Митні процедури ЄС

Особливе місце в митних правилах ЄС займають митні процедури. Слід зазначити, що на відміну від митного законодавства України, в якому є класифікація на митні процедури, що складаються з процедурних норм, які визначають порядок діяльності митних органів, та митні режими – що представляють собою сукупність правил щодо подальшого розпорядження товарами, в митному законодавстві ЄС обидві ці категорії об’єднані в одному понятті «митна процедура».

Структура митних процедур ЄС є доволі складною, і в рамках нового МКЄС вона була докорінно перероблена, з огляду на: особливості руху товарів в рамках митного союзу, стандарти Всесвітньої Митної Організації, стандарти ЄС визначені програмою реформування митниці «Customs 2013».

Згідно із ст. 4 МКЄС, визначаються три основні види митних процедур, під які можуть бути розміщені товари:

- випуск для вільного обігу;

- спеціальні процедури;

- експорт.

В рамках кожної з основних митних процедур існують додаткові процедури, якими конкретизується порядок митного контролю та митного оформлення товарів, правила щодо їх подальшого використання.

Так, Титул VI МКЄС визначає порядок випуску для вільного обігу – процедури, під яку підпадають товари, що не належать Співтовариству, і які при цьому ввозяться з метою розміщення на ринку Співтовариства або з метою приватного використання чи споживання у Співтоваристві.

Разом з цим, нормами Титулу VI визначаються дві додаткові митні процедури, які передбачають звільнення товарів від сплати мита – повернення товарів (реімпорт) та ввезення продуктів рибальства та продуктів, отриманих з моря, на суднах, що зареєстровані в країнах-членах ЄС.

Передбачені МКЄС спеціальні процедури (Титул VII), під які можуть бути поміщені товари, включають такі види процедур, як:

- транзит, що складається із процедур зовнішнього та внутрішнього транзиту;

- зберігання, що складається із таких процедур, як тимчасове зберігання, зберігання на митному складі та вільна зона;

- спеціальне використання, до якого входять процедури тимчасового допуску та кінцевого споживання;

- перебробка, що включає процедури переробки поза межами митної території та переробки на митній території ЄС.

Однією з особливостей митних процедур ЄС, обумовлених існуванням митного союзу, є існування окремих процедур зовнішнього та внутрішнього транзиту.

Процедура зовнішнього транзиту застосовується щодо товарів, які не належать Співтовариству. Дана процедура передбачає переміщення таких товарів через митну територію ЄС без стягнення імпортних мит та інших податків і зборів, застосування заходів торговельної політки, якщо тільки останні не забороняють ввезення та вивезення подібних товарів з митної території ЄС.

Процедура внутрішнього транзиту застосовується щодо товарів Співтовариства. Згідно з цією процедурою, товари Співтовариства можуть бути переміщені з однієї до іншої точки на митній території ЄС через територію, що не належить до митної територію ЄС, не втрачаючи при цьому свого митного статусу.

Спільною характеристикою спеціальних процедур є те, що при поміщенні під них з товарів не стягують мита та до них не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Для поміщення товарів під процедури спеціального використання та перебробки вимагається так звана авторизація, тобто отримання спеціального дозволу митних органів, які також здійснюють подальший контроль за дотриманням правил поводження з товарами поміщеними під подібну процедуру.

Нарешті Титул VIII МКЄС визначає сукупність процедур, пов’язаних із експортом товарів. Норми цього Титулу передбачають можливість застосування трьох окремих процедур щодо товарів, які залишають митну територію ЄС:

- під процедуру експорту поміщуються товари Співтовариства, які вивозяться з митної території ЄС;

- процедура реекспорту застосовується щодо товарів, що не належать Співтовариству та вивозяться з митної території ЄС;

- процедура тимчасового експорту (тимчасового вивезення) може застосовуватися до товарів Співтовариства, які тимчасово вивозяться з митної території ЄС для отримання звільнення від експортних мит, за умови подальшого реімпорту в незмінному стані.

Умова щодо обов’язкового поміщення товарів під певний митний режим має ряд обмежень. Заборони та обмеження на використання тих або інших митних режимів можуть вводитися на підставі: суспільної моралі, публічного порядку або громадської безпеки, захисту здоров’я та життя людей, тварин чи рослин, захисту національних художніх, історичних або археологічних цінностей, захисту промислової або комерційної власності.

Обмеження на використання митних процедур також можуть виникати на підставі спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), заходів торговельної політики, правил щодо контролю над обігом наркотичних та психотропних засобів та національного кримінального законодавства.

Дата добавления: 2015-05-31