Визначення аграрного права і його завдання

Аграрне право України — це самостійна галузь права,

підприємствах), у підприємствах кооперативного типу, правовідносини учасників агрогосподарських товариств.

Аграрне право є самостійною галуззю права завдяки своїй суб'єктивній ознаці, зумовленій властивостями аграр­ного виробництва і особливо — аграрного підприємництва. Цією властивістю пояснюється спільність ознак виробничо-господарської самостійності та правоздатності приватних, зокрема селянських (фермерських) господарств, приватних аграрних підприємств-підприємців — юридичних осіб коо­перативного і корпоративного типів, державних і спільних (у тому числі з іноземним інвестором) афарних (сільське-, рибо-, мисливськогосподарських підприємств), а також орендарів земель сільськогосподарського призначення, ри­боловних та мисливських угідь, звіроферм (диких хутрових ссавців),

Аграрне право є галуззю права, окремі інститути якого характеризуються певною інтегрованістю. Остання розгля­дається як проникнення тих самих правових способів регу­лювання аграрних відносин у діяльності суб'єктів аграрного підприємництва всіх форм власності та форм господарю­вання. Зокрема, таким проникненням спільних за своїми ознаками є регулювання трудових відносин щодо оплати та охорони праці членів колективних і працівників державних сільськогосподарських підприємств, закріплення в нормах аграрного права спільного для них принципу самостійного визначення напрямів виробничо-господарської діяльності, а також відносин, що виникають у приватних підсобних гос­подарствах громадян.

На єдиних засадах для всіх видів аграрно-виробничих утворень регулюються підприємництво, система договірних зобов'язань, порядок і умови одержання і розрахунків за кредитними зобов'язаннями. Ознака аграрного права як інтегрованої галузі права зумовлена правом членства як основної засади правового становища кооперативу, колек­тивного сільськогосподарського підприємства. Своєю чер­гою, право членства лежить в основі права самоврядуван­ня, а також у відповідних внутрігосподарських відносинах, заснованих на поєднанні права власності КСГП і права вимоги його членів.

2. Першочергове завдання аграрного права полягає в забезпеченні юоидичними^ засобами реалізації державної аграрне^ „політики. Украши, 'закріпленні оптимального пра­вового становища всіх ^часників аграрних правовідносин, досконалому правовому регулюванні всіх тих суспільних відносин, які є предметом цієї галузі права, в ефективному

застосуванні методів і принципів правового регулювання, притаманних цій галузі права. Серед цих завдань чільне місце належить правовому регулюванню тих аграрних від­носин, що становлять безпосередню суть соціально-еко­номічної реформи в сільському господарстві й пов'язані з розширенням господарської самостійності, економічної не­залежності та вільного підприємництва приватних коопера­тивного та корпоративного типів, державних і спільних аграрних підприємств і селянських (фермерських) госпо­дарств, становлення ринкових відносин та розвиток їх ін­фраструктури, аграрно-орендних формувань. Актуальні за­вдання аграрного права полягають у забезпеченні сучасно­го рівня взаємопоєднання і регулювання всіх форм влас­ності, що становлять економічну основу аграрного сектора народного господарства, посилення схоронності власності. Аграрне право покликане сприяти раціональному викори­станню землі, вод та інших природних ресурсів і гаранту­вати їх збереження як найголовніших об'єктів екології.

3. Завдання аграрного права полягає в забезпеченні реалізшпіправоздатності його і тих конкретних завдань і цілей, що становлять соціально-економічну їх діяльність. Такі завдання для аграрних приватних під­приємств — юридичних осіб кооперативного типу визна­чені законом про ці підприємства та їхніми статутами. Для державних сільське-, рибо-, мисливськогосподарських під­приємств вони випливають із Закону "Про підприємства в Україні", а також з норм Закону "Про підприємництво".

Завданням., аграрного права єзабезпечення додержання основних.поавомочей„сдєктівагртва кооперативного типу, визначених у Статуті підпри­ємства (кооперативу)"

Чітке визначення кола і змісту завдань аграрних під­приємств (організацій, об'єднань) кооперативного і корпо­ративного типів, спільних підприємств покликане сприяти ефективному використанню юридичних засобів регулюван­ня аграрних відносин, здійсненню суб'єктивних прав і до­держання юридичних обов'язків усіма учасниками аграр­них правовідносин.

4. В умовах формування правової держави аграрному праву притаманне забезпечення додержання всіх прав пра­цівників сільського, рибного і мисливського господарства, визначених Конституцією України. Цими завданнями охоплюються і питання адміністративно-правового та судо­вого захисту прав членів і найманих працівників сільськогосподарських підприємств кооперативного і корпоративно­го типів.

Аграрне право — важливий суспільний фактор успіш­ного розвитку аграрного виробництва. Ефективна реалі­зація аграрного права забезпечується завдяки бездоганному застосуванню його норм у процесі регулювання аграрних суспільних відносин. Саме способом правозастосування ви­конуються завдання, притаманні цій галузі права, її право­вим інститутам і нормам.

Належне правозастосування зумовлюється необхідністю чіткого визначення кола правових норм, що безпосередньо стосуються діяльності агропромислових підприємств та організацій, визначення правового інституту членства, най­маних працівників усіх сільськогосподарських підприємств та організацій. Мається на увазі визначити, які саме правові норми Закону "Про підприємства в Україні" поши­рюють свою чинність на діяльність радгоспів та інших аграрних (зокрема сільськогосподарських) підприємств, які норми Закону "Про колективне сільськогосподарське під­приємство" слід застосовувати для забезпечення правового регулювання суспільних відносин у суб'єктах аграрного підприємництва кооперативного типу поряд з їх статутами та спеціальними нормативно-правовими актами.

Головне належного застосування норм аграрно­го права полягає у правовому забезпеченні ефективної діяльності агдарних_дідприємств і організацій.] Сюди нале-^ жить вимога гарантування *обов язкового'застосування правових гарантій господарської самостійності кожного з суб'єктів аграрного підприємництва; додержання державної дисципліни щодо виконання державних контрактів, дер­жавних замовлень на виробництво і реалізацію сільськогос­подарської продукції; додержання виробничо-технологічної, фінансово-кредитної, господарсько-договірної та трудової дисципліни в кожному підприємстві та в кожному трудово­му колективі; недопущення фактів взаємної амністії, тобто незастосування майнових санкцій, встановлених договора­ми до сторін — порушників договірних зобов'язань,

В умовах впровадження ринкових товарно-грошових відносин та розвитку їхньої інфраструктури, посилення правових гарантій додержання вимог аграрного і трудового законодавства, охорони і захисту прав громадян зростає роль юридичного обслуговування в системі агропромислово­го комплексу, що має безпосереднє відношення до належ­ного правозастосування.

6. Завданнями аграрного права як галузі права і його застосування визначаються завдання науки аграрного пра­ва. Наука аграрного права — це комплекс завдань про правове регулювання суспільних аграрних відносин, що виникають і функціонують залежно від організації та діяльності всіх суб'єктів аграрного підприємництва — това­ровиробників.

Наукою охоплюються знання щодо правового статусу членів колективних сільськогосподарських підприємств і кооперативів, учасників господарських товариств, найма­них працівників у сільському господарстві. Цією наукою досліджуються проблеми правозастосування кожного з ін­ститутів аграрного права, його поєднання з іншими галузя­ми права в тій їх частині, що стосується діяльності суб'єктів аграрного підприємництва — товаровиробників, прав та юридичних обов'язків суб'єктів аграрного права, інші як теоретичні, так і практичні проблеми. Значне місце серед них належить проблемам удосконалення аграр­ного законодавства через нову законотворчу діяльність найвищих органів державної влади України.

7. Істотно важливими є завдання аграрного законодавст­ва і науки аграрного права в період сучасних економічних, соціальних і правових реформ. Мається на увазі практика й піднесення значущості приватної власності на землю, засоби і продукцію виробництва, відшукання ефективних методів господарювання, роздержавлення і приватизації державних підприємств, що переробляють сільськогоспо­дарську сировину, подолання труднощів у реалізації дер­жавних контрактів і державних замовлень на сільсько­господарську продукцію, піднесення ролі аграрно-договір­них взаємин виробників цієї продукції.

Перетворення, здійснювані в економіці народного госпо­дарства в цілому та в його аграрному секторі у тому числі, безпосередньо стосуються правового становища працівників сільськогосподарського виробництва в особі членів суб'єктів підприємництва кооперативного типу, зокрема сільгосп-кооперативів, учасників господарських товариств, а також робітників і службовців усіх організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств у зв'язку з впроваджен­ням паювання і виплати дивідендів, удосконалення системи організації та оплати праці, вирішення їхніх соціальних проблем, юридичного захисту інтересів і прав.

Дата добавления: 2015-05-10