Тема 6. Аналіз інвестиційної діяльності 3 страница

У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства необхідно розглянути такі питання:

а) оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції, робіт і послуг;

б) оцінка впливу основних факторів, що впливають на загальний обсяг виробництва та реалізації протягом останнього років і у звітному періоді;

в) вивчення взаємозв'язку і взаємообумовленості показників обсягів виробництва, реалізації, асортименту, якості продукції;

г) визначення внутрішньогосподарських резервів росту обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їхнього використання;

д) розробка управлінських рішень для забезпечення ефективної роботи суб’єкту господарювання.

Аналіз показників обсягів виробництва та реалізації продукції дає можливість не тільки оцінити масштаби підприємства і його місце на ринку, а й спрогнозувати подальший його розвиток. Для виконання аналітичних досліджень використовують статистичну звітність про випуск продукції (ф.№.1П,ф.№2) і ін.), планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані, дані оперативного обліку.

Обсяг виробництва і реалізації може виражатися в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. Різноманіття оцінок сприяє одержанню більш точних характеристик виробництва і дозволяє приймати більш оптимальні управлінські рішення у процесі управління діяльністю підприємства.

Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції починається з оцінки виконання плану і динаміки виробництва і реалізації в цілому по підприємству, в розрізі його структурних підрозділів, за періодами (місяць, квартал, рік), з визначенням причин відхилення і винних осіб.

При вивченні динаміки обсягів виробництва і реалізації продукції для виключення впливу інфляції та одержання найбільш точних результатів слід користуватися натуральними вимірниками обсягів продукції. Якщо ці показники вживати неможливо, то обсяг виробництва і реалізації розраховують у порівнянних цінах () на основі індексу цін (Ір)¹⁾:

= , (7.1)

де q_і – обсяги продукції і – тих видів у натуральних одиницях,

р_і - ціна і-того виду продукції;

0,1 – відповідно індекси планового і звітного періодів.

Як приклад аналізу обсягів виробництва і реалізації, скористаємося наступними даними про виробництво і реалізацію продукції (див. табл.7.1).

Таблиця 7.1. Вихідні дані аналізу обсягів випуску і реалізації продукції (тис. грн.)

Показники	План на звітний рік	Фактично	Відхилення від плану	Темпи росту до попереднього року
за звітний рік	за попередній рік	сума	%	за планом	фактично
А
Випуск продукції в цінах, прийнятих у плані	12 056	12 651	х	+595	4,9	х	х
у фактично діючих цінах	х	12 673	х	х	х	х	х
Розмір виручки від реалізації в цінах, прийнятих у плані	12 052	12 593	10 769	+541	4,5	111,9	116,9

З даних таблиці можна зробити висновок, що план виробництва і реалізації продукції перевиконано за всіма показниками:

- з реалізації продукції - на 541 тис. грн., або на 4,5%

(541 тис. грн.: 12052 тис. грн. × 100);

¹⁾ Розрахунок показано в змістовному модулі 1, тема 2.

- за обсягом товарної продукції - на 595 тис. грн., або на 4,9%

(595 тис. грн.: 12056 тис. грн. × 100).

У порівнянні з попереднім роком вироблено й реалізовано продукції значно більше, ніж передбачалося планом. При запланованому рості обсягу реалізації продукції на 1283 тис. грн. (12052 тис. грн. - 10769 тис. грн.), фактично її було реалізовано більше на 1824 тис. грн. (12593 тис. грн. - 10769 тис. грн.), тобто плановий темп приросту дорівнював 11,9% (1283 тис. грн.: 10769 тис. грн. × 100), а фактично - 16,9% (1824 тис. грн.: 10 769 тис грн. × 100). Значне перевиконання планових показників може свідчити не тільки про поліпшення роботи суб’єкта господарювання, але і про наявність не врахованих у плані резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції, які необхідно виявити в процесі поглибленого аналізу. Виконання планових показників обсягів реалізації випущеної продукції є необхідною умовою стійкого фінансового стану підприємства.

Зв’язок між показниками товарної продукції, обсягом відвантаженої продукції та її реалізацією наведено на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Модель зв’язку товарної і реалізованої продукції

Баланс реалізованої продукції можна записати, виходячи із схематичної моделі зв’язку товарної і реалізованої продукції:

1) РП = ГП_Н + ТП – ГП_К ; (7.2)

2) РП = ГП_Н + ТП + ОТ_Н – ОТ_К – ГП_К. (7.3)

де ГП_Н, ГП_К—відповідно залишки готової продукції на складі на початок і кінець періоду; ТП—вартість випуску товарної продукції; РП—обсяг реалізації продукції за звітний період; ОТ_Н, ОТ_К –залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.

У процесі аналізу впливу зміни залишків нереалізованої продукції на обсяг реалізації продукції з'ясовується, які заходи були прийняті керівництвом підприємства з метою скорочення залишків готової продукції до встановлених нормативів, прискорення відвантаження і розрахунків за відвантажену продукцію. На величину складських запасів готової продукції впливають наступні фактори:

- нерівномірність випуску продукції;

- наявність продукції обмеженого попиту;

- транспортні ускладнення;

- відсутність необхідної тари;

- припинення реалізації (збуту) продукції окремим неплатникам;

- інші причини.

При проведенні аналізу рекомендується звернути особливу увагу на дані складського обліку за видами готової продукції, які зберігаються на складі тривалий час, і з'ясувати причини затримки реалізації.

Для вивчення динаміки обсягів виробництва і реалізації продукції використовують базисні й ланцюгові темпи росту і приросту. Середньорічний темп росту може бути розрахований за формулою середньої геометричної (див. теми 1-2 першого змістовного модулю).

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення та утримання своєї конкурентної позиції підприємству треба виконувати як заплановані показники загального обсягу виробництва і реалізації продукції в цілому, так і в розрізі запланованого асортименту.

Асортимент – перелік найменувань продукції з указанням обсягу випуску кожного з них.

Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки перелік найменувань виробів і їхніх кодів, установлених для відповідних видів продукції. Аналіз виконання плану номенклатури базується на порівнянні фактичного і планового випуску і реалізації продукції (виробів), включених в основний перелік.

Зміна фактичного асортименту порівняно з запланованим приведе до асортиментних, а аналогічні зміни структури випуску – до структурних зрушень. Ці явища тісно пов'язані між собою, тому акцентують увагу на єдиних асортиментно-структурних зрушеннях випуску продукції.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють з використанням таких способів:

а) способу найменшого числа;

б) за питомою вагою в загальному переліку найменувань виробів, за якими заплановані показники випуску (реалізації) виконані;

в) способу “заліку”: як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану до загального планового випуску.

Причини недовиконання плану асортименту можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Зовнішні включають такі показники, як номенклатура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне впровадження в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин.

Внутрішні причини зумовлені недоліками в організації виробництва, незадовільним технічним станом устаткування, його простоями, низькою культурою виробництва, недоліками в системі управління і матеріального стимулювання.

Нерівномірність виконання плану окремих видів продукції приводить до зміни структури, тобто зміни співвідношення окремих виробів у загальному їхньому випуску.

Зміни структури виробництва (реалізації) мають вплив на всі економічні показники: обсяг випуску і обсяг реалізації у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість продукції, прибуток і рентабельність.

Розрахунок впливу структури виробництва на обсяг продукції у вартісному вираженні можна проводити з використанням способу ланцюгової підстановки.

Вихідна модель:

, (7.4)

де Q – загальний обсяг випуску продукції в натуральному вираженні; dq_i – частка випуску i-го виду продукції, у коефіцієнтах; p_i – ціна одиниці i-го виду продукції.

; (7.5)

. (7.6)

Вплив структури виробництва на обсяг випуску продукції:

. (7.7)

Розрахунок впливу зазначеного фактора можна також здійснити через зміну середньої ціни одиниці продукції: :

; (7.8)

; (7.9)

. (7.10)

Ритмічність роботи підприємства забезпечує перспективу вчасного виконання підприємством своїх зобов'язань. Ритмічність – економічна категорія, що характеризує точність відповідності фактичного випуску продукції запланованому, тобто додержання планових, годинних, добових, місячних графіків виробництва.

Критм. = _. (7.11)

Ритмічність не означає рівномірність (випуск однакової кількості продукції у рівні проміжки часу). Вимога ритмічності означає дотримання необхідного ритму, погодженого з можливостями підприємства з виробництва і збереження продукції, своєчасного відвантаження.

Ритм може бути заданий персоналу підприємства щоденними завданнями виробництва продукції (робіт, послуг).

Залежно від установленого ритму вибирають і спосіб його оцінки.

При заданому рівномірному ритмі можна скористатися таким показником, як відношення найменшого добового випуску продукції до найбільшого. При інших типах ритму ця методика не підходить і застосовується метод “заліку” чи статистичні характеристики варіації (середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації):

Крівн. = 100 – V; (7.12)

V= ; (7.13)

. (7.14)

V – коефіцієнт нерівномірності, х_і – обсяг випущеної продукції за і – тийперіод; - середній обсяг випуску за період, п- кількість періодів, що підлягають аналізу.

При використанні методики, заснованої на методі “заліку”, слід попередньо визначити структуру випуску щодо визначених тимчасових відрізків.

Аналіз ритмічності доцільно проводити в умовах масового і серійного виробництва.

Розглянемо приклад визначення ритмічності за даними підприємства. Вихідні дані наведені у табл. 7.2.

Питома вага продукції, випущеної в першій і другій декадах, була нижче планового рівня відповідно на 12,3 (18,2 - 30,5%) і 8,6 (26,7 - 35,3%) пункта. Але в третій декаді вона перевищувала запланований рівень на 20,9 (55,1 - 34,2%) пункта.

Таблиця 7.2. Ритмічність випуску продукції за місяць (тис. грн)

Декади місяця	Випуск продукції	Питома вага в %	Зараховується у виконання плану
за планом	фактично	за планом	фактично
I			30,5	18,2
II			35,3	26,7
III			34,2	55,1
Разом			100,0	100,0

План випуску продукції за місяць перевиконано на 4,8% (1054 тис.грн. / 1006 тис.грн. × 100). Однак негативним є те, що таке перевиконання було досягнуте за рахунок надпланового випуску продукції в III-й декаді.

Для загальної характеристики ритмічності виробництва розрахуємо коефіцієнт ритмічності. У нашому прикладі (див. табл. 7.2) в I і II декадах коефіцієнт ритмічності був значно нижче одиниці - 0,62 (192 тис. грн.: 307 тис. грн.) і 0,79 (281 тис. грн.: 355 тис. грн.), а в III декаді виготовлено продукції понад план на 237 тис. грн. (581 тис. грн. - 344 тис. грн.) і коефіцієнт ритмічності за місяць склав 0,81 (817 тис. грн.: 1006 тис. грн.), тому що у виконання плану може бути зараховано 817 тис.грн.(в тому числі у III декаді 344 тис. грн.).

Ритмічність виробництва може аналізуватись не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках. Поряд з аналізом ритмічності виробництва вивчається ритмічність відвантаження і реалізації продукції. У підсумку проведеного аналізу ритмічності виробництва виявляються основні причини, що мали вплив на неритмічну роботу підприємства, якими можуть бути:

- несвоєчасне постачання підприємству сировини, матеріалів, палива, енергії;

- надпланові простої і незадовільне використання устаткування;

- відсутність необхідного залишку в незавершеному виробництві;

- слабкий контроль за ходом виконання плану випуску продукції та інші недоліки в організації виробництва, які повинні детально вивчатись у ході проведеного аналізу.

Важливим показником діяльності підприємства є якість продукції, що проводиться трьома основними способами. Розглянемо приклад аналізу якості продукції. Вихідні дані для аналізу вміщені у табл. 7.3.

Виконаємо розрахунки способом першосортних одиниць:

плановий коефіцієнт сортності

К_п = = ;

фактичний коефіцієнт сортності

К_ф= = .

Цей спосіб характерний здебільшого для підприємств харчової промисловості.

Таблиця 7.3. Вихідні дані для аналізу сортності

Сорт	Сортовий коефіцієнт	За планом	Фактично	Виконан-ня плану, %
Кількість, од.	Сума, грн.	Кількість, од.	Сума, грн.
А
	1,0					115,9
	0,9					83,3
	0,8					113,3
Разом	-					111,2

Другий спосіб визначення показників якості - спосіб порівняння середньозважених цін (недолік даного способу в тому, що його не можна застосувати для розрахунку загального показника):

- планова ціна виробу: 8640 / 900 = 9,6 (грн.);

- фактична ціна виробу: 9610 / 1000 = 9,61 (грн.).

Третій спосіб - спосіб порівняння виконання плану у вартісному й натуральному вимірі.

Випередження плану у вартісному вигляді – 111,2% (9610 / 8640 х 100), порівняно з натуральним – 111,1%, свідчить про виконання планової сортності.

Фактичний аналіз впливу зміни кількості і якості продукції на загальний випуск продукції:

1) зміна кількості:

(1000 – 900) × 9,6 = +960 (грн.);

2) зміна якості:

(9,61 – 9,6) × 1000 = +10 (грн.),

Разом + 970 (грн.).

Перевірка розрахунку: 9610 – 8640 = 970 (грн.).

Аналіз якості також включає виявлення браку в процесі виробництва. Брак може бути остаточним і виправним. Розглядаються причини прихованого браку, який з різних причин не обліковується.

Залежно від специфіки галузі аналітик може виконати більш детальний аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції.

Узагальнюючи проведені розрахунки, можна зробити висновок, що на обсяг реалізованої продукції впливають різні фактори, серед яких:

1. Група виробничих факторів

- рівень виконання плану виробництва товарної продукції;

- якість продукції;

- асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;

- ритмічність випуску продукції.

II. Фактори, пов'язані з роботою відділу збуту і складів

- рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями;

- загальний рівень організації роботи з маркетингу (в тому числі її ритмічність);

- величина портфеля замовлень;

- стан і комплектність залишків готової продукції на складі;

- забезпеченість тарою та упаковкою;

- наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям:

- дотримання умов співпраці з транспортними установами.

III. Фактори, пов'язані з транспортуванням продукції

- відповідність кількості й видів транспортних засобів потребам підприємства (зроблених замовлень і договірних домовленостей);

- ритмічність подачі транспортних засобів;

- придатність наданих транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції;

- дотримання термінів перевезень та інших договірних умов.

IV. Фактори, пов'язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства

- вибір форм розрахунків з покупцями;

- своєчасність і якість оформлення платіжних документів, а також стан контролю за їх сплатою;

- вивчення платоспроможної здатності покупців і можливих форм співпраці з ними;

- своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов'язань по сплаті боргів покупцями та іншими установами.

V. Інші фактори

- терміни документообігу, якість опрацювання документів в установах банку;

- зміна цін і кон'юнктури ринку, рішення арбітражних судів щодо позовів;

- зміни митних правил і загального законодавства тощо.

Завершуючи аналіз показників виробництва і реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.

Реалізація продукції потребує вивчення ринку і попиту на продукцію (роботи, послуги) підприємства. Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає придбати за певною ціною протягом певного проміжку часу на певному ринку.

Рівень чуттєвості попиту визначає коефіцієнт цінової еластичності (Е_Ц):

Е_Ц = % зміна кількості попиту і-го товару.

% зміни цін на товар (7.15)

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (Е_Д) характеризує рівень чуттєвості попиту на товар при зміні доходів покупців:

Е_Д = % зміна кількості на попит і-го товару.

% зміна доходів покупців (7.16)

Параметри, яким повинен відповідати товар (продукція), наступні:

- технічні (властивості товару, область його застосування і призначення);

- ергономічні (відповідність властивостей товару діючим нормам і стандартам);

- естетичні (зовнішній вид товару);

- нормативні (відповідність товару діючим нормам і стандартам);

- економічні (рівень цін на товар, сервісне обслуговування і інше).

Питаннями формування портфелю замовлень на виробництво продукції (товарів, послуг) займаються маркетологи. Завдання аналізу маркетингової діяльності суб’єкта господарювання наступні:

- вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків збуту і обґрунтованості плану виробництва і реалізації відповідного асортименту і обсягу випуску продукції;

- аналіз факторів формування еластичності попиту, оцінка ризику залишків продукції;

- аналіз конкурентоспроможності продукції і пошук резервів підвищення її рівня;

- розробка стратегії, техніки, методів і засобів формування попиту і пошук резервів його підвищення;

- оцінка ефективності виробництва і збуту продукції.

СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ

Схема 7.1. Етапи аналізу випуску і реалізації продукції

Схема 7.2. Показники якості продукції

Схема 7.3. Оцінка виконання ритмічності випуску продукції

Схема 7.4. Основні чинники росту обсягу реалізації продукції

Схема 7.5. Факторний аналіз обсягів виробництва

Схема 7.6. Основні резерви росту обсягу реалізації продукції

Тема 8. Аналіз використання трудових ресурсів і виплат на оплату праці

На результати виробничо-господарської діяльності суб’єкта господарювання і значною мірою впливає використання трудових ресурсів, що зумовлює необхідність їх ретельного аналізу.

Завдання аналізу використання трудових ресурсів наступні:

- об’єктивна оцінка забезпеченості підприємства кадрами за кількістю, складом і структурою працівників;

- оцінка організації праці;

- оцінка ефективності використання персоналу і продуктивності праці;

- оцінка фонду оплати праці.

Аналізуючи чисельність, склад і кваліфікацію персоналу, передусім слід виконати перевірку забезпеченості підприємства кадрами за кількістю, складом, структурою працівників; проаналізувати динаміку чисельності працівників за кількістю, складом і структурою; провести оцінку кваліфікаційного складу працівників за показниками освіти, стажу роботи, тарифних розрядів. Питання якісного складу для підприємств важливе, бо для збереження конкурентних властивостей продукції (робіт, послуг), що ним випускається, потрібен персонал відповідного рівня освіти і кваліфікації. Тому доцільно контролювати середній тарифний розряд робітників:

. (8.1)

На структуру персоналу (схема 8.1) суб’єкта господарювання впливають особливості виробництва, його спеціалізація і масштаби виробничого процесу, що зумовлюють відповідність питомої ваги кожної категорії працюючих розвитку техніки, технології та організації виробництва.

Для аналізу руху робочої сили і забезпеченості підприємства обчислюються і оцінюються у динаміці такі показники:

Таблиця 8.1. - Алгоритм розрахунку показників руху робочої сили

Показник	Формула розрахунку
Коефіцієнт обороту кадрів з прийому персоналу
Коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення
Коефіцієнт плинності кадрів	Кількість звільнених за власним бажанням і порушення трудової дисципліни_____ Кп = Середньо облікова чисельність персоналу
Коефіцієнт стабільності кадрів
Коефіцієнт загального обороту

Серед указаних показників показник плинності кадрів заслуговує на найбільшу увагу, оскільки вважається, що він уособлює надмірний оборот робочої сили. Надмірним вважають звільнення за порушення трудової дисципліни, через невідповідність кваліфікації, за власним бажанням, а також самовільне залишення роботи без поважних причин.

Під час аналізу слід вивчити конкретні причини звільнення за власним бажанням (низькі заробітки, тяжкі умови праці, відсутність перспектив професійного зростання, незадовільний психологічний клімат та ін.). При високій плинності кадрів обов'язково визначають негативні наслідки її впливу на основні показники діяльності суб’єкта господарювання і розглядають дійові заходи щодо закріплення персоналу.

Як приклад за вихідними даними табл. 8.2. і алгоритмом розрахунку показників руху робочої сили (табл. 8.1) розрахуємо відповідні показники руху персоналу (табл. 8.3) і проведемо їх аналіз.

Таблиця 8.2. Вихідні дані для розрахунку коефіцієнтів руху робочої сили, чол.

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік
Випуск продукції, тис.грн.(ТП)
Прийнято працівників, чол.
Вибуло працівників, чол., у тому числі:
–за власним бажанням, за прогули та інші порушення трудової дисципліни
–за скороченням штатів			-
Середньооблікова чисельність (КР), чол.
Кількість робітників, які працювали цілий рік, чол.

За розрахунками, згідно з даними підприємства одержимо (табл. 8.3):

Таблиця 8.3 - Показники руху робочої сили

№ п/п	Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.
	Коефіцієнт обороту кадрів з прийому	79/459=0,17	103/376=0,27	125/362=0,35
	Коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення	354/459=0,77	186/376=0,49	139/362=0,38
	Коефіцієнт плинності кадрів	340/459=0,74	162/376=0,43	127/362=0,35
	Коефіцієнт стабільності кадрів	42/459=0,09	89/376=0,237	98/362 =0,27

Розрахунки свідчать, що коефіцієнт обороту кадрів з прийому за аналізований період щорічно зростав, тоді як коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення зменшувався. Якщо в 2004 р. коефіцієнт обороту з прийому складав 0,17, то в 2006 р. він збільшився вдвічі - 0,35, навпаки, коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення в 2004 р. склав 0,77, а в 2006 р. – 0,38. Різнонаправленість показників і їх динаміка відобразилася на плинності кадрів, яка в 2004 р. досягла 74%. Зменшення рівня плинності кадрів в 2006 р. до 35% свідчить про закріплення кадрового складу підприємства. Проте показники стабільності кадрів, хоч і мають позитивну тенденцію, залишаються на низькому рівні: 0,09 в 2004 р. і 0,27 в 2006 р. Висока плинність кадрів згубно впливає на виконання виробничої програми, собівартість продукції і рівень продуктивності праці. Крім того, плинність кадрів приводить до необхідності найму нових працівників, що в певній мірі пов’язано з витратами на їх підготовку, простоями на звільненому робочому місці.

Дата добавления: 2015-05-24