Завдання для виконання

Питання для вивчення

1. Склад лексики сучасної української мови з точки зору походження.

2. Характеристика лексичних одиниць української мови за комунікативною сферою вживання.

3. Функціонально-стильове розшарування сучасної української лексики.

4. Активна та пасивна лексика сучасної української мови.

Лексика загальнонародної української мови

		Лексика української літературної мови
		Лексика праслов’янського походження (спільнослов’янська лексика)
		Лексика індоєвропейського походження

Завдання 1. З тексту випишіть по декілька прикладів споконвічної української лексики, диференціюючи її на чотири групи, що вказані у відповідній таблиці.

Стежина до маминої хати петляє через город. Усе тут до болю знайоме: он дбайливо опоряджена розора стьобнула через картоплю, здвобіччя висаджені кущики квасолі, а між ними поважисто розплелося гарбузове гудиння, на видолинку густою порослю буяє морква, сизіє тугими голівками капуста, густими листочками пішли у зріст буряки… Усе довкола живе неньчиною присутністю (В. Скуратівський).

Завдання 2. У тексті знайдіть слова, що належать до лексичних запозичень. Визначте джерело запозичень. З’ясуйте, які з іншомовних слів є запозиченими, а які виникли в українській мові на основі іншомовних слів за допомогою словотворчих засобів.

Суттєвим у тексті виступає також соціолінгвістичне значення слова, що пов’язане з етнічною самобутністю народу, його побутом, освоєнням реалій об’єктивного світу. Соціолінгвістичне значення входить у семантичну структуру слова, інколи соціолінгвістичне значення залежить від ідеологічного спрямування мовців. Це так звавне ідеологічне значення. Важливість адекватного сприйняття соціолінгвістичного значення слів з особливою яскравістю виявляється при перекладі. Адресоване своєму національному читачеві і функціонуючи в національно-мисленнєвому контексті, слово сприймається автоматично і не вимагає ніяких пояснень й уточнень, мотивацій, оскільки його семантичний обсяг співвідноситься з конкретним контекстом і відповідно до цього контексту інтерпретується (А. Загнітко).

Завдання 3. Дайте коментар стосовно стилістичного забарвлення наведених нижче лексем, користуючись відповідною таблицею.

Новатор, гультяй, проклітика, шпора, боєздатність, охмуряти, човгати, хвостист, тлумачити, хапуга, зрізатися, дезінфекція, відданість, зустріти, надибати, бідолаха, вікно, причепа, скиглити, бублик, сіяти, витріщатися, висяк, записувати, фіксувати, теревенити, ляп, інсинуація, кльово, щастить, везе, барахло, оглядини, подіум, бабки, плавати, собачитися, стояти, стовбичити, рапсодія, пращур, предки, достобіса, хизуватися, гордитися, телепень, рангоут, шапка.

Завдання 4. Знайдіть у віршованому творі діалектні слова. Допишіть до них діалектизми, які ви чули у вашому місті чи селі або знаєте з художньої літератури.

Чудесні барви

…А є ще риси мови, що звуться діалекти:

Це говори місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

А огірок звичайний в Чернігові – гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошувка,

І назви, і вимова різняться що не крок.

Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

- То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-над Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі – і як це може бути?

- То ви з Рогозу родом? Мо, інженер? Поет?

- Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухуюсь до мови – і в цьому весь секрет.

Д. Білоус

Завдання 5. Поділіть застарілі слова на дві групи: історизми та архаїзми. До яких із них можна добрати сучасні синоніми? Проілюструйте це.

Віче, гусар, жалування, бранець, городовий, вельми, лати, перст, літопис, гряде, дружина, піїт, ключниця, сотник, ректи, оброк, рать, орда, узріти, соцький, обіч, жупан, крамувати, вия, панщина, княгиня, народництво.

Завдання 6. Подані нижче слова ввійшли в українську мову в кінці минулого століття, і відповідно мали назву – неологізми. З’ясуйте їх значення. Чи й сьогодні всі вони належать до цієї групи лексики? Додайте декілька прикладів неологізмів, що з’явилися в українській мові нещодавно.

Інвестиції, сайт, маршрутка, дистриб’ютор, банкомат, мораторій, магістр, євро, прихватизація, екзитпол, Майдан, остарбайтер, інновація, маклер, номінація, ксерокс, дисплей, іміджмейкер.

Завдання 7. Згадайте та запишіть сучасні українські лексеми, які утворилися на основі поданих старогрецьких та латинських слів.

Avis (лат.) – птах; antropos (грец.) – людина; bibliov – (грец.) – книга; bios (грец.) – життя; varians (лат.) – різний; vegeto (лат.) – рости; verbum (лат.) – слово, дієслово; grandis (лат.) – великий; gastros (грец.) – шлунок; daktulos (грец.) – палець; deka (грец.) – десять; dentis (лат.) – зуб; kratos (грец.) – влада; locus (лат.) – місце; manus (лат.) – рука; pedis (лат.) – нога; memoria (лат.) – пам’ять; magistro (лат.) – навчаю; natio (лат.) – народ; patros (грец.) – батько; pulmonis (лат.) – легені; pulsus (лат.) – удар.

Завдання 8. В поданих контекстах знайдіть індивідуально-авторські неологізми, або оказіоналізми. З’ясуйте їх структурні, семантичні та стилістичні особливості.

На сизих пагорбах рясно село горіє, і сірі вітряки окрилюють свій вік (М. Вінграновський). На схилах ночі, там, де гладь води, овеснені розплескувала зорі округлим місяцем (Г. Мирослава). В лимані місячнім купає ноги ніч, а руки горнуть світла зорепасма, обтрушуються локони окрасні (Г. Мирослава). Зникають вогники у млі, і сльозять тихо мої вії (М. Семененко). Спочатку захопили чвертку неба, а потім половину, а вже далі весь небовид, і синій виднокіл, і небодаль, і зорі повечірні (А. Малишко). Гуде пчола і так літає, наче п’яна. Від запахучості й тепла (Д. Павличко). А дві донечки – вмиті суниці – повнощоко крізь шибу цвіли (І. Драч). Він не повчав, не вітійствував, не розглагольствував, не цицеронив і не демосфенив (П. Загребельний). І здавалось – можна від напруження безнадійно тріснути, і здавалось – душоплямою зостанеться навіки цей кошмар (М. Семененко). Утнути вірш поет спроможний лиш маловисокохудожній (В. Солодкий). От ви знаєте, у кого з ваших колгоспників більше трудопразників, трудобазарів, взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів (О. Вишня).

Тема 8: «Лексикографія»

Дата добавления: 2015-05-31