючому будь-які питання, на які той повинен відповідати також від імені того, що сидить. Зрозуміло, що ви можете і не знати дійсної відповіді на поставлене питання, тому вам потрібно зрозуміти, відчути, як відповів би ваш партнер. До речі, той, кого презентують, не може втручатися і вимушений буде увесь час мовчати.

Питання, які задають учасники групи і ведучий виступаючому, починаються зі звертання до нього за ігровим іменем, яке він презентував, і можуть торкатися будь-якої теми, наприклад:

· Які якості ти найбільш цінуєш в людях?

· Що ти вважаєш найогиднішим?

· Чи є людина, яка має сильний вплив на твоє життя? Хто вона?

· Назви твоє найзаповітніше бажання.

· Чого б тобі хотілося добитися в житті тощо?

Вправа завершується висловленням почуттів, думок учасників. При цьому важливо зосередити увагу на трьох аспектах: здатності враховувати час виступ на презентації, здібності правильно і стисло передати отримані від партнера відомості про нього, а також здатності "перевтілення" в іншу людину настільки, що домислити інформацію, якої бракує.

Підсумком вправи можуть бути наступі питання:

■ Оціни успішність власної презентації свого партнера.

■ Що ти відчував, коли твій партнер не зумів укластися у відведений час (замовк раніше, ні закінчилася хвилина)?

■ Чи вдалося твоєму партнеру правильно викласти відомості про тебе?

■ Чи вийшло у твого партнера стати твої двійником?

■ Чи правильно він вгадав відповіді, які давав від твого імені?

Отже, запропоновані вище вправи об'єднай однією спільною ознакою - вони є розвиваючим іграми. Гра задає простір дії, в якому дитина може вільно рухатися і вирішувати поставлені задачі.

Інтерактивні вправи й ігри сприятимуть підсиленню інтересу у дітей до навчання експериментування.

Будь ласка, не розглядайте вікові побажання до вправ як щось задане раз і назавжди. Ви кращі знаєте здібності своїх учнів. Подані вправи можно використовувати у роботі як зі старшими, так і молодшими дітьми.

Ми бажаємо вам задоволення від роботи прекрасного відчуття, що ви робите свій внесок в те, щоб діти були щасливими.

СПІВПРАЦЯ

У цьому розділі ми зібрали вправи, які допоможуть дітям відчути свою значимість у спільній роботі і приналежність до групи.

Співпраця - процес не завжди простий і приємний. Досить часто буває, що під час взаємодії у л юдей виникає образа, розпач, страх. У таких ситуаціях наш мозок автоматично спрацьовує на елементарному рівні поведінки, яка виникає за умови стресу - це агресія або відхід. Запропоновані вправи поступово навчать дітей відстежувати появу негативних почуттів і контролювати прояви захисної поведінки, тим самим допоможуть здійснювати вибір більш конструктивної поведінки у складних ситуаціях, що ви спробуєте виконати разом з дітьми ці вправи, ви переконаєтесь у тому, що перед різними учнями постають різні проблеми: деяким потрібно звільнитися від контролю і опіки, іншим - від соціальних забобонів, треті повинні навчитися знаходити компроміс. Та всі разом діти повинні вчитися прислухатися один до одного, підтримувати ідеї інших і проявляти власну ініціативу. Адже почуття приналежності до групи з'являється не від того, що діти і ведучий люб'язно спілкуються один з одним, -воно виробляється в процесі практичної співпраці.

Підніми монету

Часто ми не можемо досягти мети поодинці, потрібна допомога інших людей, і тому стає важливим уміння включати в свої плани партнерів. Участь у цій грі надає можливість активно проявити себе всім дітям, навіть тим, які занадто сором'язливі. В цій вправі три кроки: пояснюємо дітям задачу, даємо їм підготуватися і потім спробувати спільно вирішити запропоноване завдання. При цьому учасники повинні обговорити один з одним черговість своїх дій.

Матеріали. Для цієї гри знадобиться телефонна книга або що-небудь подібне. Книга повинна бути достатньо великою, щоб на ній одночасно могли стояти двоє дітей. Крім цього потрібні дві монети, два камінчики, два каштани або що-небудь подібне.

Інструкція. Попросіть дітей обрати собі партнери того, з ким вони дотепер мало спілкувалися. Поясніть завдання: два учасники стають на телефонну книгу, кладуть на вільні краї книги дві монети. Кожен з них повинен підняти одну монету. При цьому забороняється наступати на підлогу або триматися за щось. Діти можуть підтримувати один одного, їм дозволяється розмовляти один з одним, у кожної пари є три хвилини на підготовку. За бажанням можна потренуватися, але без книги. Пари приступають до виконання завдання по черзі. Інші спостерігають і готуються. Не можна голосно розмовляти, давати поради парам або критикувати, в кінці всі аплодують.

Обговорення

■ Кому вдалося виконати завдання?

■ Від чого це залежало?

■ Чи допомогло попереднє тренування?

■ Що було найважчим?

Хто швидше?

Діти, що йдуть до школи, як правило, вже можуть написати своє ім'я і пишаються цим. Завдані цієї вправи полягає в тому, що треба якнайшвидше написати своє ім'я на дошці і відразу поступитися місцем наступному учаснику команди. Вправа розвиває "командний дух" і допомагає долати стреси.

Інструкція. Група ділиться на чотири команди. В кожній команді знайдуться діти добре знайомі один з одним і мало знайомі. Команди розходяться в різні кінці класу.

Ведучий пояснює завдання: "Це змагання між чотирма командами. Зараз всі учні з кожної команди повинні стати в чотири ряди один за одним так, щоб перший учасник кожної команди стояв перед дошкою, наступний - за ним, і так далі. Перші чотири учасники в мої групи, по команді ведучого, пишуть своє повне ім’я на дошці і передають крейду наступному. І так до кінця ряду. Перемагає команда, якій вдасться швидше вирішити поставлену задачу. Команду-переможця всі вітають аплодисментами. Всі команди мають 5 хвилин на підготовку. Подумайте, як можна збільшити шанси на перемогу". Команди шикуються перед дошкою, ведучий дає сигнал старту. Можна провести і другий тур гри, під час якого пропонується написати вже своє прізвище.

Обговорення

Яким був настрій в кожній команді?

Чи вдалася взаємодія?

Чи критикував хто-небудь повільних учасників, через яких створювалося збентеження?

Чи всі успішно виконали завдання?

Як ви розумієте слова "справедлива і спортивна поведінка"?

Я це вмію!

Коли ми відчуваємо, що щось уміємо, виконуючи запропоноване нам завдання, вирішуючи певну проблему, самоповага наша зростає. Неможливо бути однаково успішним у всіх сферах. Визнавши цей факт і спробувавши визначити, що саме нам подобається робити (і в чому відповідно ми досягаємо найбільших успіхів), ми зможемо істотно полегшити собі життя. Виконуючи цю вправу, діти набувають можливості продемонструвати іншим те, що вони вміють добре робити. Крім того, вправа допомагає сформувати позитивне ставлення до вмінь інших учнів.

Інструкція. Кожен учасник вибирає будь-яку дію, яка йому добре вдається. Можливо, він добре катається на скейтборді, малює або співає Учасники по черзі виходять уперед, представляють (мовчки) за допомогою пантоміми, показують, що вони вміють. ("Розтопити атмосферу" може ведучий, якщо першим виконає завдання.) Група намагається відгадати, що показує учасник. Запрошуйте до участі в грі якомога більше дітей.

Обговорення

■ Чому важливо знати свої уміння?

• Чи є хвастовитістю демонстрація того, що і вміємо?

■ Чи є люди, які однаково добре вміють все?

■ Є речі, які нам особливо подобається робити, і ми досягаємо при цьому найбільших успіхів. Чому?

■ Чи варто радіти за інших, якщо їм щось добре вдається?

■ Як позбутися заздрості або ревнощів?

■ Чи подобається мені, коли інші помічають і визнають мої вміння?

Приємні слова

Ця вправа робить акцент на встановлені позитивної взаємодії дітей. Під час її виконання група словами повинна виражати своє визнання окремим учасникам. Для посилення ефекту варто провести її двічі.

Інструкція. Діти встають у два ряди, один навпроти одного. Відстань між рядами - приблизно метр. Один з учасників отримує вказівку ведучого пройти між рядами і попросити кожного сказати йому щось приємне. Групі дається хвилина, щоб діти могли подумати над тим, що вони хочуть сказати. Після того, як пройде перший учасник, зверніть увагу дітей на те, яку сяючу посмішку на його обличчі викликають приємні слова, сказані на його адресу.

Обговорення

Щоб не розвіяти позитивного настрою, обговорення проводити не потрібно. Цілком достатньо, якщо ви завершите вправу коротким зауваженням. "Часто нам набагато легше критикувати інших і вказувати на їх слабкості, ніж помічати їх добрі сторони, але це не робить нікого щасливішим, ні нас, ні тих, кого ми критикуємо. Кожному з нас час від часу потрібні добрі слова. Спасибі всім вам!"

Намет

В цій грі учасники розподіляються на команди і намагаються виконати важке завдання: за допомогою газети і скотча побудувати намет. Щоб підвищити шанси на успіх, спочатку дітям потрібно скласти план своїх дій.

Матеріали: кожній групі знадобляться стара (краще товста) газета і скотч. Інструкція. Всіх учасників розподілити на команди, по 5 чоловік. Добре, щоб до команд потрапили діти, які ще недостатньо один одного знають і хотіли б познайомитися ближче. Кожна команда одержує газету і скотч. За допомогою цих предметів їх потрібно побудувати намет такого розміру, щоб на ньому помістилися всі учасники команди (при цьому не можна використовувати ніяких інших засобів). Командам дається 10 хвилин, щоб скласти план дій і придумати конструкцію намету. Під час підготовки матеріал чіпати не можна. Коли діти почнуть зводити намет, стежте за тим, щоб у будівництві брали участь усі. На виконання завдання відводиться 15 хвилин. Якщо ви хочете ускладнити задачу, то час можна скоротити. Під час роботи дозволяється тихо розмовляти. Команди по черзі представляють свої творіння і показують, що всім учасникам знайшлося місце в наметі.

Обговорення

Учасники кожної команди розказують про те, як вони діяли, наскільки задоволені результатом і чи у всіх була можливість прийняти участь у процесі зведення намету. Після цього можна задати дітям та питання:

■ Чи дізнався я щось нове про когось з учасників своєї команди?

■ Наскільки я вмію співпрацювати з іншими?

■ Як треба поводитися, працюючи разом іншими?

■ Що було найважчим у спільній роботі?

■ Яка роль співпраці в різних видах роботи?

Пакет із сюрпризами

Ця невелика вправа на розвиток навичок співпраці, в якій учасники групи спільно інсценізують якусь історію. При цьому вони вчаться прислухатися до пропозицій інших і робити власний творчий внесок у вирішення загальної задачі. Крім того, гра дозволяє розвивати навички експресивного самовираження акторської майстерності.

Матеріали. Приготуйте 4 - 5 паперових пакетів, до кожного з них треба покласти 4-5 предметів, наприклад: паперовий стаканчик, в'язку ключів, олівець, блокнот, рукавичку, шапку, краватку, коробок сірників тощо.

Інструкція. Учасники розподіляються на 4 команди, в кожній з яких по 4 - 5 учасників, одержують по одному пакету з предметами на команду.

Кожна команда повинна придумати коротку виступ, в якому використовуватимуться всі предмет з пакету, а кожному учню дістанеться та або інша роль. Команди самі вирішують, якою буде ця сценка: гумористичною, детективною або реалістичною. На підготовку дається 10 хвилин. Після цього всі учасники команд сідають по колу, і по черзі демонструють свої сценки.

Обговорення

Учасники розказують, як відбувалася підготовка? Чи всі мали нагоду висловитися? Як пройшов розподіл ролей? Чи можна було при цьому посміятися?

Як я відчував себе під час виступу?

Чи міг я сам вибрати для себе роль?

Як я себе відчував, граючи перед публікою?

Чи зміг я "перевтілитися" в свою роль?

Музей скульптур

Не можна навчити співпрацювати абстрактно. Ці навички потрібно постійно тренувати, включаючись в роботу й переживаючи весь спектр відчуттів. Тільки так діти зможуть виразно відчути можливості співпраці, що підвищить їх самооцінку і бажання довіряти іншим.

Матеріали: листи щільного кольорового паперу або картону формату А4.

Інструкція. Група розподіляється на трійки так, щоб в них були учні приблизно одного зросту. Ведучий пояснює перше завдання. Потрібно втрьох вміститися на аркуші картону, не зачіпаючи при цьому підлоги. Також не можна спиратися на стілець, або стіну. Триматися можна тільки один за одного. Всім трійкам дається 3 хвилини, щоб подумати, як краще вирішити цю задачу. Під час обдумування картон чіпати не можна. Після цього учасники намагаються встати на картон, знайшовши позу, в якій вони зможуть простояти 2 хвилини.

Ведучий стежить за тим, щоб ніхто не торкався ногами підлоги. Діти на деякий час збираються в коло, щоб обговорити, чи сподобалося їм завдання. Що було найважчим? Що було найлегшим? Що привело до успіху? Чи були трійки, які не справилися завданням? Потім всі знову повертаються до своїх аркушів. Задача залишається тією ж, але тепер потрібно подумати, як встати на аркуш так, щоб вийшла скульптура - цікава, красива, натхненна. На підготовку дається 3 хвилини. Трійки намагаються втілити свої задуми, перевіряючи, чи зможуть вони витримати в задуманих позах хвилину (6-8 хвилин). Далі половина команд виконує завдання, а інша прогулюється "музеєм" і роздивляється скульптури (5 хвилин). Після цього команди міняються місцями.

Обговорення

■ Чи сподобалася мені ця гра?

■ Чи вийшла у нашої трійки цікава скульптура?

■ Чи успішною була наша співпраця?

■ Чиї скульптури мені сподобалися?

■ Як ви думаєте, скільки учнів може розміститися на аркуші картону?

Ти де?

Ця гра подобається дорослим і дітям через те, що вона нагадує невеличку виставу і в неї можна грати із закритими очима, що загострює відчуття учасників. Коли їм врешті-решт вдається знайти долоні свого партнера, напруга спадає і на обличчі, випромінюється відчуття щастя й тріумфу. Гра розвиває інтуїцію.

Інструкція. Кожен з дітей вибирає собі партнера. Учасники встають один проти одного, на відстані приблизно 60-80см, і дивляться один на одного. Беручи участь у цій грі, можна уявити, що фотографуєш свого партнера, запам'ятовуючи при цьому його зріст, ширину плечей, довжину рук тощо. Кожен учасник готує руки: тре долоні, поки вони не зігріються. Після цього всі закривають очі й тримають руки перед собою долонями вперед. Ведучий дає команду: "Поволі крокуючи, рухайте долоні назустріч один одному, доки не відчуєте тепло". Вправа повторюється, щоб діти зрозуміли, як можна "бачити" руками. Ведучий пояснює далі: "Тепер розплющить очі і подивіться на партнера. Після цього доторкніться обома долонями до долонь партнера і відчуйте тепло. Відведіть долоні. Закрийте очі і відійдіть на два кроки назад, тричі оберніться поволі навколо себе на місці і зупиніться. Тепер кожен робить два кроки вперед і намагається (не розплющуючи очей) знайти руками руки партнера. Тільки після того, як знайдете руки один одного, можна розплющити очі". Дайте учасникам можливість потренуватися 5 хвилин. Після цього партнери можуть обговорити свій досвід (3 хвилини).

Обговорення

■ Чи сподобалася мені ця вправа?

■ Що допомогло мені знайти свого партнера?

■ Чи вірив я із самого початку, що справлюся із задачею?

Новий винахід

Це досить складна вправа, бо знадобиться багато часу у на підготовку. У грі приймають участь всі. Групу потрібно розподілити на три команди. Кожна команда виготовляє свою конструкцію. Після перевірки створених конструкцій представляє їх і пояснює свій задум. Стежте за тим, щоб між командами по можливості, не було сильної конкуренції і щоб всі учасники могли спокійно зосередитись на виконанні завдання. Переходьте від однієї команди до іншої і допомагайте їм підтримувати спокійну і дружню атмосферу.

Матеріали. Для кожної команди знадобляться: сире яйце, 20 пластикових соломинок, скотч, лінійка, ножиці.

Інструкція. Група ділиться на три команди. В кожній команді повинно бути декілька учасників, яким часто доводилося працювати разом, і декілька учнів які до цього часу мало спілкувалися між собою Ведучий пояснює завдання: "Кожна команда повинна придумати захисну конструкцію для яйця, щоб вон не розбилося при падінні на підлогу з висоти 1м. Крім того, потрібно придумати відповідну назву для своє конструкції. Ви всі одержуєте один і той же матеріал. На створення конструкції всім відводиться 30 хвилин. Всі учасники збираються разом, і кожна команд демонструє свою конструкцію, повідомляючи її назву а також пояснює, чому був вибраний саме це варіант і в чому його переваги. Для перевірки вибирається відповідне місце. Ведучий урочисто представляє учасників і промовляє декілька слів про важливість виконаної ними роботи: "Будь-який винахід вимагає часу. Наприклад, винахідник електричної лампочки Томас Альва Едісон створи тисячі зразків, перш ніж отримав працюючи екземпляр. Учасники цієї гри - піонери маловивченій області: створення захисних конструкцій для яєць". Після цього команди перевіряють на практиці свої винаходи - урочисто кидають яйце з захисною конструкцією зі встановленої висоти.

Обговорення

■ Якою була атмосфера в команді?

■ Що можна було зробити краще?

■ Чи вдалося мені внести свої пропозиції? Як віднеслася до них решта членів моєї команди?

■ Як приймалося загальне рішення?

■ Чи залишилося наше яйце неушкодженим?

■ Що значить для мене успіх? Що означає невдача?

■ Чи можна потерпіти невдачу, проте все рівно бути успішним?

■ Чи варто іноді робити помилки, щоб чомусь навчитися?

Райська насолода

Це не просто вправа, а ритуал, що підвищує згуртованість групи. Краще всього приурочити його до будь-якого святкового моменту - завершенню цільної навчальної четверті, дню народження, ювілею школи тощо. В кожній команді повинно бути не більше 4-6 дітей.

Матеріали. Кожній команді необхідна миска з нарізаними овочами і миска із заправкою. Також потрібні виделки або ложки для кожної дитини. Заздалегідь можна домовитися про те, хто що приносить, але якщо ви хочете здивувати групу, приготуйте інгредієнти самі (відповідні овочі - морква, червоний перець, селера, цуккіні тощо; заправка - сметана, майонез або м'який сир з травами)

Інструкція. Учасники розподіляються на команди, і кожна сідає за свій стіл. Ведучий пояснює завдання: "Існує легенда, що в раю і в пеклі дуже смачні страви, але скрізь діє одна умова - нічого не можна їсти самому. При цьому жителі пекла не мають права годувати один одного і залишаються голодними, а жителі раю можуть це робити, і в зв’язку з цим, вони завжди ситі. Правила нашої гри прості: кожна команда одержує дві миски: одну із нарізаними овочами, іншу із заправкою - і починає їсти, при цьому не можна нічого класти собі в рот. Можна тільки годувати інших учасників". Стежте за тим щоб правила не порушувалися. Виділіть на виконання завдання 10-15 хвилин і залиште час для обговорення.

Обговорення

■ Чи сподобалася мені вправа?

■ Коли мене останній раз хтось годував?

■ Чи сподобалося мені, коли мене годували інші учасники?

Знайди пару

Призначення:

■ розвиток чутливості до невербальних засобів спілкування;

■ творча взаємодія з іншими членами групи;

■ розвиток у членів групи установки на взаєморозуміння;

■ розвиток умінь виразити себе за допомогою невербальних засобів.

Час: 10 хвилин.

Матеріали: парні кольорові малюнки зображенням тварин або парні смужки паперу з назвами тварин.

Гравцям роздаються смужки паперу, на яких написані назви тварин. На одних смужках повинні бути позначки вербальна "В", на інших невербальні "Н". Відповідно до позначки, гравці першої групи «В» знаходять пару з закритими очима, промовляючи вголос ті звуки, які притаманні тваринам, назви яких на смужках. Гравці другої групи "Н", не подаючи жодного звуку, за допомогою лише рухів притаманних тваринам, назви яких на смужка паперу, також знаходять свою пару.

Будь-яке число

Ще одна гра, яка може бути запропоновані учасникам групи як спосіб перевірки їх умінь розуміти один одного без слів. Ведучий називає на ім'я будь кого з гравців. Той миттєво повинен назвати яке-небудь число від одного до числа, яке дорівнює кількості учасників групи. Ведучий командує: "Три-чотири". Одночасно повинно встати стільки гравців, яке число назване. При цьому гравець, що назвав це випадкове число, сам може встати, а може залишитися сидіти. Цікаво, що в класичній групі з дванадцяти-п'ятнадцяти дітей, зазвичай, помилка не перевищує одну дитину. Хто-небудь з учасників швидко здогадується, що існують безпрограшні варіанти: потрібно назвати або "один" і схопитися самому, або назвати число за кількістю членів групи, і тоді встануть всі. Ведучому краще припинити гру після однієї-двох вдалих спроб: учасники залишаються з відчуттям збільшеної групової згуртованості.

МЕДИТАТИВНЕ МАЛЮВАННЯ

Вправи з розділу "Медитативне малювання" не мають нічого спільного із завданнями, що діти виконують на уроках малювання. Сутність «медитативного малювання" полягає у природній потребі дітей виражати себе через малюнок, бо малюють вони для того, щоб відобразити свої почуття. Вправи цього розділу добре підходять для дітей зі спокійним темпераментом, не схильних до вербального самовираження або просто боязких. Учні можуть зобразити свої почуття і думки через малюнок і вже потім висловити вголос те, що їм захочеться. Малювання вдала методика навчання для дітей з вираженим просторово-візуальним інтелектом. В основі "медитативного малювання" -
лежить спокійна діяльність дітей, яка вимагає концентрації і одночасно дозволяє їм відпочити.

Прекрасний сад

Під час виконання цієї вправи діти вчаться мислити метафорично і намагаються проявити найвиразніші риси своєї особистості. Вправа сприяє об'єднанню групи і знаходженню загальної ідентичності. Крім того, діти вчаться співпрацювати один з одним.

Матеріали: олівці, аркуші паперу для кожної дитини, ножиці, ватман або великий аркуш паперу і клей.

Інструкція. Ведучий звертається до всіх учнів немовби до одного. "Уяви, що ти - прекрасна рослині в саду. Якою рослиною ти хочеш бути? Яким є ії листя? Гілки м'які чи жорсткі? Чи має ця рослині шипи? А плоди? Як вона розквітає? Якого кольору ії суцвіття?" Кожен учасник малює себе у вигляд рослини - або реально існуючої, або вигаданої (5 - 11 хвилин). Потім діти збираються в пари, показують один одному свої творіння і обговорюють їх (5 хвилин). Потім зображення рослин вирізають і приклеюють на один аркуш ватману, щоб вийшов прекрасний сад. За бажанням діти можуть намалювати паркан і хвіртку в саду. Цю картину можна повісити в класі. Обговоріть з учнями, а що потрібно рослинам в цьому саду для того, щоб добре рости і розвиватися. Обговоріть, що потрібно учням групи для розвитку.

Обговорення

■ Чи сподобалася мені ця вправа?

■ Чого я собі побажав би для власного розвитку?

Малюємо настрій і почуття

Почуття грають в житті дітей не меншу роль ніж в житті дорослих. Діти дуже емоційні, вони часто проявляють свої почуття в поведінці. Ця спонтанність має особливу красу, доки йдеться про вираз позитивних, соціально схвалюваних почуттів, але більшість дорослих обурюються, коли дитина б'ється, проявляючи свою незадоволеність, або падає на підлогу, коли їй відмовили. Всі дорослі хочуть, щоб діти вчилися усвідомлювати свої почуття, називали їх знаходили соціально прийнятні способи їхнього прояву. Під час виконання цієї вправи діти уявляють свої почуття за допомогою простих ліній, і різноманітних форм і кольорів. Це важливий крок на шляху до усвідомленого управління своїм внутрішнім світом.

Матеріали: кожна дитина одержує декілька аркушів паперу для малювання, крейду або кольорові олівці.

Інструкція. Спочатку поговоріть з дітьми про те, які почуття і настрій вони відчувають (зараз та взагалі). Задайте учням наступні питання:

■ Які почуття вам відомі?

■ Що відбувається з вами, коли ви відчуваєте радість, смуток, турботу?

■ Де в тілі ви відчуваєте свою емоцію?

■ За якими ознаками ви можете здогадуватися про почуття, що відчувають інші люди?

Поясніть дітям завдання: "Треба намалювати ваш настрій, почуття, емоції. При цьому малюнок має бути абстрактним, тобто не можна малювати образи, які легко впізнати - людей і предмети". Тема першого малюнка - "Як ти себе почуваєш зараз?" (5 хвилини). На другому аркуші вони малюють відповідь на питання "Як ти почував себе сьогодні вранці, коли прийшов до школи?" (5 хвилин). Третій малюнок повинен бути на тему "Як ти почував себе вчора, коли прийшов зі школи додому?" І нарешті, останній присвячений відповіді на питання "Яке б відчуття ти хотів відчувати частіше?" (5 хвилин). Потім діти по черзі показують свої малюнки і коментують, їх, намагаючись словами описати виражені на папері почуття. При цьому важливо запитати їх про наступне:

■ Як довго взагалі триває ця емоція?

■ Які почуття слідують за нею?

Корисно також обговорити, чому для характеристики емоцій використовувалися ті або інші лінії чи кольори. Особливої уваги заслуговує останні малюнок ("улюблена емоція"):

■ Що це за почуття?

■ Як часто я його відчуваю?

■ Чи переживаю я його в школі хоча б іноді?

На завершення діти можуть спробувати виразити почуття за допомогою міміки чи пантоміми Хтось називає якесь почуття, а інші показують його.

Обговорення

■ Чи сподобалася мені ця вправа?

■ Чому люди відчувають різні емоції?

■ Яким було б наше життя, якби ми не мали почуттів?

Малюємо обличчя

Ще до школи діти вже знають достатньо слів, що позначають різні почуття, і можуть поговорити про те, як поводяться люди, коли переживають ті або інші почуття. Під час виконання цієї вправи учні малюють обличчя, які виражають певні емоції, а потім група вибирає декілька малюнків та на основі їх придумує історію.

Дата добавления: 2015-05-23