Ознаки службових частин мови і вигуку

Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні.

Наприклад: Кінь на чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв у тітки Василихи гарячим кулешем, додому ж приніс від неї молока в глечику (Є. Гуцало).

Разом із відмінковими формами іменників, займенників, числівників прийменники можуть виражати різні відношення, а саме:

а) просторові (місце дії, напрямок: від, у, біля, за, посеред, край). Тече вода з-під явора яром на долину (Т. Шевченко). Грицько став над кручею (Б. Грінченко);

б) часові (упродовж, з, до, о, після, через). У нас роботи з літа до зими (М. Вінграновський). Після цих подій Павло зробився ще мовчазнішим (Григорій Тютюнник). Десь о четвертій годині дня викликали і Дороша (Григорій Тютюнник);

в) причинові (через, від (од), завдяки, у зв´язку, з нагоди, зважаючи на). Місяць кинув ті підкови дідусеві-ковалю і пішов собі в діброви, потемнівши од жалю (А. Малишко). Взяв би я бандуру та й заграв, що знав; через ту бандуру бандуристом став (Народна творчість);

г) мети (для, на, за, задля, заради, в ім´я, у відповідь, на предмет). Джериха наварила на вечерю кулешу (І. Нечуй-Левицький). Жінки ходили по воду у Миколчин двір... (М. Вінграновський);

ґ) допустові (н езважаючи на, попри, всупереч, наперекір, при, незалежно від). Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник);

д) умовні (при, без, за умови, у випадку, при нагоді). При вині і меді вони [Шаламаї] могли грати тиждень підряд... (М. Стельмах). Без голки кожуха не вшиєш (Народна творчість);

е) об´єктні (про, за, зі). Золотими вечорами ранньої осені часто думав Шевченко про свою Україну, душею був на сивому Дніпрі (3. Тулуб);

ж) означальні (без, з, в). Молодий хлопець-кочегар тримав маслянку з довгим тонким дзьобом (Ю. Смолич) та інші.

Прийменники входять до складу членів речення разом з відмінковими формами іменників, займенників і числівників, із якими вони вжиті.

Прийменники вживаються в усіх відмінках, крім називного і кличного. Форма місцевого відмінка завжди виступає з прийменником (у ньому, по землі), інші ж відмінкові форми можуть бути з прийменниками і без них (нами, з нами; дівчини, до дівчини; дідусеві, наперекір дідусев і).

Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків. Так, лише з родовим відмінком уживаються прийменники без, біля, до, з-за, з-під, проти, серед (без роботи, біля столу, з-за обрію), лише з давальним відмінком уживаються прийменники назустріч, напереріз, наперекір, всупереч, навздогін (назустріч дівчині, навздогін йому). Деякі прийменники поєднуються з двома відмінковими формами: над, під, перед, поза — із знахідним та орудним (над усе, над усім, під дерево, під деревом); на, об, по — із знахідним і місцевим (на парту, на парті; об камінь, об одинадцятій годині). Із трьома відмінками (родовим, знахідним та орудним) уживаються прийменники з (із, зі), між, за: з берези (злетів), з березу (заввишки), з березою (говорив); за часів, за період, за роботою. Прийменник в (у) може поєднуватися з родовим, знахідним і місцевим відмінками: у сестри (діти), у сестру (вірив), у сестрі (впевнений).

За морфологічною будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

Прості складаються з одного простого слова (за, без, на, для, край, кругом, серед тощо), складні — з одного складного слова (задля, поміж, з-за, щодо, обабіч тощо), складені — з двох і більшої кількості слів (згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, з метою та ін.).

21.

Назва службових частин мови, вигук	Ознаки
Частка	виражає загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окремого слова, словосполучення або речення в цілому
Сполучник, прийменник	виражають залежність між одиницями морфологічного та синтаксичного рівнів
Вигук	служить для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень

Частка – це службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченням або його членам («Короткий словник лінгвістичних термінів»).

Часткою називається службова частина мова, яка надає окремим словам,словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів.

Наприклад: Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М.Коцюбинський). То - наше слово, то - щодення чудо. То - сонця зір крізь каменя більмо. То - дух народу - о всесильний Буддо! - Все в нас бери, лиш мови не дамо!.. (Д.Павличко).

Частки виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, посилення дії, стану, ознаки, підкреслення смислових центрів у висловлюваннях тощо.

22.

Сполучник — службова частини мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення й окремих речень у тексті: Хоч мороз і припікає, зате комарів немає(Нар. творчість).

Дата добавления: 2015-05-31