Типологія виборчих систем

Виборча система - це спосіб розподілу місць в органі державної влади між кандидатами залежно від результатів голосування виборців. В різних країнах виборчі системи будуть відрізнятися за багатьма параметрами.

Існує три основних типи виборчих систем: мажоритарна система, пропорційна система і змішана система, яка об’єднує головні риси перших двох. Тип виборчої системи визначає роль, що її відіграють партії в організації роботи законодавчого органу.

1Мажоритарна система або відносна більшість. Вибори проводяться на основі відкритого змагання у територіальних виборчих округах, і перемагають ті кандидати, що отримують просту більшість голосів. Серед західних демократичних держав небагато таких, що обрали цю систему.

система двох турів. Якщо жоден з кандидатів не набрав більше половини голосів виборців, проводиться другий тур виборів, в якому, як правило, беруть участь два кандидати, які домоглися кращих результатів, що дозволяє одному з них отримати більшість голосів;

альтернативне голосування. В одномандатному окрузі виборець голосує за кількох кандидатів, відзначаючи цифрами (1, 2, 3 тощо) навпроти прізвищ тих, кому віддається найбільша перевага (рейтингове голосування). Потім все відбувається за системою відсіювання слабших.

2) Пропорційна у чистому вигляді. В цьому випадку зареєстровані партії змагаються за загальнонаціональними партійними списками. Чим більше голосів отримає партія, тим більше місць у

парламенті вона матиме. У більшості країн з пропорційною виборчою системою встановлено своєрідний поріг – для того, щоб отримати принаймні одне місце, партія має набрати в загальнонаціональному масштабі певний відсоток голосів. Тут партії відіграють вирішальну роль. Існує багато варіантів пропорційної системи голосування:

система із загальнонаціональним партійним списком;

система з регіональними партійними списками передбачає формування кількох округів;

система з закритим списком: виборець голосує за партію і не може виразити свою перевагу окремим кандидатом, занесеним у партійний список.;

система з відкритим списком дозволяє голосувати за партію і виражати перевагу комусь з її кандидатів, тобто виборці можуть змінити розташування кандидатів у списку.

Ідеальної виборчої системи не існує. Кожна з них має свої плюси й мінуси.

3) Змішані системи, що поєднують важливі елементи як мажоритарної, так і пропорційної систем. У цьому випадку партії змагаються на основі загальнонаціональних партійних списків, а окремі політики у територіальних виборчих округах за мажоритарними правилами.

Між формою правління і виборчою системою існує тісний взаємозв’язок. Переважна більшість держав з парламентською формою правління прийняла пропорційну виборчу систему, в якій політичні партії, представлені парламентськими фракціями, формують уряд і розробляють програму його діяльності.

14 Вибори

Ви́бори —передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькіоргани державної влади та місцевого управління (самоврядування). Громадяни держави, що мають право брати участь у виборах, є виборцями. Громадяни беруть участь у виборах на основі виборчого права. Виборче право — це система нормативно-правових актів, що встановлюють та регулюють права виборців у формуванні виборних органів державної влади та місцевого управління (самоврядування).

Норми цього інституту можна поділити на декілька груп:

норми, які закріплюють основні вимоги і правила, пов'язані з самою процедурою проведення виборів;норми, що визначають коло осіб, які наділяються активним виборчим правом, тобто правом обирати представників до органів держави та органів місцевого самоврядування;

норми, що визначають коло осіб, які наділяються пасивним виборчим правом, тобто правом бути обраними.

Приклади систем виборів: мажоритарна система відносної більшості;пропорційна система;система з додатковим членством;

обмежене голосуванн).

1.За територіальною ознакою:— загальнонаціональні (загальнодержавні) — проводяться на території всієї держави;— місцеві (муніципальні) — вибори до органів місцевого самоврядування.

2.За часом проведення:— чергові — проводяться в період завершення терміну повноважень виборного органу чи посади;— позачергові (дострокові) — проводяться в разі дострокового припинення повноважень виборного органу чи посади;— повторні — проводяться у випадку визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися;— довибори — проводяться для заміщення посад, що з певних причин стали вакантними.

3.За об'єктом обрання:— вибори до парламенту;— вибори глави держави;— вибори до органів місцевого самоврядування.

4.За правовими наслідками:— дійсні — вибори, що проведені згідно з виборчим законодавством;— недійсні — вибори, під час яких відбулися порушення, котрі вплинули на результати голосування.

Демократичні принципи виборів можна поділити на дві групи — базові та додаткові. Базові принципи виборів є загальновизнаними в усьому світі. До них належать:1. Принцип загальних виборів — участь у виборах мають брати всі громадяни.2. Принцип рівних виборів — усі громадяни мають брати участь у виборах на рівних засадах. 3. Принцип прямих виборів — обрання виборних органів і посад здійснюють безпосередньо виборці, а не певні органи чи делегати.4. Принцип таємності голосування — контроль за волевиявленням виборців не допускається. 5. Принцип вільних виборів — участь у виборах є добровільною справою громадян, ніхто не може примусити виборця до участі чи неучасті у виборах, а також перешкоджати його вільному волевиявленню.

Отже, вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Політичні вибори – це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі. Головними серед них є:- призначення виборів та визначення дати їх проведення; - визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць; - складання списків виборців; - висування та реєстрація кандидатів; - проведення передвиборчої агітації; - голосування, підрахунок голосів; - оприлюднення результатів голосування. Характерною ознакою сучасної виборчої системи є ступінь реалізації виборчих прав громадян.

Дата добавления: 2015-05-26