Данило Романович Галицький

Після смерті Романа Мстиславича (1205 р.) його спад­коємцю Данилу було всього 4 роки. З цього скористалися галицькі бояри, окремі удільні князі та правителі Угорщи­ни і Польщі, які повели запеклу боротьбу за владу у Га-лицько-Волинському князівстві. Врешті, Галицьке князів­ство перейшло до угорського короля. Данило, що підріс, одержав із братом Васильком батькову вотчину- Воло­димир (1215 р.). Утвердившись на Волині, Данило Рома­нович розпочав боротьбу за Галичину, яку зміг повернути лише у 1238 р. і де остаточно утвердився у 1245 р. піс­ля перемоги під Ярославом над угорсько-польсько-бояр-ською коаліцією.Драматичний 40-річний шлях Данила Романовича до влади загартував його характер. В особі Данила Галиць­кого Україна одержала видатного державця, політика, дип­ломата. Приборкавши бояр, князь забезпечив собі під­тримку селян та міщанства (озброєна селянська піхота зайняла місце боярських дружин). Велике значення мало заснування нових міст (серед них були Холм і Львів). У 1238 р. Данило розгромив німецьких рицарів-хресто-носців під Дорогочином і зупинив їх просування на українські землі.Одночасно Данило вів боротьбу за Київ. Його суперни­ком виступав чернігівський князь Михайло Всеволодович. Спершу доля посміхалася Михайлу Чернігівському, який 1236 р. зібрав під своєю зверхністю всі українські землі, за винятком Волині. В кінці 30-х рр. у боротьбу втрути­лась третя сила- монголо-татари, які 1239р. захопили -Переяслав і Чернігів. Данило негайно скористався з цього і в 1240 р. підкорив Київ. Після цього Галицько-Волин-ське князівство стало загальноукраїнською державою.Монголи не дали Данилові часу для оборони на Дніп­рі - того ж 1240 р. Батий почав генеральний наступ і оволодів Києвом, обороною якого керував воєвода Дмит­ро (Данило в цей час перебував в Угорщині). 1241 р. Ба­тий продовжив похід на Захід через Галицько-Волинську землю. Долаючи опір, монголи оволоділи майже всіма міс­тами князівства.У 1242 р. Батий вивів війська з Європи, заснувавши в пониззі Волги державу - Золоту Орду. Данило Галиць­кий у 1245 р. змушений був визнати зверхність хана Золо­тої Орди, але не склав зброї, спрямувавши зусилля на створення антиордипської коаліції (переговори з послом папи римського, укладення союзу з угорським королем, володимиро-суздальським князем та ін.). Розробляючи плани організації хрестового походу проти Орди, Данило звернувся до ідеї церковної унії. Проте ця ідея наштовх­нулась на опір православної ієрархії. Данило все ж погодив­ся на тимчасове визнання папи зверхником над православ­ною церквою і 1253 р. був коронований у Дорогочині послами Інокентія IV королівською короною. На жаль, сподівання на допомогу католицького Заходу не справ­дилися. Тоді Данило виступив сам. У 1254—1255 рр. він завдав поразки ханському наміснику Курсмсі, але 1259 р. змушений був капітулювати перед темником Бурундаєм, погодившись на знищення найбільших укріплень.Данило Романович Галицький помер 1264 р. і був по­хований у Холмі. Діючи за надзвичайних обставин, перший український король відстояв свою державу і передав на­щадкам, які забезпечили її існування до середини XIV ст

Дата добавления: 2015-05-26