Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань

Реалізація продукції - важлива завершальна стадія кругообороту коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить неперервність виробничого процесу, обо­ротність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність. Несвоєчасна реалізація негативно впливає на споживачів продукції, оскільки вона викликає порушення їх нормаль­ної діяльності.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на підставі прямих угод (контрактів) державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств.

Державні замовлення виражають потреби держави в поставках продукції для задоволення суспільних потреб на прискорення науково-технічного прогресу. Обсяг і склад державних замовлень визначають відповідні міністерства і відомства, вони ж несуть відповідальність за поставку підприємствам важливих матеріально-технічних ресурсів, вирішують питання збуту виготовленої на держзамовлення продукції.

Прямі угоди поставки - це найпродуктивніша форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками. До них належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями-виробниками та споживачами.

Реалізованою вважається продукція, за яку надійшли кошти від покупця на рахунок підприємця-виробника. В умовах проведення перед­оплати продукція вважається реалізованою в міру її відвантаження покупцям, а при бартерному обміні - при надходженні товарів обміну на відповідну вартість відпущеної продукції, на яку належним чином оформлено документи.

Завданнями аналізу реалізації продукції є:

· оцінка виконання завдань з реалізації за обсягом, асортимен­том, строками, якістю продукції;

· встановлення динаміки обсягу реалізації продукції;

· визначення впливу факторів на відхилення за обсягом реалізації;

· оцінка наслідків виконання завдань з реалізації продукції.

Для аналізу використовуються дані:

· ф. № 1 П «Звіт підприємства по продукції»;

· ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»;

· ф. № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно
характеризують господарську діяльність підприємств»;

· бізнес-план підприємства;

· відомість № 16, журнал-ордер №11, картки складського обліку готової продукції та ін.

Оцінка виконання планових завдань з реалізації, вивчення дина­міки обсягу реалізації продукції проводиться за показником виторгу від реалізації продукції. Інформація, наведена у ф. № 2, дає можли­вість визначити цей показник у двох оцінках:

· у відпускних цінах (ст. 010 «Виторг від реалізації продукції»);

· у діючих оптових цінах підприємства.

Останній показник визначається як різниця між виторгом і податком на додану вартість та акцизним збором.

Спочатку дають оцінку виконання планових завдань з реалі­зації продукції. Для цього фактичні показники виторгу від реалізації продукції порівнюють з плановим завданням, визначають абсолютне відхилення та відсоток виконання плану.

Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалі­зації продукції. Фактичні показники виторгу від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних минулих періодів. Визначають темп зростання, темп приросту, абсолют­ний приріст обсягу реалізації.

Для оцінки напруженості плану необхідно порівняти фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими. Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підставу Думати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва.

На відхилення за обсягом реалізації продукції впливає низка факторів, а саме:

· рівень виконання завдань з випуску товарної продукції за обсягом, асортиментом та якістю;

· зміна залишків готової продукції на складі на початок та кінець звітного періоду;

· зміна залишків товарів відвантажених на початок та кінець звітного періоду;

· ритмічність виробництва;

· забезпеченість підприємства тарою, транспортними засобами;

· чітка система організації збуту продукції, контролю за ходом випуску, відвантаження продукції, оформлення розрахунків і надходження платежів від покупців;

· витрати на доставку продукції;

· збутові скидки по прямих зв'язках та ін.

Для вивчення впливу окремих факторів на відхилення за обсягом реалізації продукції необхідно насамперед розглянути співвідношення обсягу реалізованої та випущеної товарної продукції за планом та звітом і порівняти заплановану й фактичну зміну за звітний період залишків нереалізованої продукції. Зміна залишків нереалізованої продукції визначається як різниця в обсягах випуску і реалізації товарної продукції.

У ході аналізу доцільно вивчити реальність плану реалізації, його взаємозв'язок з планами виробництва, собівартості товарної продукції, відвантаженням та залишками нереалізованої продукції. Оцінка цих показників проводиться за допомогою балансу товарної продукції.

У тому разі, коли виторг від реалізації продукції визначається за відвантаженою продукцією, баланс товарної продукції має такий вигляд:

РП = ГП_n + ТП – ГП_к

ВП = РП

де РП- реалізована продукція;

ГП_n, ГП_к - залишки готової продукції на складі, відповідно, на початок і кінець періоду;

ТП - випуск товарної продукції;

ВП- відвантаження продукції.

У разі, коли виторг від реалізації визначається за оплатою відвантаженої продукції, баланс товарної продукції буде такий:

РП = ГП_п + ТЗ_п + ТП- ГП_к –ТЗ_к;

РП = ВП+ТЗ_п –ТЗ_к;

де Т3_п, Т3_к - залишки товарів відвантажених, відповідно, на початок і кінець періоду.

Баланс товарної продукції складається у відпускних цінах (плано­вих або діючих) без податків і відрахувань від виторгу або за собівар­тістю (плановою або фактичною).

Слід мати на увазі, що план реалізації не повинен перевищувати суму запланованого випуску товарної продукції і залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду, оскільки такий план нереальний. Він не повинен також дорівнювати цій сумі, оскільки для забезпечення неперервності та ритмічності реалізації товарної продукції підприємство повинно мати перехідні запаси готової продукції. Тому при плануванні обсягу реалізації продукції обов'язково повинні передбачатись залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

При цьому в плані залишки на початок планового періоду, як правило, повинні дорівнювати фактичним залишкам, оскільки, якщо план з реалізації складався до початку планового періоду, виходячи з очікуваних залишків, то згодом він має бути уточнений за залишками, які фактично створилися на підприємстві.

Для забезпечення успішного виконання плану з реалізації продукції важливо проводити попередній аналіз, у ході якого вивчається забез­печеність виконання плану реалізації продукції.

Такий аналіз проводиться за даними оперативного планування, обліку відвантаження продукції й очікуваного отримання коштів за відвантажену продукцію. Розрахунок складається щомісяця або щодекади за такою формою:

Джерела виконання плану реалізації, тис. грн.

• залишок готової продукції на початок місяця 320

• товари відвантажені, термін оплати яких не настав 445

• стягнена дебіторська заборгованість

Дата добавления: 2015-05-24