Прибутковий податок з громадян

Поняття податкового правопорушення

Податок на промисел

3. Податок з прибутку підприємств

4. Непрямі податки

6. Види відповідальності за податкові правопорушення

Мета заняття: визначити механізм правового регулювання податків.

У податковій системі України встановлені податки, що сплачуються юридичними особами і фізичними особами-підприємцями, а також податки, які сплачують тільки гро­мадяни. До останніх відносяться прибутковий податок з гро­мадян і податок на промисел. Введена також група податків, що сплачуються юридичними особами і громадянами, — податок на землю, податок з власників транспортних за­собів.

У тому разі, коли громадяни зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, вони сплачують податок на додану вартість, акцизний збір (по підакцизних товарах), податок з прибутку.

По прибутковому податку з громадян своєрідно склада­ються податкові правовідносини між суб'єктами. У тих ви­падках, коли податок утримується з сукупного доходу за місцем основної роботи і по сумісництву (від виконання робіт разового характеру на підприємствах, в організаціях, неза­лежно від форм власності), суб'єктом податкових правовідно­син за громадянина виступає юридична особа, яка виплачує винагороду за працю, відповідальна за стягнення і перера­хування в бюджет прибуткового податку (керівник і голов­ний бухгалтер). Громадянин — фактичний платник цього податку, якщо крім доходів за основним місцем роботи він має інші джерела доходу, у податкові правовідносини всту­пає тільки по закінченню календарного року, після подання у податкову адміністрацію за місцем проживання до 1 бе­резня наступного року декларації про всі отримані за рік доходи. Він зобов'язаний особисто протягом 10 днів спла­тити донараховані суми податку.

Якщо ж громадянин має доходи тільки за основним місцем роботи — він не є безпосереднім суб'єктом податкового права, усі зобов'язання і відповідальність за нього несе організація, що виплачує доход і стягує податок.

Громадяни, які мають доходи від підприємницької діяль­ності без створення юридичної особи, безпосередньо висту­пають суб'єктами податкових правовідносин. Вони наділені відповідними правами, зобов'язаннями і несуть відпові­дальність за порушення норм податкового права.

При оподаткуванні громадян існують істотні розбіжності як порівняно з оподаткуванням юридичних осіб, так і по кожному з податків. Ці розбіжності криються:

— у механізмі оподаткування (порядку нарахування, тер­мінах сплати);

— у порядку стягнення несплачених у строк податків. Не сплачені у строк податки стягуються з громадян недоїмників тільки за рішенням суду або за виконавчими написами но­таріальних контор.

З метою повноти охоплення обліком усіх платників подат­ку — громадян і юридичних осіб, обліку їх доходів, своєчас­ності сплати податків з 1 січня 1996 р. створений Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'яз­кових платежів, у якому кожному громадянину-платнику при­своюється індивідуальний ідентифікаційний номер, а Поста­новою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України” введено Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. Прибутковий податок з громадян є основним податком з фізичних осіб. Він сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. “Про прибутковий Податок з громадян” з наступними змінами і доповненнями.

—Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподатку­вання) є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що постійно проживають в Україні (не менше 183 днів у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, з доходів, отриманих з джерел на її території.

Нарахування його робиться за інструкцією “Про прибутко­вий податок з громадян” № 17 від 18 травня 1993 р. (зареєст­рована в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. № 64).

Податок сплачують фізичні особи незалежно від віку (у тому числі неповнолітні, що мають доходи), громадянства, статі, сімейного, соціально-майнового стану.

Об'єктом оподаткування у громадян є сукупний опо­датковуваний дохід за календарний рік, який складаєть­ся з місячних сукупних оподатковуваних доходів, що включають грошову оплату, (в національній і іноземній валюті) і натуральну оплату, нараховану за вільними (рин­ковими) цінами, які діють на момент її отримання, крім натуральної оплати, що отримується громадянами від сільськогосподарських підприємств, коли дохід визна­чається, виходячи з очікуваної собівартості відповідної продукції'.

Громадяни з постійним місцем проживання в Україні, які отримують доходи за межами України, включають їх у склад сукупного оподатковуваного доходу в Україні. Суми податків, сплачені за кордоном, зараховуються при сплаті податку в Україні за наявності письмового підтвердження. До того ж, переплата податку за кордоном в Україні не враховується і не повертається.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила оподаткування, ніж передбачені законодавством Ук­раїни, діють норми міжнародного договору.

У склад сукупного оподатковуваного доходу не включа­ються: допомога по вагітності і родах; одноразові допомоги при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матері (батькові), що доглядають трьох чи більше дітей у віці до 16 років; допомога по догляду за дити­ною-інвалідом; допомога на дітей одиноким матерям; допо­мога на дітей військовослужбовців строкової служби; суми отриманих аліментів; пенсії; грошове забезпечення і вина­города, що отримується військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ; компенсаційні виплати у грошовій і натуральній формі. (Закон України від 14 лютого 1996р. “Про внесення змін і доповнень у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибут­ковий податок з громадян””. (Крім компенсаційних виплат за невикористану відпустку при звільненні); суми, що отримані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито; суми на поховання; доходи громадян від продажу виро­щуваної в особистому підсобному господарстві, на приса­дибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва, бджільництва, скота, кролів, нутрій, птахів; суми, отри­мані в результаті успадкування і дарування; виграші по облігаціях державних займів і лотереях, проценти та виг­раші по вкладах в установи банків, за ощадними сертифі­катами і державними казначейськими зобов'язаннями; суми, отримані громадянами по обов'язковому і добро­вільному страхуванню; суми матеріальної допомоги неза­лежно від її розміру, що надається за рішенням уряду Ук­раїни у зв'язку зі стихійними лихами, аваріями і катаст­рофами, органами самоуправління, профспілками, фон­дом соціального страхування, добродійними фондами і іно земними державами; суми доходів, що направляються у джерела їх отримання на придбання акцій, і суми, інвес­товані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності; суми, перераховані по заявах громадян у відділення добродійних і екологіч­них фондів, а також бюджетним організаціям, установам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення у межах дванадцяти неоподатковуваних мінімумів на рік.

Пільги по прибутковому податку представлені у формі зменшення сукупного оподатковуваного доходу окремим категоріям платників за наявності у них підстав згідно чин­ного законодавства. У розмірі одного неоподатковуваного мінімуму — 17 гривен' зменшується сукупний доход всіх громадян — платників податків, за винятком сум, //Указ Президента України від 21 листопада 1995 р. “Про внесення змін в Указ Президента України від 13 вересня 1994р. № 519 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму і ставки прогресивного оподаткування доходів громадян”//. сплачуваних за роботу по сумісництву, виконання робіт не за ос­новним місцем роботи. Додатково сукупний оподатковува­ний дохід зменшується за кожний місяць одному з батьків на кожну дитину у віці до 16 років у розмірі одного неопо­датковуваного мінімуму, за умови, якщо місячний сукупний доход сім'ї не перевищує розміру десяти неоподатковуваних мінімумів. До десяти неоподатковуваних мінімумів змен­шується сукупний доход громадян, які постраждали від Чор­нобильської катастрофи і віднесені до 1 і 2 категорій. Су­купний оподатковуваний прибуток зменшується на суму до 5 неоподатковуваних мінімумів (включаючи вже врахованих на робітника і дітей) інвалідам з дитинства, інвалідам І та II групи; громадянам, потерпілим від Чорнобильської катаст­рофи і віднесеним до 3 і 4 категорій.

Особам, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 р. “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до ст.23 Закону Ук­раїни “Про Державний бюджет на 1994 рік” і у межах, визначених Постановою Верховної Ради України від 25 квітня 1996 року №46/96 ВР “Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян”, сукупний оподатко­вуваний дохід зменшується на 15 неоподатковуваних мінімумів.

Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” передбачений спеціальний порядок оподаткування груп платників: за місцем основної роботи (служби, навчання) і прирівняних до них доходів (Розділ II); не за місцем основної роботи (Розділ III); від підпри­ємницької діяльності та інших доходів (Розділ IV); про опо­даткування громадян, що не мають постійного місця про­живання в Україні (Розділ V); про оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без громадянства (Розділ VI).

Податок стягується за прогресивними ставками (ст.7 Декре­ту), встановленими з урахуванням розміру сукупного доходу.

Нарахування, стягнення і перерахування прибуткового податку в бюджет проводиться юридичними і фізичними осо­бами, що здійснюють виплати податків з місячного сукуп­ного оподатковуваного доходу з наданням пільг, передбаче­них чинним законодавством. Стягнення і перерахування прибуткового податку проводиться за минулий місяць одночас­но з отриманням грошей в установах банку на виплату до­ходів. За прострочення перерахування сум стягнутого по­датку сплачується пеня у розмірі подвійної середньорічної облікової ставки Національного банку, поділеної на 360 днів і помноженої на кількість прострочених днів'. •' Оподаткування громадян, що отримують доходи не за місцем основної роботи, за виконання робіт за сумісницт­вом, за виконання разових та інших робіт, виконуваних на основі договорів цивільно-правового характеру, і доходів фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи, отримують доходи від здійснення підприємницької діяльності, прово­диться за ставкою 20% з наступним перерахуванням сукуп­ного доходу за рік при наданні податковим органам подат­кової декларації до 1 березня наступного року.

Підприємства, організації, установи і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, виплачуючи громадя­нам (що обов'язково мають ідентифікаційний номер) дохо­ди не за місцем основної роботи, зобов'язані протягом ЗО днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання робітника довідку ф. №2 про отримані доходи і стягнуті податки.

Оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяль­ності та інших доходів проводиться, виходячи із сукупного чистого доходу, який визначається як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій і натуральній формі) і доку­ментально підтвердженими затратами. Якщо ці затрати не можуть бути підтверджені документами, то вони облікову­ються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків у відсотках до валового доходу. Норми таких затрат визначені Головною державною податковою адмініст­рацією України і Державним комітетом України після узгодження з Міністерством економіки України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву, за аналогією зі скла­дом валових затрат на підприємстві при розрахунку податку з прибутку. // Див.Закон України “Про внесення змін у статтю 21 Декре­ту Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, інструкцію “Про прибутковий податок з громадян”, затверджену наказом ГДПІ від 16 жовтня 1996р.

Податок з фактичного річного доходу нараховується по­датковими органами за місцем постійного проживання плат­ника, а якщо діяльність здійснюється в іншому місці — за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідом­ленням податковому органу за місцем постійного прожи­вання громадянина про розмір отриманого доходу і сплаче­ного податку за рік.

За вибором платника податку прибутковий податок може сплачуватись авансом з оціночного доходу, за іншими вида­ми підприємницької діяльності — з розрахункового доходу по фіксованих розмірах плати за патент, з наступним пере­рахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1,5 рази.

Плата за патент стягується за діяльність у межах кален­дарного року, але не менше ніж за ЗО календарних днів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які працюють за па­тентом, ведуть облік доходів і витрат за встановленою фор­мою і надають декларації податковим органам.

Податкові органи розраховують податок, який платник щоквартально повинен сплачувати в бюджет, в розмірі 25 відсотків від річної суми, при цьому авансові платежі сплачу­ються у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Додатково нараховані суми податку за ос­таточними розрахунками, наданими до 1 лютого наступного року, повинні бути сплачені не пізніше як протягом одного місяця з дня отримання повідомлення податкового органу. Переплачені суми повертаються платнику також протягом од­ного місяця або зараховуються у рахунок наступних платежів.

Якщо громадяни займаються підприємницькою діяльністю усією сім'єю, то доходи розподіляються пропорційно між чле­нами сім'ї. Якщо один з членів сім'ї має право на надання пільг за чинним в Україні законодавством, то вони застосо­вуються тільки до тієї частини доходів, які належать йому.

Законом України від 13 лютого 1998 року “Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” введена ще одна форма оподатку­вання громадян прибутковим податком.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, можуть самостійно виби­рати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, що:

— кількість осіб (включаючи членів сім'ї) разом з грома­дянином — платником податку, що приймають участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5 чоловік;

— валовий дохід підприємця самостійно чи із використан­ням найманої праці за останні 12 календарних місяців до часу придбання патенту не перевищує семи тисяч неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян;

— громадянин займається підприємницькою діяльністю по продажу товарів і наданню супутніх продажу послуг на рин­ках і є платником ринкового збору за чинним законодав­ством в Україні.

Не дозволяється використання фіксованого податку при реалізації лікеро-горілчаних і тютюнових виробів.

Громадянин-підприємець може придбати патент із спла­тою фіксованого податку за місцем проживання або на всій території України. Документ, що свідчить про сплату фіксо­ваного податку, є підставою для видачі патенту.

Протягом трьох робочих днів податковий орган видає па­тент без попередньої перевірки даних, вказаних у заяві. Відпо­відальність за достовірність інформації несе платник подат­ку згідно з законодавством України.

Місцева Рада встановлює розмір фіксованого податку за­лежно від територіального розміщення торговельного місця у межах, встановлених Законом від 13 лютого 1998 року: від 20 до 100 гривень за кожний календарний місяць, а за здійснення підприємницької діяльності на усій території Ук­раїни — 100 гривень за календарний місяць.

При участі у підприємницькій діяльності членів сім'ї чи залученої робочої сили платник податку зобов'язаний доплатити 50% розміру фіксованого податку за кожну людину.

Доходи громадянина, які оподатковуються фіксованим податком, не включаються у склад сукупного оподатковува­ного доходу і не підлягають перерахунку по закінченню року як самого робітника, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

Платник фіксованого податку і особи, що працюють з ним, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, податку на промисел, відрахувань в фонд по здійсненню заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, збору на обов'язкове соці­альне страхування, збору у фонд України з соціального за­хисту інвалідів, а також від придбання торгового патенту згідно з Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

За залучення до торгівлі осіб, не внесених у патент, підприє­мець позбавляється права використовувати фіксовану ставку податку протягом 12 місяців з вилученням у нього патенту і сплатою штрафу у розмірі повної суми фіксованого податку на місяць за кожну незаконно залучену до торгівлі особу.

Патент за сплату фіксованого податку може бути достро­ково вилучений за рішенням керівника податкового органу, якщо підприємець, члени сім'ї або залучені до роботи інші особи здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюно­вими виробами, і громадянин-підприємець притягується до відповідальності за чинним в Україні законодавством.

З сум, що надійшли за фіксованим податком, 10 відсотків перераховується до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків у місцевий бюджет на потреби територіальної громади.

Оподаткування осіб, що не мають постійного місця прожи­вання в Україні, здійснюється за ставкою 20 відсотків від суми виплаченого доходу за місцем його виплати, без виключен­ня неоподатковуваного мінімуму і без надання пільг, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без грома­дянства, які мають постійне місце проживання в Україні (по­над 183 дні на рік) визначається у тому ж порядку, що і опо­датковуваний дохід громадян України. В оподатковуваний дохід іноземних громадян включаються: суми надбавок, що виплачені у зв'язку з проживанням в Україні; суми, що виплачені для компенсації затрат на навчання дітей у школі, хар­чування, поїздки громадянина і членів його сім'ї у відпустку.

Не включаються в оподатковуваний дохід іноземних гро­мадян: суми, відраховувані наймачем іноземних громадян у фонди державного соціального страхування і пенсійного за­безпечення; компенсації затрат на наймання житлового при­міщення і на утримання автомобіля для службових потреб;

суми затрат на відрядження. Прибутковий податок з платників цієї групи стягується на загальних підставах.

Дата добавления: 2015-05-10