Компетенція передбачає насамперед задану норму, вимогу до розвитку, навчання і виховання дитини, якісну результативну діяльність як соціально закріплений результат. 3 страница

Зміст	Результати освітньо-виховної роботи
«Я - ФІЗИЧНЕ» ТІЛО ТА ДОГЛЯД ЗА НИМ Органи чуттів Вікові зміни організму Умови розвитку організму Живлення організму Харчування Культура споживання їжі Мікроорганізми Гігієна тіла Основні гігієнічні процедури Гігієнічні засоби Гігієна праці Загартування організму Загартувальні процедури Здоров’я та хвороба Показники здоров’я Показники нездоров’я та поведінка під час захворювання Опір захворюванню Шкідливі звички і нездоров’я Здоровий спосіб життя Фізичні та психічні особливості Рухова активність Основні рухи Гімнастичні вправи Рухливі ігри Фізична витривалість та саморегуляція Статева ідентифікація та диференціація Визначення своєї статевої належності Спільне та відмінне у представників різної статі. Безпека життєдіяльності Знання правил та знаків Самодопомога Відчуття межі безпечної поведінки	Виявляє інтерес до своєї зовнішності та тілобудови. Визначає і правильно називає основні частини свого тіла (голову, шию, тулуб, кінцівки тощо), має уявлення про їх призначення і дію. Знає про існування основних органів (серце, печінка, легені), кров і шкіру, умови їх нормального функціонування. Усвідомлює, що організм працює як єдине ціле. Орієнтується в призначенні основних органів чуттів: око — бачить, вухо — чує, ніс — відчуває запах, язик — смак, шкіра — дотик і температуру. Сприйнятлива до своїх тілесних відчуттів, диференціює основні з них, розповідає про них іншим, з’ясовує незрозуміле. Усвідомлює, що людина народжується, проходить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість — і помирає. Орієнтується в тому, що розвиток спричиняє зміни в організмі. Має елементарне уявлення про зв’язок віку людини з її вагою, довжиною та масою тіла і кінцівок, об’ємом голови, грудей, плечей, тазу. Знає, що з часом відбудуться зміни в конституції чоловічого та жіночого тіла. Має елементарне уявлення про те, що стан організму залежить від успадкованих особливостей, умов життя і виховання, а також від власної продуктивної активності. Усвідомлює, що умови бувають сприятливими і несприятливими для розвитку організму. Знає, що розвиток людського тіла, його здоров’я пов’язані з кількістю та якістю харчування. Вміє вирізняти і називати основні групи продуктів харчування (хлібобулочні, кондитерські вироби, каші, овочі, фрукти, ягоди, молочні й м’ясні продукти, риба, яйця тощо). Відрізняє корисну їжу від некорисної та шкідливої (неїстивні гриби, ягоди тощо). Оперує назвами основних напоїв (вода, сік, компот, кисіль, молоко, кефір тощо), знає про їх роль для організму. Розуміє виняткове значення питної води, її чистоти для здоров’я. Орієнтується в ознаках спраги й голоду, називає їх, усвідомлює їх вплив на самопочуття та діяльність людини, знає правила виходу з цих станів. Володіє елементарними вимогами до гігієни харчування, виконує правила культури за столом, використовує найдоцільніші способи вживання різних харчових продуктів. Цінує працю, вкладену в приготування смачної та естетично привабливої їжі. Має елементарні уявлення про наявність у людському організмі мікроістот (вірусів, мікроорганізмів, бактерій), корисних та шкідливих для здоров’я. Володіє основними правилами боротьби зі шкідливими (миття рук, обробка овочів, фруктів, ягід перед їдою тощо) мікроорганізмами. Володіє основними правилами догляду за частинами тіла і органами (обличчям, руками, ногами, нігтями, волоссям, вухами, ротовою порожниною, органами виділення), самостійно, із задоволенням виконує основні гігієнічні процедури (миє обличчя, шию, вуха, руки, ноги, тіло, органи виділення, чистить зуби). Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами (милом, рушником, дитячим шампунем, зубною пастою) та предметами догляду (гребінцем, зубною і масажною щітками, мочалкою, ножицями, серветками), знає, що ними користуються індивідуально. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури (вмивання, чищення зубів, розчісування, купання, зміна білизни, користування носовичком, догляд за нігтями тощо). Контролює свою поставу, правильно сидить за столом, виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості. Додержується правил раціональної фізичної та розумової праці й відпочинку. Знає про вплив основних природних чинників (сонце, повітря, вода, ґрунт) на стан здоров’я організму. Уміє під наглядом дорослого приймати повітряні та сонячні ванни, виконувати водні процедури, ходити босоніж, робити самомасаж тіла тощо. Володіє найпростішими прийомами загартування та усвідомлює його значення для здоров’я, відчуває радість та задоволення від води, сонця, свіжого повітря. Усвідомлює, що може бути здоровою і хворою, розрізняє свої відповідні стани. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (хороше самопочуття, нормальна температура тіла, відсутність больових відчуттів, гарний апетит, настрій, є бажання гратися, діяти), може про них розповісти. Розуміє значення для зміцнення здоров’я й запобігання захворюванням загартування, щоденної ранкової гімнастики, плавання, масажу, правильного харчування, безпечної поведінки, догляду за тілом, фізіотерапії, народних засобів. Уміє їх використовувати з метою оздоровлення. Розуміє основні ознаки нездоров’я (поганий апетит, висока температура тіла, біль, сповільнені рухи, дратівливість, кволість), причини змін власного стану. Орієнтується в основних ознаках найпоширеніших «дитячих» хвороб. Адекватно поводиться, коли погано себе почуває, повідомляє про це дорослого, допомагає собі під час хвороби (за настановами лікаря приймає ліки, їсть рекомендовану їжу, дотримується постільного режиму, виконує необхідні процедури). На доступному рівні усвідомлює власну роль у підтримці й збереженні здоров’я. Має уявлення про основні засоби протидії захворюванню. Орієнтується в корисних та шкідливих впливах на організм людини, вміє пояснити залежність. Володіє елементарною інформацією про шкідливі звички й згубний вплив на здоров’я алкоголю, тютюну, наркотичних речовин. Свідомо ставиться до власного здоров’я, знає як його підтримувати, допомагає собі в цьому. Радіє здоровому способу життя, пишається своєю фізичною умілістю, вправністю, витривалістю. Заохочує до здорового способу життя інших. Знає про існування різних захворювань, толерантно ставиться до однолітків, які їх мають. Пропонує їм свій захист, допомогу й підтримку. Усвідомлює, що кожна фізично здорова людина значну частину свого життя перебуває в русі, активно діє. Знає про важливу роль рухів для фізичної вправності та здоров’я. Володіє основними рухами – ходьбою, швидким та помірним бігом, відштовхуванням та приземленням на обидві ноги, стрибками в довжину з місця, у висоту та довжину з розбігу; киданням предметів у горизонтальну та вертикальну цілі на дальність; лазінням по гімнастичній стінці, канату; ходьбою по гімнастичній лаві різними способами. Вміє ходити на лижах, їздити на двоколісному велосипеді, плавати. Ходить, бігає, змінюючи довжину, частоту та ритм кроків. Виконує загальнорозвивальні вправи з предметами та без них. Стрибає через скакалку різними способами. Виконує танцювальні кроки, вправи з шикування та перешикування. Грає в рухливі ігри з елементами ходьби, бігу, рівноваги, стрибків, метання, лазіння, баскетболу, футболу, хокею, настільного тенісу, бадмінтону. Знає та застосовує правила рухливих ігор. Усвідомлює значення витривалості для успішного досягнення мети. Володіє своїм тілом, свідомо регулює фізіологічні відправлення. Витримує фізичне навантаження, певний проміжок часу обходиться без води та їжі. Може спокійно висидіти на місці протягом півгодини. Вміє переносити невелике перенапруження, цінує в собі цю здатність. Відчуваючи дискомфорт від фізичного перенавантаження, спокійно пояснює про свій стан дорослого. Прагне з’ясувати, чим вона схожа, а чим відмінна від інших однолітків своєї та протилежної статі. Спокійно ставиться до оголеності (своєї та інших людей) під час купання, перевдягання, фізіологічних відправлень тощо. Виявляє культуру сприйняття оголеного людського тіла, ставить дорослому запитання. Орієнтується в будові свого тіла, називає ознаки своєї статевої належності, вказує на зачіску, одяг, взуття, улюблені іграшки та заняття, специфіку поведінки, можливості, деякі біологічні особливості. Порівнює себе з дітьми своєї та протилежної статі. Усвідомлює спільне й відмінне в будові тіла хлопчика (чоловіка), дівчинки (жінки). Називає основні відмінності представників своєї та протилежної статі. Усвідомлює, що фізичні можливості (вага, довжина тіла, сила) хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок різні. Диференціює поняття “безпечне” і “небезпечне”, усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Самостійно вирізняє основні небезпечні чинники довкілля. Знає правила безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчику. Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; хімічної, пожежної та електробезпеки; користування міським та залізничним транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає номери телефонів основних служб допомоги (пожежної, міліції, медичної, газу), може ними скористатися. Обізнана, до кого можна звернутися в разі критичної ситуації. Має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних умовах (під час епідемії, пожежі, повені, землетрусу). Може надати елементарну першу допомогу та самодопомогу в разі травми, носової кровотечі, опіку, укусів тварин чи комах, травмування. Володіє навичками особистої гігієни з метою запобігання респіраторним, шкірним та кишковим інфекціям; отруєнням, сонячним опікам; профілактики гельмінтозів та педикульозу. Вважає неприпустимим заподіяння будь-якої шкоди собі чи іншим. Розумно розпоряджається своєю силою, виявляє активність без виявів агресії, усвідомлює наслідки останньої для себе та інших. Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих.
ЗДОРОВ’ЯЗБЕ-РЕЖУВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ	Обізнаність з будовою свого тіла та організму, гігієничними навичками та правилами його догляду; належністю до певної статі, продуктами харчування; щкідливими звичками, захворюваннями організму та їх запобіганням; здатність виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я в нових життєвих ситуаціях, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей; усвідомленість та дотримання правил безпеки життєдіяльності.
«Я – ПСИХІЧНЕ» Внутрішнє і зовнішнє Реальне та уявне Пізнавальна активність Емоційно-ціннісне ставлення Регуляція життєдіяльності Усвідомлене ставлення до життя Основи світогляду Самосвідомість Освоєння простору “Я” Власне ім’я Самооцінка Домагання визнання Ставлення до себе як представника певної статі Уявлення себе в часі Ставлення до своїх прав і обов’язків	Активно знайомиться з природним, предметним, соціальним середовищем, самим собою; має певні уявлення про них. Керується набутими знаннями в діяльності, поводиться доцільно, орієнтується на знання і власний досвід. Може визначити мету своєї діяльності, дати собі звіт у власних діях, спрогнозувати ймовірний результат, співвіднести його з очікуваним (власними та інших людей). Розумові дії передують практичним діям. Диференціює поняття “своє” і “чуже”, правильно їх застосовує. Знає про існування “зовнішнього” та “внутрішнього” життя (власного та інших людей), їх значення. Диференціює відчуття, пов’язані із своїм душевним світом та проявами своєї поведінки, діями, вчинками. Виявляє інтерес до своїх думок, бажань, мрій, ставлень, планів, ідеалів; час-від-часу розмірковує над ними. Розповідає дорослому про деякі свої стани (радість, сум, страхи), настрої (веселий, сумний, замріяний), думки (серйозні, хитрі, добрі, злі). Про особисте, інтимне розмовляє лише з тими, кому довіряє. Усвідомлює, що зовнішня поведінка залежить від душевного настрою людини, проте не завжди збігається з ним. Відрізняє реальні предмети, явища, події від уявних, казкових. Усвідомлює, коли розповідає про справжні події, а коли – про вигадане, фантастичне. Оперує словами “буває - не буває”, “здалося”, “наснилося”, “вигадала”, “справді“, “нароком“. Розуміє важливість реального життя, розв’язання реальних проблем, одержання від цього задоволення. Цікавиться смислом людського життя, запитує, для чого живуть люди; робить спробу пояснити, для чого живе вона сама. Знає, що не все казкове втілюється у реальному житті. Може пояснити вирази “коли казка стає дійсністю”, “ людина сама творить дива”. Виявляє інтерес до довколишньої дійсності та самої себе. Активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події; виділяє в них основне і другорядне, співвідносить між собою; називає відмінні ознаки; володіє елементарними просторовими та часовими уявленнями. Спостережлива, кмітлива, допитлива, вміло використовує побачене і почуте раніше, діє раціонально. Формулює запитальні речення, робить спроби самостійно дошукатися відповідей. Знаходить нове у знайомому та знайоме в новому; радіє зі своїх відкриттів. Керується у своїй діяльності пізнавальною мотивацією. Надає перевагу новим, незнайомим завданням, що потребують розумових зусиль; не боїться помилитися. Робить припущення стосовно світу та себе, перевіряє їх на практиці; змінює, в разі необхідності, свою поведінку. Виявляє інтерес до дослідництва. Володіє необхідними знаннями про світ та себе. Охоче вигадує історії, придумує оповідання і казки, фантазує. Сприйнятлива, чутлива. Цінує природу, людей, рукотворні предмети, саму себе. Має свої уподобання, прихильності, інтереси. Вміє надати комусь-чомусь перевагу, вибрати з декількох можливих варіантів свій. Приймає самостійні рішення. Знає, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення, пояснити, що і чому має для неї смисл. У поведінці орієнтується не лише на “хочу”, а й “треба”. Поважає тих, до кого прихильно ставиться. Орієнтується в основних емоціях. Встановлює причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, переживаннями, мімікою, жестами та діями (власними та інших людей). Передає свої почуття соціально прийнятними та схвалюваними способами, володіє емоційною культурою, стримує негативні емоції. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для оточуючих. Орієнтується в основних моральних, інтелектуальних та естетичних почуттях. Намагається утриматися від страху, гніву, ревнощів, заздрощів, самовихваляння. Характеризується оптимістичним світовідчуттям. Самостійно визначає нескладні цілі, намагається їх досягти. Знає, що для успішного досягнення мети слід докласти вольових зусиль. Планує свої дії, передбачає результати діяльності, співвідносить їх з очікуваннями рідних та близьких, оцінює їх значення для себе та інших. Проявляє наполегливість, без потреби не звертається за допомогою до дорослого, здійснює елементарний самоконтроль та саморегуляцію поведінки. Координує поведінку, узгоджує її з вимогами, умовами, власними інтересами. Поважає себе за силу волі, здатність долати труднощі, довести розпочате до кінця, гідно вигравати і програвати, виявити витривалість, рішучість. Володіє елементарними навичками впевненої поведінки, самопідтримки, самовладання. Радіє успіхам, відчуває гордість за досягнення, домагається їх визнання авторитетними людьми. Може утриматися від недоцільних дій, деструктивних бажань. Стримує себе, намагається свідомо управляти своїми настроями і станами. Усвідомлює свою відповідальність за задумане та вчинене. Використовує особистий час для занять улюбленою справою. У ставленні до природи, оточуючих людей, предметів вжитку, витворів мистецтва, самої себе враховує їх особливості, закономірності, взаємозв’язки. Усвідомлює важливість зваженого, розсудливого ставлення до явищ, подій життя, вчинків людей. Розмірковує, перш ніж починає діяти. Намагається зрозуміти смисл пред’явлених вимог, завдань, доручень. Перепитує, уточнює, висловлює власну думку, виявляє зацікавлене ставлення до зроблених їй пропозицій. Має елементарне цілісне уявлення про світ та себе. Знає про існування різних (буденного, наукового та релігійного) поглядів людей на життя та його смисл. З допомогою дорослого пояснює свій погляд на світ та власне ”Я” не лише на буденній, а й науково обґрунтованій інформації. Намагається визначитися зі своїм місцем у довкіллі. Сформовані основи активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції як системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, власного “Я”. Має певні ідеали, пов’язує їх не лише з матеріальними, а й з морально - духовними цінностями. Диференціює добро і зло. Якщо впевнена у своїй правоті, намагається переконати в ній інших, відстояти свою позицію. Може подивитись на себе збоку, зробити себе предметом уваги, аналізу, оцінки. Володіє певною системою знань про саму себе, первинним Я-образом; орієнтується у власних чеснотах і вадах, приймає і поважає себе; за присутності та відсутності поряд дорослого намагається контролювати та регулювати власну поведінку та діяльність, утримуватися від недоцільних слів, дій, вчинків. Оперує займенником “Я”. Знає, що займенником “моє” позначається все, що вважає своїм. Соціально прийнятними способами відстоює право на “своє місце”. Усвідомлює свою значущість для рідних та близьких людей, поводиться щиро, прагне бути самою собою, самовиражається, презентує іншим свої здібності та вміння. Має певну думку щодо себе, може сформулювати узагальнене судження з приводу своїх досягнень та якостей. Визнає право рідних, близьких, товаришів на простір їхнього “Я”, особисті інтереси, незалежність. Намагається поставити себе на їхнє місце. Розпоряджається особистим часом, на власний розсуд обирає заняття, не сумує наодинці з собою. Розуміє, що власне ім’я вказує на її індивідуальність, статеву та національну належність. Радіє своєму імені, знає свої ласкаві прізвиська, розуміє, що вони підкреслюють її відмінність від інших, засвідчують позитивне ставлення рідних, близьких, друзів. Усвідомлює, що прізвище та по батькові засвідчують її належність до роду, родини, її традицій і звичаїв. Відчуває гордість за це і свою захищеність сім’єю. Висловлює елементарні судження щодо себе - зовнішності, умінь, досягнень, вчинків, якостей; може схарактеризувати свої думки, почуття, мрії, елементарні плани, сподівання, об’єктивно оцінити продукти своєї діяльності. Усвідомлює зв’язок самооцінки з якісно-кількісними характеристиками кінцевого результату праці, вкладеними в неї особистими зусиллями та оцінками авторитетних дорослих. Не погоджується з несправедливою оцінкою своєї роботи іншими людьми, намагається це обґрунтувати. Домагається визнання авторитетними людьми своїх досягнень, переживає їх відповідність-невідповідність моральним нормам. Порівнює себе з іншими, виявляє критичність і самокритичність. Визнає, що вона щось уміє краще, а щось – гірше за інших. Орієнтується у сподіваннях на свою адресу рідних, близьких, однолітків; бере їх до уваги; будує свою поведінку з урахуванням їхніх можливих реакцій. Співвідносить домагання зі своїми можливостями та соціальними вимогами. Переживає оцінки дорослими та однолітками своїх дій та вчинків. Розуміє, чим викликане позитивне і негативне судження про неї. Може відмовитися від незаслуженої високої оцінки. Розуміє, що самовихваляння та егоїзм – негативні прояви, які зачіпають гідність інших людей.. Позитивно ставиться до своєї статевої належності, радіє їй, знає її переваги, усвідомлює її незмінність з віком. Орієнтується в особливостях поведінки дівчинки і хлопчика, чоловіка і жінки.. Усвідомлює зміст понять “жіноче" та “чоловіче”, диференціює їх, може перелічити, використовує назви типових для представників різних статевих груп відмінностей, якостей, занять. Знає особливості та призначення жінки і чоловіка. Намагається поводитися відповідно до соціальних статеворольових стандартів. Володіє елементарною культурою статевої поведінки. Має уявлення про те, що життєвий шлях людини складається з її минулого, теперішнього і майбутнього. Цікавиться і переживає своє минуле і сьогодення, орієнтується в ймовірному майбутньому, пов’язує з ним свої найкращі бажання й наміри. Зображує себе минулого, теперішнього, майбутнього в іграх, розповідях, художній діяльності. Схематично перелічує атрибути різних вікових періодів (дитинства, юності, зрілості, старості). Знає, що минуле, сьогодення і майбутнє залежать від рідних дорослих, життєвих обставин, власної активності, здатності допомагати собі. Має оптимістичні очікування стосовно свого сьогодення і майбутнього. Знає, що повноцінне життя людини передбачає реалізацію нею своїх прав та виконання обов”язків. Орієнтується у своїх основних правах та обов’язках, усвідомлює їх значення та відмінності. Називає свої елементарні права, прагне їх задовольнити. Усвідомлює зв’язок слів “право”, “правило”, “честь”. Перелічує й виконує свої основні обов’язки. Усвідомлює, що для досягнення життєвого успіху важливе поєднання реалізації своїх прав з виконанням основних обов’язків.
ОСОБИСТІСНО-ОЦІННА КОМПЕТЕНЦІЯ	Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності); здатність до адекватної самооцінки, довільної регуляції своєї поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до свого внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття, самосвідомість і т. ін.), оптимістичного світовідчуття, щодо свого сьогодення і майбутнього.
«Я – СОЦІАЛЬНЕ» Соціалізація Відчуття причетності до широкого людського загалу Орієнтація на моральні цінності Статус у колі однолітків Розуміння думки інших Регуляція спільної діяльності та спілкування Визнання авторитету Ставлення до асоціальної поведінки Розв’язання суперечливих питань Совість як внутрішня етична інстанція	Досить швидко пристосовується до життя у нових умовах, усвідомлює свої нові ролі. З розумінням ставиться до необхідності відвідувати дошкільний заклад, поки батьки працюють. Орієнтується в новій обстановці, може дати собі раду. Виділяє головне і другорядне, порівнює звичне з незнайомим, демонструє дорослим та одноліткам свої вміння та здібності, виявляє приязне ставлення до інших, звертається до них за допомогою. Розуміє відмінності між існуванням у сім’ї і дошкільному закладі, орієнтується в перевагах обох виховних інститутів, виявляє зацікавлене ставлення до життя в дошкільному закладі. Усвідомлює себе членом дитячого колективу. Розуміє, що для гармонійного входження в нього слід навчитись узгоджувати особисті інтереси з колективними, володіти певними знаннями, дотримуватися норм поведінки. Орієнтується в основних моральних правилах і вимогах, керується ними. Диференціює соціально схвалювану, прийнятну та несхвалювану поведінку. Розуміє необхідність спілкування з дорослими (знайомими, незнайомими); виявляє до них інтерес як до джерела інформації. Відкрита для контактів з людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу. Приязна, привітна, щира, співчутлива, безкорислива, вдячна, ввічлива, миролюбна. Поводиться з чужими людьми культурно. Прагне надати їм посильну допомогу, виявляє тактовність у взаєминах. Усвідомлює, що поведінка з незнайомими має бути стриманішою, обережнішою, не такою довірливою й щирою, як з рідними людьми. Тримає дистанцію, визнає і поважає думки і пропозиції інших. Обирає відповідний стиль спілкування, долає сором’язливість, може знайти спільні теми для бесід, спроможна протистояти негативним впливам незнайомців. У різних сферах життя та умовах організації діяльності гармонійно поєднує уміння проявити свою індивідуальність, відстояти власні інтереси з успішною роботою у команді, вмінням налагоджувати конструктивну взаємодію з різними людьми. Прагне бути схожою на рідних та авторитетних дорослих. Намагається самоствердитися, беручись за виконання суспільно значущої діяльності. Аналізує та оцінює поведінку однолітків. Може відмовитися від привабливої гри заради суспільно корисної справи. Знає основні моральні норми і правила, прагне їх дотримуватися, намагається утвердитись у своїх моральних якостях, відчуває задоволення від морального вчинку. Прагне бути гідною самоповаги та поваги оточуючих. Аналізує наслідки своїх вчинків, буває незадоволена собою, хоче стати кращою. Орієнтується на ввічливість як моральну цінність. Утримується від демонстративних та агресивних дій, роздратованості, жадібності, заздрості, злобливості. Володіє прийнятними формами вираження своїх переживань за допомогою погляду, усмішки, міміки, жестів, поз, рухів, інтонації голосу. Прагне посісти в групі однолітків відповідне місце, здобути їхнє визнання, повагу, симпатію. Намагається відповідати вимогам своєї групи, змінює негативні прояви на позитивні відповідно до її норм. Переживає ставлення до себе значущих однолітків, порівнює себе з ними, виявляє готовність удосконалювати себе. Рахується з виборами товаришів, пов’язує їх з конкретними якостями, здібностями, вміннями, ставленням. Узгоджує здебільшого особисті інтереси з колективними, прагне бути приємною і корисною іншим. Усвідомлює, що інша людина може інакше оцінювати події, явища, вчинки, якості. Бере до уваги інтереси та потреби інших, рахується з відмінним від свого погляду, визнає право дорослих та однолітків бути на неї несхожою. Здатна стати на місце іншого, з допомогою дорослого подивитися на проблему з різних боків. Виявляє тактовність, делікатність, толерантність під час зіткнення з протилежними думками. Може виділити і назвати почуття іншої людини, розуміє її стан, уміє на нього відгукнутися, виявити співчуття. Охоче об’єднується з іншими дітьми заради спільної діяльності та спілкування. Розуміє необхідність у чомусь себе обмежити. Справедливо розподіляє ролі та обсяг роботи, узгоджує з товаришами свої рішення і дії заради досягнення спільного успіху. Прагне налагодити стосунки, дійти згоди, порозумітись. Йде назустріч готовності партнерів діяти разом, обходитися без докорів та образ. Не нав’язує власної думки, розробляє спільні варіанти розв’язання задачі, цінує внесок у спільний продукт кожного. Зіставляє пропозиції партнерів зі своїми, прагне владнати непорозуміння. Охоче ділиться з однолітками інформацією, підтримує і використовує їхні пропозиції, справедливо оцінює вдалі дії. Не перебільшує власної ролі, утримується від хвалькуватості, егоїстичних проявів, непродуктивної змагальності. Радіє спільним досягненням, цінує і намагається берегти прихильне ставлення до себе, друзів. Орієнтується у змісті поняття “авторитет”, може пояснити його простими словами, назвати якості людини, яку називають авторитетною. Пов’язує поняття з моральними чеснотами, відповідністю поведінки високим соціальним стандартам, компетентністю людини. Прагне бути авторитетною для значущого кола однолітків. Диференціює справжній та вдаваний авторитети, пов’язує останній із соціально несхвалюваними діями та вчинками. Розрізняє соціально прийнятну і асоціальну поведінку. Пов’язує першу – з позитивними, а другу — з негативними оцінками авторитетних людей та відповідними наслідками для оточуючих. Знає причини, що призводять до відхилень у соціальній поведінці. Диференціює поняття “навмисно” і “випадково”, керується в оцінці вчинків моральними нормами. Прагне впливати на порушників правил, утримується від агресивності та руйнівних дій. Відчуває межу припустимої поведінки, може своєчасно зупинитися. Уникає гострих суперечок, намагається порозумітись у мирний спосіб. Уміє конструктивно розв’язати конфлікт, знайти компроміс. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь, вміє заспокоїти себе та іншого. В суперечці прагне відстояти істину; може визнати свою провину, поступитися власними інтересами заради загального благополуччя. Володіє елементарними навичками дипломатичної поведінки. Знає та використовує слова - пояснення, виправдання, вибачення. Має уявлення про совість. Пов’язує з нею своє уміння поводитися справедливо, чесно, відповідально. Намагається бути совістливою, докладає для цього особистих зусиль. Диференціює поняття “добро” і “зло”; може схарактеризувати свої відповідні вчинки, визначити їх причини, схвалити або засудити їх. Розрізняє поняття “совісний” та “безсовісний”, може пояснити їх відмінність, проілюструвати прикладами з життя. За відсутності контролю, стимулювання та заохочення дорослого здатна самостійно контролювати відповідність своєї поведінки соціально-моральним нормам, визнавати свою провину, утримуватися від хитрощів й нечесних вчинків. Намагається в різних життєвих ситуаціях не порушувати моральних норм, поводитися гідно.
МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ	Обізнаність з усталеними в суспільстві морально-етичними нормами поведінки в різних життєвих ситуаціях, їх усвідомлення і дотримування у процесі спілкування з рідними, близькими, знайомими і незнайомими дорослими людьми та їхніми однолітками; здатність узгоджувати свої дії, рішення з іншими заради досягнення спільного успіху; здатність співпереживати, співчувати, допомагати іншим; виявляти в межах віку культуру морально-етичної поведінки.