Витяг з ОКХ

Тема

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

_______________________________________________________

1. У чому полягає суть міжнародних фінансів?

2. Які функції виконують міжнародні фінанси?

3. Які особливості фінансів міжнародних організацій?

4. Яку роль відіграють міжнародні фінансові інституції?

5. Що таке міжнародне фінансове право?

6. Які є сфери міжнародних фінансових відносин?

7. Що таке валютна система і які її елементи?

8. Що таке світовий фінансовий ринок і яка його структура?

9. Що таке вивіз капіталу та іноземні інвестиції?

10. Оподаткування в системі міжнародних відносин.

11. Що таке міжнародні розрахунки і які існують їх форми?

12. Що являють собою баланси міжнародних розрахунків?

_______________________________________________________

1. У чому полягає суть міжнародних фінансів?

Міжнародні фінанси є підсистемою міжнародної економіки. Це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами (міжнародним переливанням капіталів) та в процесі формування і використання на світовому та міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів для забезпечення безперервності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення.

Відносини обміну пов’язані з міжнародною торгівлею й характеризують валютні надходження та валютні платежі, які відображаються в торговельному балансі, стан якого характеризує баланс міжнародних грошових потоків. За допомогою міжнародних фінансів здійснюється міждержавний перерозподіл фінансових ресурсів, при цьому існують країни-донори та країни-реципієнти. Міжнародні фінансові відносини є складною системою руху грошових потоків і включають:

1) відносини між суб’єктами господарювання різних країн;

2) відносини держав із юридичними та фізичними особами інших країн;

3) відносини держав із урядами інших країн і міжнародними організаціями;

4) відносини держави та суб’єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.

З інституційного погляду, міжнародні фінанси — сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансових установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об’єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

2. Які функції виконують міжнародні фінанси?

Виділяють розподільчу і контрольну функції міжнародних фінансів.

Розподільча функція полягає в тому, що через механізм міжнародних фінансів здійснюється грошовий розподіл і перерозподіл світового продукту. Розподіл і перерозподіл визначається об’єктивними законами та політикою суб’єктів міжнародних відносин.

Контрольна функція передбачає, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій формі, що дає можливість здійснювати в будь-який час, на будь-якому етапі облік і аналіз руху світового суспільного продукту.

3. Які особливості фінансів міжнародних організацій?

Фінансова діяльність міжнародних організацій пов’язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Формування доходів бюджету міжнародної організації відбувається за рахунок внесків країн, що входять до складу даної організації. Провідними міжнародними організаціями є Організація Об’єднаних Націй (ООН) і Європейський Союз (ЄС).

Організація Об’єднаних Націй заснована з метою підтримки миру, вирішення економічних, соціально-гуманітарних проблем, захисту прав людини, охорони навколишнього природного середовища. Діяльність ООН здійснюється через її керівні органи та спеціалізовані організації. Питанням миру та безпеки займається Департамент операцій із підтримки миру, із питань роззброєння. Економічний напрям здійснюється через Конференцію торгівлі й розвитку, Організацію промислового розвитку, Програму розвитку. Соціальна та гуманітарна політика проводиться Дитячим фондом ООН, Всесвітньою продовольчою радою та іншими. Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн-членів ООН, розмір яких залежить від рівня економічного розвитку країни. Кошти бюджету використовуються на адміністративні витрати та фінансування міжнародних проектів, проведення різних заходів міжнародного значення.

Європейський Союз створений із метою економічної співпраці країн. Доходи ЄС формуються за рахунок надходжень від країн-членів Союзу та доходів бюджету ЄС. Специфікою бюджету ЄС є наявність власних доходів, зокрема мито, яким обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами ЄС; сільськогосподарські збори, податки на виробництво і зберігання цукру та глюкозомісткої продукції, що справляються з метою регулювання ринку цукру в ЄС; країни-члени відраховують до бюджету ЄС певний відсоток від бази оподаткування податком на додану вартість, відрахування певної частки валового національного доходу держав. Витрати бюджету ЄС складаються з адміністративних та операційних (фінансування сільського господарства, структурних перетворень в економіці країн Союзу, наукових досліджень, освіти, зовнішньоекономічної діяльності).

4. Яку роль відіграють міжнародні фінансові інституції?

Міжнародні фінансові інституції відіграють важливу роль у світовій економіці: забезпечують концентрацію і перерозподіл фінансових ресурсів, сприяють надійному функціонуванню національних фінансових систем, їх кредити є важливим джерелом фінансування країн, що розвиваються.

Міжнародні фінансові інституції поділяються на дві групи:

1) всесвітні (Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, Банк міжнародних розрахунків);

2) регіональні (Європейський банк реконструкції та розвитку, Азіатський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Лондонський і Паризький клуби кредиторів).

Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють Міжнародний валютний фонд, група Світового банку і Банк міжнародних розрахунків.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН. Метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн – членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам – членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.

Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його капітал утворюється за рахунок внесків країн – членів Фонду. У 1992 р. Україна вступила до МВФ. За необхідності, крім власного капіталу, МВФ може використовувати позикові кошти. Джерелами залучених ресурсів Фонду є кредити урядів країн-членів або їх грошово-кредитних органів та кредитні лінії з низкою урядів і банків, які відкриваються один раз на п’ять років.

Ресурси МВФ використовуються у межах певної політики та розроблених механізмів і відповідно до статутної діяльності, що охоплює три основні напрями:

1. Кредитування з метою надання фінансової допомоги окремим країнам, яке здійснюється з різними цілями, у різних формах та на різних умовах. Зокрема воно включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу, компенсаційне фінансування та допомогу найбіднішим країнам.

2. Регулювання міжнародних валютних відносин із метою узгодження валютної політики країн – членів МВФ.

3. Постійний нагляд за світовою економікою з метою систематизації інформації як у цілому по світовій економіці, так і стосовно окремих країн. На підставі аналізу цієї інформації розробляються середньострокові економічні прогнози, які дають можливість координувати макроекономічну політику країн – членів Фонду.

Світовий банк – багатостороння кредитна організація, яка складається з п’яти тісно пов’язаних між собою установ, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, за рахунок розвинутих країн. Групу Світового банку утворюють: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародна фінансова корпорація (МФК); Міжнародна асоціація розвитку (МАР); Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ); Міжнародний центр розв’язання інвестиційних суперечок (МЦРІС).

Світовий банк має загалом сприяти виконанню стратегічного завдання: інтегрувати економіку всіх країн-членів із глобальною системою господарювання і таким чином сприяти економічному розвитку країн-членів шляхом залучення ресурсів із розвинутих країн до країн, що розвиваються, зменшенню бідності і підвищенню якості життя у країнах "третього світу". Разом із тим на кожну установу Світового банку покладено конкретні завдання. Наприклад, МБРР кредитує уряди країн, що розвиваються, а МАР кредитує найбідніші країни світу; МФК координує питання інвестування приватного сектору країн, що розвиваються, а БАГІ надає гарантії іноземним інвесторам, що вкладають кошти у країни, що розвиваються, і є членами Світового банку. МЦРІС забезпечує сприяння міжнародних інвестицій шляхом надання послуг із арбітражного розгляду та врегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами, здійснює консультування, наукові дослідження, збирає інформацію щодо інвестиційного законодавства у різних країнах.

Банк міжнародних розрахунків – спеціалізований міждержавний фінансовий інститут, який виконує функції центрального банку для більшості національних центральних банків європейських країн (надає їм допомогу в управлінні власними валютними резервами й інвестиціями) та об’єднує на акціонерній основі частину їхніх фінансових ресурсів.

Відповідно до статуту Банк міжнародних розрахунків виконує дві основні функції: сприяння співробітництву між центральними банками країн — членів Банку і забезпечення додаткових сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк здійснює регулювання міжнародних розрахунків і розроблення нормативних документів із банківського нагляду.

5. Що таке міжнародне фінансове право?

Для контролю та регулювання міжнародних фінансів формується міжнародне фінансове право. Це система юридичних принципів і норм, які регулюють міжнародні фінансові відносини і складаються з двох підсистем міждержавного фінансового права та норм національного фінансового права окремих країн, що регулюють міжнародні фінансові відносини цих країн. Норми національного фінансового права окремих країн повинні узгоджуватися з положеннями міждержавного права.

Міждержавне фінансове право формується у вигляді:

1) двосторонніх і багатосторонніх угод, яких повинні дотримуватися суб’єкти міжнародних відносин;

2) міжнародних традицій;

3) актів міжнародних конференцій і нарад;

4) окремих документів міжнародних організацій.

6. Які є сфери міжнародних фінансових відносин?

У системі міжнародних фінансів виділяють такі сфери міжнародних фінансових відносин:

1) валютні системи;

2) світовий ринок;

3) вивіз капіталу та іноземні інвестиції;

4) оподаткування зовнішньоекономічної діяльності;

5) міжнародні розрахунки та баланси міжнародних розрахунків.

7. Що таке валютна система і які її елементи?

Валютна система – це форма організації міжнародних грошових відносин, сукупність правил і механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

Залежно від складу країн-учасниць розрізняють національні, регіональні та світову валютні системи.

Елементи національної валютної системи:

1) назва національної грошової одиниці;

2) обсяг і склад резервів валютних цінностей;

3) паритет і курс валюти, механізм їх визначення;

4) наявність (відсутність) валютних обмежень;

5) умови конвертації національної грошової одиниці;

6) форми та режими кредитних інструментів, які використовуються країною в міжнародних розрахунках;

7) статус органів, які регулюють валютні відносини країни;

8) умови функціонування валютного ринку.

Елементи світової та регіональної валютних систем:

1) назви міжнародних платіжних засобів;

2) режими обміну валют;

3) механізм забезпечення валютно-платіжними засобами міжнародних потреб обігу товарів і послуг;

4) регламентація форм міжнародних розрахунків;

5) режим міжнародних валютних ринків;

6) міжнародні організації, інститути та законодавство, які забезпечують функціонування валютних інструментів;

7) статус міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини, мережа міжнародних і національних банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахунки та кредитні операції.

8. Що таке світовий фінансовий ринок і яка його структура?

Світовий фінансовий ринок – це механізм купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

Світовий фінансовий ринок історично виникає на базі національних фінансових ринків під впливом концентрації виробництва та капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв’язків. Під світовим фінансовим ринком треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію національних та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб’єктами бізнесу. Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.

Світовий фінансовий ринок поділяється на централізований (представлений біржами) та децентралізований (торгівля здійснюється через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи).

Найчастіше виділяють чотири головні елементи світового фінансового ринку – валютний ринок, ринок боргових зобов’язань, ринок прав власності та ринок похідних фінансових інструментів (деривативів).

Міжнародні валютні ринки — це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют. Валютні ринки забезпечують своєчасність здійснення міжнародних платежів і розрахунків, страхування валютно-кредитних ризиків, диверсифікації валютних резервів.

Міжнародний ринок боргових зобов’язань — це сфера обігу боргових зобов’язань, які гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника. Він складається з міжнародного кредитного ринку, що по суті є ринком банківських кредитних зобов’язань, та міжнародного ринку боргових цінних паперів, який переважно є міжнародним ринком облігацій.

Міжнародні ринки прав власності є сферою, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств. До таких цінних паперів слід віднести акції та депозитарні розписки.

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків. Фінансові деривативи — це інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив’язані до інших активів (ціни товарів або акцій, курсу валюти, процентної ставки).

9. Що таке вивіз капіталу та іноземні інвестиції?

Вивіз (експорт) капіталу здійснюється в грошовій і товарній формах. Капітал, що експортується, може бути приватним і державним.

Експорт капіталу поділяється на вивіз підприємницького та позичкового капіталу.

Вивіз підприємницького капіталу – розміщення капіталу в акції та інші цінні папери, що забезпечують право власності на активи підприємства-емітента цих паперів.

Вивіз позичкового капіталу здійснюється у вигляді надання позик, кредитів, внесення коштів на поточні рахунки в іноземних банках.

Іноземні інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється іноземними фізичними та юридичними особами, державами, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями.

10. Оподаткування в системі міжнародних відносин

У системі міжнародних економічних відносин розрізняють прямі податки (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, на нерухомість і т.ін.) і непрямі (ввізне та вивізне мито, мито за транзит товару, податок на додану вартість, акцизний податок тощо).

Система оподаткування зовнішньоекономічної діяльності містить такі елементи: платники податків, об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка та квота.

11. Що таке міжнародні розрахунки і які існують їх форми?

Міжнародні розрахунки – це система механізмів реалізації грошових вимог і зобов’язань, що виникають між різними суб’єктами міжнародних відносин. Міжнародні відносини здійснюються, як правило, у безготівковій формі шляхом відповідних записів на банківських рахунках в уповноважених банках. Міжнародні розрахунки безпосередньо пов’язані з обміном валют на валютних ринках. Формами міжнародних розрахунків є чеки, векселі, банківські перекази, документарне інкасо, акредитив, система відкритих рахунків, пластикові картки.

12. Що являють собою баланси міжнародних розрахунків?

Баланси міжнародних розрахунків – це статистичні таблиці, які у грошовій формі показують стан міжнародних фінансових відносин країни з іншими країнами. Вони відображають розподіл суспільного продукту, масштаби, структуру та характер зовнішньоекономічної діяльності країни, її участь у світовому господарстві та міжнародному розподілі праці, позиції на світових ринках фінансових і матеріальних активів.

Основними видами балансів міжнародних розрахунків є розрахунковий баланс (співвідношення грошових вимог і зобов’язань даної країни щодо інших країн), платіжний баланс (співвідношення грошових вимог і зобов’язань даної країни, термін яких настав, щодо інших країн).

Дата добавления: 2015-05-24