Яке слово вибрати 7 страница

Як свідчать сучасні мовні джерела, розробник — це «підприємство або громадяни, які здійснюють науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи щодо створення та освоєння нової продукції» (з газ.). Це основне значення, у якому вживаються іменники, напр.: У час НТР поліпшення якості роботи вчених, розробників, проектантів обертається сто-, тисячоразовим ефектом (з журн.); Київське виробниче об’єднання полімерного машинобудування — один із основних розроблювачів і постачальників прогресивного і ефективного устаткування для хімічної і нафтохімічної промисловості» (з газ).

Іменник розробник (розроблювач) як другий компонент складного слова, тобто як прикладка, уточнює провідний за значенням іменник, конкретизує характер діяльності осіб (підприємств, закладів): Придніпровський науковий центр провів у всіх областях свого регіону спеціальні зустрічі вчених- розробників прогресивних технологій з представниками підприємств (з газ.); Необхідно і далі інститутам- розроблювачам, галузевим організаціям впроваджувати закінчені роботи у тісному співробітництві (з журн.)

Хоча в сучасній мовній практиці обидва слова вживаються паралельно, словотвірна стилістика української літературної мови рекомендує як нормативну форму розробник, напр.: геологи-розробники, інститут-розробник, підприємство-розробник.

РОЛЬ — ЗН А ЧЕННЯ. Різні за значенням іменники роль і значення в усталених словосполученнях відігравати важливу роль, мати велике значення стали синонімічними. Такі вислови притаманні публіцистиці. І в писемній, і в усній мові виникає, на жаль, «схрещений» вислів відігравати значення, тобто порушується сполучуваність іменників роль і значення. Зверніть увагу на правильне слововживання: Це не має для мене ніякого значення; Надзвичайно важливу роль відіграють посередники, які беруть на себе всю рутинну роботу.

РОЗДАВ А ТИСЯ — ЛУН А ТИ. Чи може роздаватися голос? Усі значні дореволюційні словники української мови, крім «Малорусько-українського словника» Є. Желехівського та С. Недільського, не подають такого значення роздаватися. Нема такого і в російсько-українських словниках 1937 та 1968 років. Увів його до свого реєстру Українсько-російський словник (УРС, 1953—1963) на підставі матеріалів лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, яка засвідчує таке вживання у багатьох письменників, наприклад, в Івана Франка, Панаса Мирного, Івана Микитенка, Григорія Тютюнника.

Очевидно, це слово активізувалося в мовній практиці під впливом російської мови та українського просторіччя, тому варто прислухатися до більшості лексикографів, і російське раздавался голос перекладати як: розлягався, лунав, чувся, розтинався, розкочувався та ін. Наприклад: одразу розітнувся крик; луна розлягається в лісі, за вікном розкотився грім, по хаті розкотився гучний бас, знов зозулі голос чути в лісі, лунають (чути) голоси відвідувачів та ін.

СКАСУВ А ТИ — ВІДМІН И ТИ. Касувати, скасувати відповідають російським отменять, отменить — « визнавати, оголошувати що-небудь раніше встановлене недійсним, незаконним; анулювати»: касувати, скасувати сказане (закон, панщину та ін.).

Відміняти, відмінити, як свідчить Словник за ред. Б. Грінченка, відповідають російським переменять, переменить, изменить — « робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати»: природу тяжко одмінити (Номис).

Та сьогодні часто чуємо поширене з ділового спілкування відмінити засідання. Це значення в дієсловах відмінити, відміняти синонімічне до скасувати, скасовувати, зафіксоване в Російсько-українському словнику 1968 року, де отменять, отменить перекладено дієсловами скасовувати і касувати, скасувати та анулювати, а також відміняти, відмінити з уточненням, що вони вживаються тільки тоді, коли йдеться про засідання, спектакль і под. У тлумачному Словнику української мови (в 11 томах) це значення кваліфікується як рідкісне.

У сучасній офіційно-діловій мові накреслилася тенденція розрізняти сполучуваність названих вище дієслів. Так, відмінювати (відміняти), відмінити сполучаються з іменниками засідання (збори), спектакль, висадку десанта і под. Скасовувати, скасувати — із словами закон, постанова, указ, рішення суду, вирок, договір, угода, тілесне покарання, приватна власність, карткова система і т. ін. Отже, не можна скасувати засідання (збори, спектакль, конференцію і под.), бо їх не анулюють, не ліквідують, їх лише заміняють іншими, проводять іншим разом, переносять на інший день.

СТ И БІЙ — СУРМ А — АНТИМ О НІЙ. Стибій та його сполуки відомі здавна. У країнах Сходу метал сріблясто-білого кольору з синюватим відтінком використовувався для виготовлення дзбанів за 3000 років до н. е. У Єгипті в XIX ст. до н. е. порошком із характерним блиском під назвою mesten чи sten чорнили брови. У Давній Греції він був відомий як stimi чи stibi, звідси — лат. stibium.

Назва antimonium з’явилася приблизно у XII-XIV ст. н. е. і згодом усталилася у міжнародній науковій термінології: antimony (англ.), antimoine (фр.), antimon, antimonium (нім.), antimonio (ісп.), antymon (польськ.), antimon (чеськ.), антимон (болг.), антимон (серб.).

Слово сурма українська мова запозичила з російської. Російське сурьма походить від тур. surme (від перськ. сурме « метал»). Сурмою називали в давнину порошок із свинцевим (олов’яним) блиском, яким фарбували брови.

Донедавна в українській термінології послуговувалися всіма паралельними формами — стибій, сурма, антимоній: Бертолетова сіль, як відомо, утворює легкозаймисті, а також сильновибухові суміші з червоним фосфором і сульфатом стибію (Цікава хімія, К., 1989); Базиліус Валентинус перший з європейців добув елементарну сурму (антимоній) і детально вивчив її властивості (там само). Проте сучасні хімічні словники фіксують як нормативну назву стибій. Тенденцію до усталення терміна стибій ілюструють приклади з наукових джерел: Вісмут або берилій надпроводять лише у тонкоплівкому стані, а телур, стибій, фосфор — вимагають високого тиску (з журн.).

ТИМ Ч А СОМ — ТИМЧАС О ВО. За таким різним написанням стоїть відмінність у значенні прислівникової сполуки і прислівника. Прислівник, утворений з кількох основ, пишеться разом; найчастіше він сполучається з дієприкметниками типу: тимчасово непрацездатний, тимчасово зачинений, тимчасово відсутній, тимчасово припинений, а також із дієсловами: працює тимчасово, тимчасово виконує обов’язки, тимчасово завідує і под.

Прислівникова сполука тим часом пишеться окремо, подібно до тим разом, останнім часом, таким чином, вона відповідає російському тем временем, пор.:

Тим часом сонце сховалося за лісом; Тим часом стемніло. Іноді ця сполука передає значення частки (пор. російське — между тем): Тим часом ти помиляєшся.

УГ А Р — ЧАД. Іменник угар в українській мові належить до спеціальної лексики. Ця назва відома, наприклад, металургам: при плавленні, горінні, термічній обробці і т. ін. метал зазнає угару, угоряє, тобто зменшується в кількості, у вазі (визначають відсоток угару марганцю).

Спеціалісти сільського господарства ведуть боротьбу з угаром овочів, соковитих кормів при їх зберіганні, тобто вживають заходів, щоб запобігти надмірній втраті ними соків, органічних речовин, а звідси й зменшенню об’єму, кількості.

Текстильники угаром називають втрати сировини при переробці.

Угар утворено від дієслова угоріти в значенні «зменшитися при плавленні, горінні і т. ін.» Пор. аналогічне увар — « кількість, об’єм, на які зменшилось що-небудь, варячись» (від уварити — « варячи, зменшити кількість, об’єм чого-небудь»).

Російському угар у значеннях «задушливий отруйний газ, що утворюється при неповному згорянні вугілля», і «хворобливий стан при отруєнні цим газом» відповідає українське чад: від грубки несло чадом. Чад іде й від квітів, деяких речовин, що мають сильний запах. Отож від цигарок, диму, сильного запаху чого-небудь чадіють, а переносно чад — « те, що дурманить, паморочить голову» (мілітаристський чад), « стан самозабуття, крайнього збудження, екстазу (переважно з відтінком несхвалення)» (в чаду ревнощів, отруєний чадом фанатизму) тощо.

Таким чином, в українській мові є слова чад та угар, кожне з яких має своє значення, свою сферу вживання, і плутати їх не треба.

УКРА Ї НОМ О ВНИЙ — УКРА Ї НСЬКОМ О ВНИЙ. Побутують у сучасній мовній практиці обидва слова. Утворений від словосполучення українська мова, другий прикметник прозорий за своєю будовою. Той самий зміст передається й словом україномовний: утворене воно за аналогією до англомовний, франкомовний, тобто має усічену основу від українська і вставний звук о. Значуща частина україн(о) асоціюється з назвами Україна, українець. Означення україномовний уживається щодо людини, друкованого видання, колективу людей. Як компактніше й економніше щодо звукової будови, слово україномовний використовується частіше, ніж українськомовний.

У Р А МКАХ — У М Е ЖАХ. Ці прийменникові сполуки синонімічні й майже завжди взаємозамінні, пор.: у рамках / у межах пристойності, роботи, встановленої програми, угоди, дозволеного. Але коли йдеться про місцевість, географічні поняття, треба використовувати прийменник у межах: у межах країни, у межах міста, села, області і т. д. Такі сполуки типові для офіційно-ділового стилю.

У Я ВА — У Я ВЛЕННЯ. Плутання значень цих іменників призводить до змістових помилок, напр., у реченні У мене є тепер чітка уява про Євросоюз треба було вжити слово уявлення. Уявлення — це «поняття, розуміння, знання, що випливає з попереднього досвіду». Уявлення вимагає після себе форми іменника з прийменником про: Туманне уявлення про майбутню професію. Слово уява, як правило, сполучається з означенням типу багата уява, дитяча уява. Синонімом до названого іменника виступає слово фантазія, пор.: Його багата уява допомагала в створенні казкових полотен.

Ф А РБА — Б А РВА. Це семантично споріднені слова. Обидва позначають колір, забарвлення. Але фарба — насамперед конкретна, спеціально виготовлена речовина, якою користуються для забарвлювання предметів у різний колір; фарбою малюють картини. А барва — це колір, забарвлення взагалі, безвідносно до виготовленої речовини; це колір, забарвлення, що їх сприймає зір у навколишньому світі — в природі, побуті тощо. Проте існує й термінологічне слововживання, похідне від іменника барва: барвник, барвники.

Переносне значення, що стосується характеру, тону, колориту, манери, відтінку викладу, виконання, а також виражальних засобів музики, сценічного мистецтва, передається словом барва: барви слова, барви музики, художні барви. Іноді трапляється заміна цього слова іменником фарба (найчастіше у множині). На цій підставі СУМ виділяє як рідковживане фарби у значеннях «барви», «колір, забарвлення» (підтверджено ілюстраціями з Я. Щоголєва, Ю. Яновського, І. Микитенка) та «виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва» (ілюстрації з М. Рильського та журн. «Мистецтво»).

Борис Грінченко ставить знак рівності між словами фарба і краска; барва в переносному значенні він перекладає російськими краска, цвет. Під гаслом фарба знаходимо тут ілюстрацію з І. Нечуя-Левицького: Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.

Та в сучасній літературній мові слово краски не вживається, а також дедалі чіткіше діє тенденція до розрізнення слів барва і фарба. Так, у «Словнику труднощів української мови» (1989) зауважено: Барва. Природний колір, забарвлення; перен. колорит, манера. Фарба. Колір, штучно нанесений.

ЧИСЛ Е ННИЙ — «БАГАТОЧИСЛ Е ННИЙ». Слова багаточисленний в українській літературній мові немає. Не знаходимо його в нормативних словниках. Це калька з російського слова многочисленный. Сучасна норма вимагає перекладати його прикметником численний. Численний — « який складається з великої кількості» — вживається у таких, наприклад, словосполученнях: численна група учасників, численні загони, численне товариство, численна аудиторія та ін. Це слово має також відтінок значення «наявний у великій кількості»: численні переклади, численні зорі, численні досліди, спостереження, спалахи і под.

Увага! Прикметник числéнний інколи плутають із паронімом чисельний — « числовий, кількісний». Це слово має значно вужчу сферу вживання, меншу активність, вживається, наприклад, у таких словосполученнях: чисельний (кількісний) аналіз; чисельна (кількісна) перевага.

ШТАН И — БР Ю КИ. Слово штани обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно традиційне у фольклорі, багатьох творах художньої літератури. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, пор. родові назви: шаровари, рейтузи, галіфе, джинси тощо.

Слово брюки прийшло в українську мову через російську й усталилося в сферах швейної промисловості, торговельної мережі, реклами: Майстерня приймає також замовлення на виготовлення, чоловічих та жіночих брюк («Вечірній Київ»); брюки завужено («Краса і мода») і под. Із цих сфер поширилося слово брюки і на художню літературу, побутову мову, витісняючи слово штани. Назву брюки фіксують перекладні російсько-українські словники, подаючи його на другому місці. Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями типу брючний костюм, брючний цех, хоч і замість них можна запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани і цех для виготовлення штанів.

Я ЛОВИЙ — Я ЛОВИЧИЙ. Чи може бути яловий шніцель або яловий биток?

Прикметник яловий має в українській мові такі значення: 1) «який не дає приплоду» (про самиць сільськогосподарських тварин): ялова корова; 2) розмовне «неродючий» (про землю): ялова земля; 3) переносне; розмовне «пустий, безпредметний; нікому не потрібний: ялові поради, « те саме, що марний: ялові зусилля», 4) «виготовлений із шкіри великої рогатої худоби»: ялові чоботи.

Отож ні шніцель, ні биток не може бути яловий. У цьому випадку правильно ужити прикметник яловичий (від «яловичина»). А ще природніше, ліпше звучатиме: шніцель із яловичини, биток із яловичини.

ЯВЛ Я ЄТЬСЯ — Є. Дієслово являтися — синонім до спільнокореневого префіксального дієслова з’являтися, переважно вживається в розмовному стилі: Ніколи не являється вчасно. Можливе у художній мові, пор.: Чого являєшся мені у сні? У функції дієслова-зв’язки не вживається. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв’язки, воно часто-густо використовується помилково у такому контексті: Він являється майстром високого класу. Вибух являється першопричиною. Такі слововживання неправильні.

Українською мовою кажемо: Він — майстер високого класу, Вибух — це першопричина.

Дата добавления: 2015-05-09