Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Назвіть цілі, методи та засоби в політичній діяльності




Білет №23

Громадян України у сучасних умовах.

Поясніть механізми та проблеми формування політичної свідомості

Буденна політична свідомість — це несистематизовані масові уявлення про політику. Вона виникає стихійно, безпосередньо з повсякденної практики й відображає політичні явища і процеси поверхово, не проникаючи у їх суть. Саме на рівні буденної свідомості відбувається швидка реакція людей на політичні події, а їхнє ставлення до політичної влади формується насамперед через факти повсякденного життя. Оскільки головним джерелом формування буденної політичної свідомості є повсякденна практична діяльність, то нерідко її називають ще емпіричною політичною свідомістю. Теоретична політична свідомість — це сукупність ідей, поглядів, учень, які виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів. В умовах становлення інформаційного суспільства суттєво змінюється роль мас–медіа і створюваної ними медіакультури, зростає вплив ЗМІ на політичну свідомість та систему політичної комунікації. В інформаційному суспільстві, яким нині є й українське суспільство, на ЗМІ покладається обов’язок сприяти розвитку громадянської культури, демократичних інституцій, формуванню демократично орієнтованої політичної свідомості

тощо. Свобода слова відіграє вирішальну роль у формуванні громадської думки, а отже, і політичної свідомості громадян. Механізм формування політичної свідомості громадян можна визначити як спосіб прямої та опосередкованої інформаційної дії ЗМІ, спрямований на задоволення інформаційних потреб та формування особистості громадянина під час політичної (в т.ч. електоральної) діяльності у соціальному середовищі. Інформаційно–психологічний вплив став основою владних відносин. Головною спрямованістю еволюції технологій влади є отримання найбільшого ефекту впливу на людей задля забезпечення їхньої добровільної підпорядкованості. Сліпо й некритично підкоряючись інформаційно–психологічному впливу, сучасні маси щиро переконані, що вони «роблять це самі». Підвищення ролі громадян імітується й насправді цілеспрямовано зводиться до мінімуму завдяки популістським діям та інформаційним маніпуляціям.


Прагнення змін у структурах влади або політичних курсах, які вони здійснюють, є чи не найважливішою спонукою до участі людей у політиці. Зміни — це мета і сутність політичної діяльності.

Проте не всі учасники політичного процесу однаково зацікавлені у змінах. Дехто вважає, що їхнім інтересам найбільше відповідає наявний стан речей (статус кво), і докладають зусиль, аби його зберегти. Інші виступають за зміни, спрямовані на повернення минулого (реставрацію). Тому є ще один критерій класифікації політичної діяльності — її спрямованість у майбутнє або в минуле.

Відповідно до цього критерію, політична діяльність може бути:

— інноваційною у орієнтованою на впровадження нових інституцій і на оновлення політичних курсів держави;

— стабілізуючою, що прагне зберегти все цінне в існуючих політичних структурах, стосунках, формах діяльності, примирити суперечності й не допустити деструктивних, руйнівних змін;

— консервуючою, налаштованою на недопущення суттєвих змін узагалі;

— реставраційною, тобто протилежною до інноваційної, спрямованою на відновлення важливих інститутів і форм суспільного життя.

Залежно від способу і методів політичних дій, що їх застосовують для запровадження змін, в інноваційній діяльності виділяють революційну та реформаторську діяльності. Реформи є найпоширенішим різновидом політичних інновацій. Це складний процес поступового перетворення наявної суспільної системи та її окремих елементів — без руйнування основ цієї системи. Реформи переважно започатковують владні структури. Якщо вони торкаються існуючих суспільних відносин досить глибоко, то їх називають "революцією згори".

Революція також є інноваційною діяльністю. Але вона передбачає глибшу, порівняно з реформами, трансформацію суспільно-політичної системи, зміни в системі владних стосунків — захоплення влади новими політичними силами, найчастіше насильницькими методами, та залучення до цієї діяльності широких верств населення. Революції як загальнонаціональні, загальносистемні процеси можуть мати як інноваційний, так і реставраційний характер.

Політична діяльність неоднорідна, в її структурі виокремлюють декілька станів, одним із яких є політичне відчуження, вияви та наслідки котрого полягають у: політичній пасивності, комформізмі, маніпулюванні; наявності соціальних привілеїв; пануванні бюрократизму; зростаючій актуалізації політичної діяльності тощо.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.