Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення митної вартості




Важливе значення при проведенні митно-тарифного регулювання має механізм визначення митної вартості товару, на базі якої відбувається нарахування мита та інших податків, що стягуються з товару при переміщенні через митний кордон.

На сьогоднішній день методи визначення митної вартості в більшості країн світу уніфіковані на базі ст. VII ГАТТ 1994 та Угоди про застосування Статті VII ГАТТ. Так, Митний кодекс ЄС містить прямі посилання на норми вищезазначених угод. Питанням визначення митної вартості товарів, що ввозяться на територію ЄС, присвячені ст.ст. 28 – 36 МКЄС та ст.ст. 141 – 181 Імплементаційного кодексу.

Основним методом визначення митної вартості є так званий метод ціни угоди щодо даного товару. Згідно із ст. 41 МКЄС, митною вартістю імпортного товару є ціна угоди, що фактично сплачена чи має бути сплачена за товар, який підлягає експорту на митну територію Спільноти. Але при цьому ціна угоди застосовується за умови:

а) що немає обмежень, щодо розпорядження товаром або використання товару покупцем. До таких обмежень не відносяться:

- такі, що передбачені законом чи публічною владою Спільноти;

- такі, що обмежують географічну зону перепродажу товару;

- такі, що суттєво не впливають на вартість товарів;

б) що існують обставини, пов’язані із продажем або ціною товару, які не дають можливості визначити його митну вартість;

в) що основний інтерес продавця не може полягати в отриманні вигоди (прямої чи непрямої) від подальшого перепродажу, розпорядження товаром чи використання товару покупцем;

г) що покупець та продавець не є пов’язаними особами, або коли вони є пов’язаними особами, ціна угоди не впливає на митні цілі.

Питання визнання продавця та покупця пов’язаними між собою особамимрегламентується нормами ст. 143 Імплементаційного кодексу. Ці особи визнаються пов’язаними між собою у таких випадках:

- директора та управляючі даних осіб приймають участь у роботі один одного;

- дані особи юридично визнані партнерами;

- дані особи є роботодавцем та робітником;

- будь-яка третя особа прямо чи опосередковано володіє або контролює 5 або більше відсотків акцій обох даних осіб;

- одна особа прямо чи опосередковано контролює іншу;

- обидві особи прямо чи опосередковано контролюються третьою особою;

- дані особи є членами однієї сім’ї.

Визнання продавця та покупця пов’язаними між собою не є достатньою підставою для незастосування метода ціни угоди. Необхідно довести, що пов’язаність сторін угоди впливає на її ціну. У випадках, коли одна особа є агентом, дистриб’ютором або концесіонером іншої, вони можуть не визнаватися пов’язаними між собою.

Також МКЄС визначає додаткові критерії визначення ціни угоди, зокрема, передбачений обов’язок декларанта обґрунтувати заявлену митну вартість, а також необхідність врахування всіх виплат, здійснених покупцем на користь продавця товару

Згідно із ст. 43 МКЄС, при визначенні митної вартості товару, до контрактної ціни товару мають буди додані:

- витрати покупця, які не увійшли до неї;

- дорахування вартості товарів та послуг, які поставлені покупцем продавцеві для виготовлення товарів на експорт, якщо такі поставки передбачають зниження цін;

- усі роялті та ліцензійні платежі;

- частина виручки від подальшого перепродажу, яка передається продавцеві;

- транспортні та страхові витрати на перевезення до митної території Спільноти.

У випадку, якщо неможливо визначити митну вартість товарів за ціною угоди, послідовно застосовуються методи визначення митної вартості, передбачені ст. 42 МКЄС, згідно з якими митна вартість товарів визначається на підставі наступних чинників:

1. Ціни ідентичних товарів за угодами купівлі-продажу з метою експорту до Спільноти та експортованих приблизно в той самий час, що і дані товари.

Ідентичними товарами є товари виготовлені в одній країні, однакові у всіх відношеннях, включаючи фізичні характеристики, якість та репутацію. У випадку, якщо використовується ціна більш ніж однієї угоди щодо ідентичних товарів, митна вартість визначається на основі найнижчої ціни.

2. Ціни подібних товарів за угодами купівлі-продажу з метою експорту до Спільноти та експортованих приблизно в той самий час, що й дані товари.

Під подібними товарами розуміються товари, які виготовлені в одній країні, мають східні характеристики і компоненти (матеріали), що дозволяє їм виконувати однакові функції і бути комерційно взаємозамінними, враховуючи їх якість, репутацію і торгівельну марку.

3. Ціни за одиницю, за якою продаються ідентичні чи подібні імпортовані товари у Спільноті, у значних обсягах особам, що не пов’язані з продавцями. При визначення митної вартості за даним методом з ціни за одинцю товару виключаються:

- витрати на виплату комерційних винагород, звичайні набавки на прибуток та загальні витрати, пов’язані із продажем;

- звичайні витрати на транспортування і страхування на території Спільноти;

- суми ввізного мита та інші податки і обов’язкові платежі, що підлягають сплаті у зв’язку з продажем у Спільноті.

4. Розрахункова вартість, яка складається з наступних сум:

- вартість чи ціна матеріалів і виробництва або іншої обробки, що застосовується при виготовленні імпортних товарів;

- величина прибутку та загальних витрат, які рівні тим, що звичайно відображаються під час продажу товарів того ж класу чи виду, що й товари, які оцінюються та які виготовляються виробниками у країні експорту з метою експорту до Спільноти;

- вартість чи собівартість транспортування та страхування до ввезення на митну територію Спільноти.

Послідовність застосування означає, що кожен наступний метод застосовується лише у разі неможливості визначення митної вартості за попереднім. За бажанням декларанта методи 3 та 4 можуть застосовуватися у зворотній послідовності.

Нарешті, у разі неможливості визначення митної вартості за всіма вищезазначеними методами, дозволяється застосування розумних засобів визначення митної вартості на підставі наявних даних Спільноти, з урахуванням вимог ст. VII ГАТТ 1994 р., Угоди про застосування VII ГАТТ та положень щодо визначення митної вартості Митного кодексу ЄС.

Норми Імплементаційного кодексу передбачають право митних органів країн-членів ЄС вимагати від декларанта подання Декларації відомостей, що мають відношення до митної вартості форми «D.V. 1».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 814; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.