Способи, методи та види вимірювань

Навчальний потік

ЛЕКЦІЯ

ЗАПАСУ ЗА КОНТРАКТОМ ХУ ПС

кафедра № 10-04

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри № 10-04

Працівник ЗСУ В.Ф.Вальтер

“____”______________ 200 __ р.

з навчальної дисципліни

“Військова метрологія та метрологічне забезпечення ”

Тема 1: “Основні метрологічні поняття та визначення (ДСТУ 2681-94). ”

Час: 90 хвилин

Місце: аудиторія __________

Навчальна та виховна мета: Дати студентам основні поняття про способи, методи та види вимірювань, засоби вимірювання та їх класифікація згідно ДСТУ 2681-94.

Харків

200_
Навчальні питання і розподіл часу

1. Вступ 5 хвил.

2. Основна частина.

1. Способи, методи та види вимірювань. 40 хвил.

2. Засоби вимірювання та їх класифікація. 40 хвил.

3. Заключна частина. 5 хвил.

Навчальне-матеріальне забезпечення:

Наочні посібники:

1. Слайд: №№_______

2. Плакати: №№_______

Технічні засоби навчання:

1. Графопроектор “Полі люкс”.

Навчальна література:

1. Соловйов В.І. "Військова метрологія та метрологічне забезпечення" КІ ВПС,2000, с. 7-10. 2. Чинков В.М. "Основи метрології та вимірювальної техніки". ХВУ, 2001, с.22-60.

3. ДСТУ 2681-94 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення".

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДЕННЯ

Під час проведення вступної частини викладач приймає рапорт про готовність навчальної групи до заняття, перевіряє кількість студентів згідно журналу, їх зовнішній вигляд та готовність групи до заняття (наявність конспектів та рекомендованої літератури).

Після чого оголошує тему, мету та навчальнi питання.

Викладання навчальних питань заняття здiйснюється з урахуванням того, що студентами засвоєнi теоретичні основи метрології та вимірювальної техніки, питання

організації та правила експлуатації військових засобів вимірювання.

Викладач повинен довести до студентів основні способи, методи та види вимірювань, визначити основні терміни та визначення, які застосовують в дисципліні, дати класифікацію вимірювань.

Під час розгляду питання про засоби вимірюваннядати їх класифікацію розкрити їх особливості та основні метрологічні характеристики.

Під час проведення заключної частини підвести підсумки заняття, зробити висновки по викладеному навчальному матеріалу, дати відповідь на запитання та завдання для самостійної роботи.

На занятті викладач повинен мати робочу навчальну програму, тематичний план

вивчення дисципліни та основні навчальні та методичні посібники, рекомендовані для вивчення матеріалу заняття.

Фізична величина – властивість, спільна в якісному відношенні у багатьох математичних об'єктів та індивідуальна в кількісному відношенні у кожного з них.

Розмір фізичної величини – кількісний зміст фізичної величини в даному об'єкті.

Одиниця фізичної величини – фізична величина певного розміру, прийнята за угодою для кількісного відображення однорідних з нею величин.

Рід фізичної величини – якісна означеність фізичної величини

Значення фізичної величини – відображення фізичної величини у вигляді числового значення в певних одиницях.

Вимірювання – відображення вимірювальних величин їх значеннями шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів.

Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормативні метрологічні характеристики.

Вимірювання фізичних величин – це сукупність операцій по застосуванню засобів вимірювальної техніки, метою якої є отримання значення фізичної величини у формі найбільш зручній для використання.

Класифікація вимірювань

1. Виходячи з прийомів отриманого результату вимірювання бувають:

- прямі;

- непрямі;

- опосередковані;

- сукупні;

- сумісні.

Пряме вимірювання – вимірювання однієї величини, значення якої знаходяться безпосередньо без перетворення її роду та без використання відомих залежностей.

Непряме вимірювання – вимірювання, у якому значення однієї чи декількох вимірювальних величин знаходяться після перетворення роду величин або після обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин – аргументів, що виміряються прямо.

Опосередковане вимірювання – непряме вимірювання однієї величини з перетворенням її роду або обчисленням за результатами вимірювань інших величин, з якими ця величина пов'язана явною функціональною залежністю.

Сукупне вимірювання – непряме вимірювання, в якому значення декількох одночасно вимірюваних однорідних величин отримують розв'язанням рівнянь, що пов'язують різні сполучення цих величин,яківимірюються прямо чи опосередковано.

Сумісне вимірювання – непряме вимірювання, в якому значення декількох одночасно вимірюваних різнорідних величин отримують розв'язанням рівнянь, які пов'язують їх з іншими величинами, що вимірюються прямо чи опосередковано.

II. По відношенню до вимірювальної величини:

- статичне;

- динамічне.

ІІІ. По відображенню результату вимірювання:

- абсолютне;

- відносне.

IV. Згідно з числом вимірювань:

- одноразове;

- багаторазове.

V. За метрологічним призначенням в залежності від точності:

- вимірювання максимально можливої точності;

- метрологічні вимірювання;

- технічні вимірювання.

Кожну фізичну величину можливо вимірювати декількома методами.

Метод вимірювання – це сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципи вимірювання для створення вимірювальної інформації.

Принцип вимірювання – фізичне явище, на якому застосовано вимірювання.

Згідно зі способом отриманого результату вимірювання існує дві великі групи методів:

І. Метод безпосередньої оцінки.

II. Методи порівняння з мірою.

Метод безпосередньої оцінки – метод вимірювання, в якому значення вимірювання ФВ визначено безпосередньо показувальним пристроєм засобу вимірювання.

Метод порівняння з мірою – метод вимірювання, при якому вимірювальну величину порівнюють з величиною, що відтворюються мірою.

Міра – пристрій, що реалізує відтворення або збереження ФВ заданого значення.

Порівняння з мірою може проводитись декількома способами:

- метод зрівноваження з регульованого мірою (нульовий метод);

- диференційний метод;

- метод заміщення (багаторазове порівняння);

- метод одного збігу (штанген);

- метод подвійного збігу;

-метод доставляння – метод прямого вимірювання, при якому проводиться одноразове порівняння ФВ з усіма вихідними величинами багатозначної нерегульованої міри.

Дата добавления: 2015-05-10