Суверенитету та безпеки держави

Дайте характеристику соціальним спільностям як суб’єктам політичної діяльності.

Білет №25

Соціальна спільність — група людей, яка склалася об'єктивно в процесі історичного розвитку, реально існує, практично фіксується, характеризується відносною цілісністю і виступає самостійним суб'єктом соціальної та історичної дії.

Якщо соціальні інститути виконують в суспільстві функцію стабілізатора соціальних відносин, то соціальні спільності забезпечують функцію соціального прогресу. Справді, важко переоцінити роль етносів та націй в утворені держав, роль класів у зміні соціально-економічних формацій. Соціальні спільності є дуже важливою складовою суспільства, тому що всі соціальні системи та соціальні інститути базуються на соціальних спільностях. Особливостями соціальних спільностей є:

• вони утворюються в процесі історичної необхідності;

• спільні інтереси переважної частини індивідів, що до неї входять;

• можливість організовувати соціальні інститути та соціальні системи;

• безпосередня близькість членів спільності, яка передбачає можливість безпосереднього їх контакту.

У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:

• етнічні — спільності, що ґрунтуються на спорідненості в мові, культурі, звичаях, традиціях, психологічних особливостях своїх членів (українці, французи, татари, цигани);

• демографічні - відрізняються за статтю, віком, расою, місцем народження (жінки, чоловіки, молодь);

• професійні — характеризуються за приналежністю індивідів, що їх складають до тієї чи іншої професії (юристи, будівельники, педагоги);

• територіальні — ті, що визначаються за територією проживання своїх членів (міські і сільські жителі);

• спільності, що відрізняються за соціальним статусом — (одружені, безробітні, громадяни України);

• малі соціальні групи — (сім'я, виробничі колективи, друзі).

Отже, спільності формуються у якості певних соціальних груп, у яких індивіди об'єднанні спільними зразками поведінки, територією проживання, традиціями, професійними та багатьма іншими ознаками.

2. Поясніть зміст політики національної злагоди як гарантії державного

Далі необхiдно визначити тi принципи, на яких має базуватися гуманiтарна полiтика в Українi. Першим таким принципом є законнiсть. Одним з основних завдань державотворення є побудова правової держави, що означає таку державу, в якiй юридичними засобами реально забезпечено максимальне здiйснення, охорону i захист основних прав людини. З цього випливає i другий принцип гуманiтарної полiтики - проведення дiяльностi вiдповiдно до основних прав людини або, iншими словами, визнання прiоритету загальнолюдських цiнностей. У Декларацiї про державний суверенiтет України, Актi про незалежнiсть Української держави, в Конституцiї Україна проголосила про побудову демократичної, правової, соцiальної, соборної держави. Також Україною пiдписанi основнi мiжнароднi документи, що стосуються охорони прав людини. Отже, будь-яка державна дiяльнiсть повинна слугуватися як iнтересам Української держави, так i вимогам сучасного свiтового розвитку. Тому наступним принципом гуманiтарної полiтики є врахування iнтересiв як Української держави, так i свiтової спiльноти. Тут мається на увазi також i орiєнтацiя на досвiд передових держав свiту, зокрема європейських, у створеннi повноцiнного соцiокультурного середовища при опорi на iсторичнi традицiї українського народу, духовний та iнтелектуальний потенцiал. Важливим також є принцип вiдкритостi державної дiяльностi, формування довiри до влади, до держави, створення зусиллям всiх державних органiв максимально сприятливих умов для розвитку гуманiтарної сфери суспiльства, надання рiвних можливостей для кожного громадянина України.

Дата добавления: 2015-05-23