Призначення культури. 1. Основні культурологічні концепції

1. Основні культурологічні концепції.

2. Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок.

Основні культурологічні концепції

Учений	Стислий зміст культурологічної концепції
Г.В.Ф. Гегель (1770 – 1831)	Культура – реалізація світового розуму (дух=божество). Національна культура – щабель у саморозгортанні світового духу; суб’єкт (творець) культури – безособовий розум; немає місця для справжньої самоцінности людини.
О. Шпенглер (1886 – 1936)	Первинна не логіка, а душа культури. Немає єдиної світової культури; є вісім культур. Культура – символічно виражена значуща цілісність (система), в якій реалізує себе відповідна душа.
М.О. Бердяєв (1874 – 1948)	Особистість – справжній суб’єкт (творець) культури; дух у людини – від Бога, свобода духу не тільки від Бога, але корениться в добутійному “ ніщо”.
Ж.-Ж. Руссо (1712 – 1778)	Людина – створена істота, її життя у природі – правильна форма життя; розвиток розуму послабляє співчуття, тому що розум породжує себелюбність; культура (прогрес) згубно впливає на розвиток людини.
І.Г. Гердер (1744 – 1803)	Прогрес припускає розвиток почуття гуманності; відсутність протиріч між загальнолюдськими досягненнями культури й народною культурою.
О. Конт (1798 – 1857)	Прогрес посилює прагнення зберегти суспільство, необхідність соціального консенсусу.
Ф. Ніцше (1844 – 1900)	Людина – природна істота (діонісійськийпочаток); розвиток культури (лінія Аполлона) – придушення (занепад) життєвих сил людини. Філософія надлюдини.
З. Фрейд (1856 – 1939)	Їндивідуальне несвідоме – природна сутність людини. Протиріччя між бажаннями, життєвими потребами (воно) та нормами культури (Над-Я), яких змушена дотримуватися людина (Я). Сублімація – переміщення сексуально-біологічної енергії (воно) у форми потягу до пізнання, мистецтва, високого ідеалу.
К.Г. Юнг (1875 – 1961)	Колективне несвідоме має культурний характер; його первинні форми – архетипи (фундаментальні переживання, першозначення) “ священного” й “ тіні”; використання культурних символів дозволяє контролювати “психічних демонів”.
К. Леві – Строс (поч. ХХ ст.)	Несвідоме містить структуру – сукупність регулярних залежностей суспільних відносин, уведених в індивіда і переведених на мову повідомлень.
Ж.-П. Сартр (1905 – 1980)	Прогрес – це поліпшення умов життя, але людина залишається незмінною.
І. Хейзінга (1872 – 1945)	Культура розвивається у грі та як гра: поезія, музика, людська думка, мораль.
А.Л. Чижевський (1897 – 1964).	Геліоцентрична концепція: зв’язок між процесами на Сонці та соціокультурними процесами на Землі.
В.І. Вернадський (1863 – 1945)	Узаємодія біосфери й ноосфери(сфери розуму), зростання впливу ноосфери.
Л.М. Гумільов (1912 – 1992)	Пасіонарне піднесення – створення рук людини, її розуму; пасіонарії присвячують і віддають своє життя меті.

Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок

Перша поширена точка зору:

цивілізація – сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства в його історичному розвитку. Це не лише рівень і стан матеріальної та соціальної сфер життя суспільства, але стан та діяльність державних та інших соціальних інститутів і установ, що існують у суспільстві, а також типовий спосіб життя людей та їхні цінності, норми й ідеали.

Друга поширена точка зору:

цивілізація – тільки матеріальна культура;

цивілізація – певний рівень розвитку матеріальної культури суспільства.

Унітарний підхід:

цивілізація – ідеал прогресивного розвитку людства, що являє собою єдине ціле.

Стадіальний підхід:

цивілізація – етап прогресивного розвитку людства як єдиного цілого.

Локально-історичний підхід:

цивілізації – якісно різноманітні унікальні етнічні / історичні суспільні утворення.

Співвідношення культури і цивілізації

Учений	Співвідношення культури і цивілізації
Т. Жуффруа (початок XІХ ст.)	“ Етнографічна” концепція цивілізації.
Ф. Гізо (початок XІХ ст.)	Етноісторична концепція: 1) локальні цивілізації, 2) цивілізація – прогрес людства в цілому.
В. Гумбольдт (1767 – 1835)	Культура – наука і мистецтво; цивілізація – ступінь і рівень олюднення народів.
Л.І. Мечников (1838 – 1888)	Три періоди цивілізації: річковий (культури Нілу та Євфрату, Тигру, Інду й Гангу, Ян-цзи та Хуанхе); середземноморський (від падіння Карфагену) та океанічний (починаючи з відкриття Америки).
О. Шпенглер (1886 – 1936)	Цивілізація – кінцева стадія культури: люди навернені не на вироблення культурних цінностей, а на благоустрій (комфорт) життя.
М.О. Бердяєв (1874 – 1948)	“ Воля до культури” на противагу прагматичній волі до “життя”(бездуховному благоустрою).
А. Тойнбі (1889 – 1975)	Циклічність культур = цивилізацій:“виклик і відповідь” – рушійна пружина в розвитку культури.
М. Вебер (1868 – 1958),	Культура – духовний світ етносу (релігія, філософія, мистецтво); цивілізація – науково - технічні параметри людського буття.
І. Хейзінга (1887 – 1945)	Культура (німецька традиція)= цивілізація (франко- та англомовна традиція); рівновага духовних і матеріальних цінностей.
Х. Ортега-і-Гасет (1883 – 1955)	Культура протистоїть масовій культурі, науці; культура – інструмент, що допомагає людині в житті; культура – система переконань.
П.О. Сорокін (1889 – 1968)	Наявність прогресу в суспільному розвитку; культура не загине,допоки живе людина, релігія.

Теми рефератів:

1. Культура і цивілізація: еволюція понять та їхнє співвідношення.

2. Культурологічна концепція (на вибір): Г.В.Ф. Гегеля / О. Шпенглера / А. Тойнбі / М.О. Бердяєва / З. Фрейда / К. Юнга / В. Вернадського / А. Чижевського.

? Питання для самоконтролю:

1. Чи є відмінності між поняттями „культура” та „цивілізація”? Поясніть їх.

2. Розкрийте зміст культурологічних концепцій (О. Шпенглера, А. Тойнбі, М. Бердяєва, З. Фрейда, К. Юнга, В. Вернадського, А. Чижевського). Який зв’язок між культурою та цивілізацією в цих концепціях?

Рекомендована література

Де Шарден Т. Феномен человека. – М., 1987.

Хрестоматия по культурологии: Учеб. пособие / Сост. Д.А. Лалетин, И.Т. Пархоменко, А.А. Радугин; Отв. ред. А.А. Радугин. – М., 1998.

Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. – М., 1994.

Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере. – М., 1990.

Касирер Э. Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры // Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С. 28.

Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое (отдел пятый: признаки высшей и низшей культуры) // Соч.: В 2 т. – М., 1990. – Т. 1.

Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства // Самосознание европейской культуры XX века. – М., 1991.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Сумерки богов / Сост. и общ. ред. А.А. Яковлева, перевод. – М., 1990. – (Ф. Ницше, З. Фрейд, Э. Фромм, А. Камю, Ж.П. Сартр).

Чижевский А.Л. Земное эхо солнечных бурь. – М., 1989.

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Тема 2. Первісна культура

(Рекомендується відвідування історичного музею)

Питання для самостійної роботи:

1. Становлення людини. Зародження матеріальної та духовної культури.

2. Міф як світоглядна домінанта первісної культури.

3. Виникнення та особливості первісного мистецтва.

4. Архаїчні культури на території України.

Первісний (первіснообщинний) лад – період від появи перших людей до виникнення класового суспільства. Має своєю головною структурною віссю кровнородинні стосунки (плем’я, рід).

Назва	Час виникнення
Австралопітек – людиномавпа Homo habilis – людина уміла Homo erectus – людина, що ходить прямо Неандерталець – тупікова гілка еволюції людини Homo sapiens – людина розумна	2,5 млн р. тому 2,0 – 1,5 млн р. тому 1,6 млн р. тому 400 тис. р. тому 40 тис. р. тому

Інцест – шлюб (інтимні стосунки) між родичами: батько – дочка, мати – син, брат – сестра.

Міф – засіб людського буття і світовідчуття, цілком заснований на смисловому порідненні людини зі світом. Людина тут сприймає психологічні змісти як споконвічні властивості речей; розглядає й переживає явища природи як одухотворених істот.

Міфологічна свідомість – єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака.

Анімізм (anima – душа, дух) – форма вірувань первісних людей у духів, що панують над предметами та явищами, натхнення природи.

Тотем – це не просто тварина, а божественна тварина, щось середнє між демоном, людиною і твариною.

Тотемізм – форма вірувань, за якої ототожнюється рід з твариною, від якої він нібито походить.

Фетишизм – обожнювання особливого предмета,що сприймається як носій демонічних сил.

Магія – віра і засоби впливу на речі через використання не їхніх об’єктивних властивостей, а їхньої містичної співпричетності одне до одного.

Неолітична революція – перша революція у продуктивних силах суспільства, у способі виробництва, або сільськогосподарська революція: людина перейшла від збиральницької діяльності до виробничої.

Теми рефератів:

1. Пам’ятки первісної культури в Європі, Африці, Азії.

2. Трипільська та Черняхівська культури (на території України), їхні особливості.

3. Пам’ятки кам’яного віку, бронзове сторіччя на території України / Харківщини. Скіфо-сарматський період.

4. Міфологія, магія та ранні форми вірувань первісної людини: анімізм, тотемізм, фетишизм.

5. Неолітична революція й культура раннього землеробства.

? Питання для самоконтролю:

1. Перелічіть ранні форми вірувань, поясніть їхній зміст.

2. Які ви знаєте пам’ятки первісної культури? Про що вони свідчать?

3. У чому особливості первісного мистецтва?

4. Що вам відомо про архаїчні культури на території України: час виникнення, особливості?

Рекомендована література

Ефименко П.П. Первобытное общество. – К., 1953.

Історія міст і сіл УРСР: Харківська область. – К., 1967.

Кликс Ф. Пробуждающееся мышление: У истоков человеческого интеллекта.– М., 1983.

Окладников А.П. Утро искусства. – Л., 1967.

Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. – М., 1989.

Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

Шрамко Б А. Древности Северского Донца. – Х., 1962.

Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій

(4-те тис. до н.е. – IV ст. н.е.)

Дата добавления: 2015-05-09