Історія перетворень економічних укладів. Зміни у XX — XXI ст

Дрібнотоварний уклад, заснований на трудовій приватній власності, займав переважаючі позиції в містах середньовічної Європи. Основна маса товарів у середньовічних містах вироблялася ремісниками і продавалася дрібними торговцями. Поступово розвивався сектор платних послуг. Але зі становленням і розвитком капіталістичного укладу великі капіталістичні господарства відтіснили дрібнотоварний уклад. Торжество машинного виробництва разом із потоком дешевої продукції призвело до масового розорення дрібних товаровиробників. Ті змушені були йти на капіталістичні підприємства найманими робітниками або бродяжити і старцювати. Ніші для дрібнотоварного укладу збереглися в секторі послуг і в сільському господарстві. Деякою мірою до нього можна прирівняти діяльність людей вільних професій — адвокатів, письменників, художників та інших, які виступають насправді дрібними підприємцями, якщо, звичайно, не працюють лише для власного архіву.

Рабовласницький уклад зберігався у доіндустріальний період у вигляді релікта переважно у деяких країнах Сходу. Однак з відкриттям і колонізацією Америки він одержав несподіване відродження. Работоргівля набула масового характеру. У Сполучених Штатах рабство було скасовано тільки у 60-х роках XIX ст., тобто в період піднесення індустріального суспільства. Це було наслідком громадянської війни між північними і південними штатами (1861 — 1865 рр.). Звичайно, рабська праця могла зберігатися лише за умов плантаторського господарства і дешевизни рабів, тобто доти, доки вона виправдовувала себе. Але і на сучасному етапі виявилося досить значним поширення цього ганебного явища, яке набуло нових форм і великих масштабів.

Капіталістичний уклад у первісних формах (торговій, банківській) з'явився ще в надрах античного суспільства, хоча і не міг одержати там значного розвитку. З кінця ранньофеодального періоду ці елементи у вільних містах Європи відроджуються і зміцнюються, проте найзначнішим феноменом того періоду було зародження промислового капіталу — спочатку на мануфактурній основі. Таким чином створювалися передумови розширеного відтворення капіталу як самозростаючої вартості. Всесвітньо-історична універсальність і європейська унікальність суспільного розвитку у XVI ст. полягають у генезисі капіталістичного укладу в лоні феодального ладу. Остаточна перемога капіталістичного укладу над феодальним була досягнута у розвинутих країнах Європи на початку XIX ст. внаслідок промислової революції і низки буржуазних революцій. Капіталізм утвердився в більшості країн Європи, Північної Америки, втягнув у свою орбіту як колонії та напівколонії багато країн Азії, Африки, Латинської Америки.

Соціалістичний уклад мав місце в Радянському Союзі та деяких інших країнах Європи, Азії та Америки. Він протиставлявся капіталістичному укладу як справді загальнонародний, заснований на безкризовому зростанні та плановому веденні господарства. Однак історичний досвід останніх часів змусив змінити погляд на зміст, переваги і перспективи соціалістичного укладу. Формування соціалістичного укладу розпочалося після російської Жовтневої революції 1917р. Після неї соціально-економічний і політичний розвиток людства відбувався під знаком протистояння капіталістичної і соціалістичної систем.

Дата добавления: 2015-05-08