Податковий вплив держави на учасників фінансового ринку

Нормативно-правовий вплив держави через законодавчі акти загального призначення здійснюється в основному у податковій сфері. Найбільший вплив на учасників ринку можна спостерігати через диференційоване оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Питання оподаткування населення регулюється в Україні ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” 2003 р.

Відповідним законом отримані в Україні доходи від більшості фінансових активів підлягають оподаткуванню. Виключенням є тільки відсотки на банківські депозити, які тимчасово звільненні від оподаткування. Диференціація ставки податку, через пільгове оподаткування банківських депозитів створює проблему нерівномірного стимулювання операцій із фінансовими активами. Отже держава стимулює розвиток ринку банківських депозитів, ігноруючи інші сектори фінансового ринку, розвиток яких залежить від рівня участі населення.

З фінансових посередників, тільки страхові компанії сьогодні знаходяться у режимі пільгового оподаткування, вони сплачують податок в залежності від зібраних премій, але насправді через механізм перестрахування вони мають можливість зменшення такого податку.

У 2004 р., банки також спробували провести зміни у ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, щоб зменшити податок на прибуток банків в обмін на планове зростання капіталізації, але відповідні ініціативи не знайшли підтримки.

Тема 3 „Інфраструктура фінансового ринку”

План

1. Банківська розрахункова інфраструктура в Україні
2. Депозитарна інфраструктура
3. Фонд гарантування вкладів як елемент інфраструктури
4. Кредитне бюро
5. Торгівельна інфраструктура фінансового ринку

1.Банківська розрахункова інфраструктура в Україні (СЕП, СТП, НСМЕП)

В Україні функціонують платіжні системи Національного банку України: система електронних платежів та система термінових переказів (далі - системи). Основними завданнями у сфері задоволення на сучасному рівні потреб банківської системи України в платіжних послугах є постійний розвиток і вдосконалення цих систем.

Учасники систем. Учасниками систем за станом на 01.01.2005 були 1672 установи, у тому числі:

162 - банки;

1447 - філії банків;

28 - Державне казначейство України та його установи;

35 - установи Національного банку України.

Кількість учасників СТП становила 7 банківських установ.

Національним банком України запроваджено 8 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку банків і учасники систем самі вирішують працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком. Найбільшим попитом користується 3 модель, яку обрали 46 банків (39%). Ними виконано 83439 тисяч платежів на суму 930822 млн. грн., що більше таких самих показників за 12 місяців 2003 року на 20% та 38% відповідно.

Учасники, що працюють за 1,2,4,6,7,8 моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, складають 48% від їх загальної кількості. Ними за 12 місяців 2004 року виконано 115116 тисяч платежів на суму 874314 млн. грн., що більше таких самих показників порівняно з цим же періодом 2003 року на 32% та на 52% відповідно.

За 12 місяців 2004 року учасниками систем виконано 223209 тисяч платежів (89% - банківськими установами, 11% - іншими) на суму 2353766 млн. грн., що на 18% та 33% більше таких самих показників порівняно з аналогічним періодом 2003 року, а саме:

- через СЕП - 223209 тис. шт. на суму 2353653 млн. грн.;

- через СТП - 463 шт. на суму 113 млн. грн.

Ідея створення в Україні НСМЕП виникла більше ніж вісім років тому, коли Національний банк України затвердив концепцію системи електронних розрахунків за товари та послуги в Україні. Реалізація концепції передбачалась в два етапи. Перший – створення системи електронних платежів (далі – СЕП) між юридичними особами. Другий – впровадження системи електронних розрахунків за участю фізичних осіб. Перший етап був досить швидко і успішно реалізований, і сьогодні Україна має, за оцінками більшості банкірів, одну з самих ефективних СЕП в Європі. Другий етап почався з 1997 року коли Національний банк України визначив створення в Україні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг як одне із пріоритетних завдань. Одним з основних напрямків докладання зусиль до побудови в Україні такої платіжної системи стало створення Національної системи масових електронних платежів (далі – НСМЕП).

Національна система масових електронних платежів – це внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена НБУ.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line".

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та бізнес-картки.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).

У НСМЕП застосовуються платіжні картки з вбудованими чіп-модулями – смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього участь в НСМЕП може брати населення України з малими доходами (пенсіонери, студенти, школярі тощо), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою та операціях картками з магнітною смугою.

У НСМЕП використовуються платiжнi картки з платiжними iнструментами, такими як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних за сумою платежах (від кількох до тисяч гривень).

Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків – членів НСМЕП передбачає надання замовлення від банку одразу у дві адреси: виробнику карток (Підприємство "Пластик карта", яке отримало відповідну ліцензію від Національного банку) і копію – в Платіжну організацію (зараз ці функції виконує Національний банк). Після узгодження з банком питань, пов'язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на картці, виробник карток зобов'язаний протягом двох тижнів виконати це замовлення.

Далі з виготовленими картками виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, за яким вона реєструється в системі, і в картку заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після чого, вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в картку записуються банківські ключі та інші дані) і, безпосередньо перед отриманням картки клієнтом банку, в неї записуються його дані. Підприємствам, які мають наміри у себе запровадити картки НСМЕП, необхідно звертатися до банку, який їх обслуговує або до банків – учасників НСМЕП. Орієнтовна вартість виготовлення платіжних карток станом на 22.10.2004 (без врахування вартості чіп-модуля і роялті НБУ, що в сумі досягає 6.92 грн.) для банків - членів НСМЕП становить: 6.47 грн. за шт. при замовленні 5000 шт. і 4.84 грн. за шт. при замовленні 50000 шт.

Проте, НСМЕП залишається проектом НБУ, а більшість платежів в Україні виконується через розрахункову інфраструктуру Europay, що в середині країни створена комерційними банками, але центром такої інфраструктури була Центральна розрахункова палата НБУ.

У зв'язку з відключенням банків України від системи ТОПАЗ з 29.12.2003 р., підключенням їх до системи VisaNet та визначенням міжнародною платіжною системою VISA International Акціонерного комерційного банку "Сітібанк (Україна)" розрахунковим банком за операціями, ЦРП НБУ втратила своє значення і тепер більшість платежів і розрахунків відбувається через "Сітібанк (Україна)" що є дочірнім банком одного з найбільших американських фінансових холдингів Світу – Citigroup.

Дата добавления: 2015-05-26