Коли навчання буде чуттєвим?

Коли навчання буде зрозумілим?

А чому це є перше правило навчання?

Який характер повинен мати учитель?

Учитель мусить мати постійний характер, тобто він не повинен бути воло­цюгою, брехливим, ганьбителем, огудником, лихословом, заздрісником, але таки мужем, про якого сказано: то є істинний Ізраїльтянин, в якому немає брехні. Повинен бути перш за все лагідним, щоб учні до нього з любов'ю ставилися і мали до нього довір'я. І це хай буде для учителя першим правилом.

Тому, що лише той одержить добрий і корисний успіх в науках, кого учні люблять і мають до нього довір'я. Учні, які люблять свого наставника, радо ходитимуть до школи, радісно і уважно його слухатимуть, і щоб не втратити любов учителя, будуть намагатися робити за його волею...

Навчання буде зрозумілим тоді, коли учні легко і цілковито розуміють все те, що їм викладається, і вміють приводити це в дію. Також учитель, який бажає викладати, мусить пояснювати свою науку простими, а не добірними, високими словами, короткими реченнями, а не довгими періодами; крім цьо­го, він повинен повторювати предмет, який викладає. Так, коли він розповів щось нове і повторив це, нехай запитає, чи всі зрозуміли, нехай і найслабшого запитає, як він це розуміє. Викладання буде зрозумілим, коли учитель ще й прикладами розтлумачить викладену річ, наприклад: "Земля кругла, як яйце, а не як яблуко, бо яйце опукле на обох кінцям, а яблуко — ні; так і Земля ні двох кінцях або краях є трохи опуклою". Завдяки хорошому поясненню учень починає міркувати, порівнювати речі, добре розуміти і робити висновки, вна­слідок таких дій розвиваються сили душевні і просвіщається розум. Тут слід робити найбільше вправ для розуму; учитель повинен також вправляти учнів у кмітливості або мисленні; для цього служить спочатку легкі, а потім складніші загадки; так наприклад: "Діти! Що це є, що у воді живе, задом ходить, при житті чорне, а після смерті червоне" та ін.; на таке запитання всі відповідатимуть: "це є рак"; за цим, пояснивши їм. чому рак червоний, нехай учитель запропонує більш складну загадку і таким чином вправляє молодий розум.

Навчання зветься чуттєвим тоді, коли воно сприймається почуттями учнів.

Так за цим правилом учитель мусить своє викладання пояснити прикла­дами, порівняти речі з подібними речами і подати наочно матеріал так, щоб діти не тільки зрозуміли, але й чуттям охопили те, що їм пропонує учитель. За цим правилом буде найкраще, якщо учитель матиме малюнок і на ма­люнку покаже річ, яку пояснює, наприклад, кажучи про Місяць, про його зміни, фази, більш наочно зробить, якщо покаже учням це на малюнку, і крім того, добре робитиме учитель, коли при викладанні нового матеріалу зараз же крейдою на дошці намалює або накреслить.

До чуттєвого навчання відноситься і те, що певний предмет учні побачать з усіх боків, зрозуміють всі частинки, з яких цей предмет складається, і по­рівняють з іншим подібним; так наприклад, на урок з природознавства мож­на привести собаку. Оглянувши її, нехай учні порівняють з вовком або з лисицею, на скільки і в чому вони схожі і в чому відрізняються; так і птахи, наскільки вони схожі або різняться.

Коли ж викладається не чуттєвий предмет, тобто загальний, який показа­ти не можна, наприклад, граматика, тоді треба більше прикладів навести і порівняти; так, наприклад, нехай учитель наведе слова плот і плоть, і по­рівняє ці слова, пояснивши різницю між ними, і скаже, що перше слово плот належить до другої, а плоть — до четвертої відміни. В такий спосіб нехай наводить і надалі слова, що відрізняються між собою, порівнює їх, щоб діточки швидше збагнули і навчились міркувати, порівнюючи різні речі...

Дата добавления: 2015-05-24