Постановка наукової гіпотези та її доказ

Гіпо́теза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростовуваною або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Особливістю гіпотези, як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%

Також гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що представляє собою обгрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ (В. І. Кирилов, А. А. Старченко).

Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її в установлений факт (див. теорема, теорія), або ж спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових тверджень.

Гіпотеза не тільки припущення потребуючих подальших переві­рок, але й напрямна наукова ідея, головний методологічний інстру­мент, що організує процес дослідження, шлях розробки, необхідний його елемент. Таким чином, гіпотеза — це не просте припущення, але в теж час і не істину. Істина — положення, уже підтверджене фактами аргументами, тоді як гіпотеза очікує підтвердження.

У яких випадках уживається гіпотеза? Вона необхідна:

коли відомі факти недостатні для пояснення причинної залеж­ності явища, а є потреба в тім, щоб його пояснити;

коли факти складні й гіпотеза може принести користь, як уза­гальнення знань у цей момент, як вірний крок до роз'яснення їх;

коли причини, що зробили або провадять факти, недоступні досвіду, а тим часом дії або слідства їх можуть бути досліджу­вані.

Вимоги, які пред'являються до сучасних гіпотез, що випливають:

принципова перевірюваність запропонованої гіпотези;

її максимальна спільність, що означає що з гіпотези повинні виводиться не тільки ті явища, для пояснення яких вона ство­рюється, але й можливо більше широкий клас явищ, безпосе­редньо, здавалося б, не пов'язаний з первісними;

обов'язкове володіння предсказуємість чинністю;

принципова (логічна) простота;

- спадкоємний зв'язок висунутої гіпотези з попереднім знанням.

Гіпотези, як і ідеї, мають імовірнісний характер і в своєму розвитку мають три стадії:

Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;

Формування основної гіпотези та її обгрунтування;

Перевірка отриманих результатів на практиці.

Перевірка гіпотези здійснюється за допомогою експерименту чи серії експериментів. Для проведення експерименту для перевірки гіпотези спочатку створюється модель, у рамках якої передбачається проводити даний експеримент. За результатами експерименту до гіпотези вносяться коригування і проводяться нові експерименти.

Функции гипотезы: обобщение опыта, исходный пункт рассуждения, задание цели (ориентировка исследования), интерпретация данных, защита других гипотез перед натиском новых появившихся фактов.

Классификация научных гипотез.

1. По назначению:
1. объясняющие -- претендующие на истинность;
2. рабочие -- не претендующие на истинность; используются для систематизации.
2. По содержанию.
1. гипотезы-факты -- предположения о существовании некоторых фактов;
2. гипотезы-законы -- предположения о существовании законов (устойчивых, регулярных, повторяющихся связей между фактами).

Проверка гипотезы состоит в следующем.

1. Оценка серьёзности гипотезы:
1. объяснение гипотезой всего круга явлений, для осмысления которого она выдвинута;
2. непротиворечивость гипотезы имеющимся знаниям (не всегда: например, квантовая гипотеза Планка, которую он назвал «актом отчаяния», противоречит классической физике);
3. экспериментальная проверяемость гипотезы;
4. принципиальная простота гипотезы.
2. Вывод следствий.
3. Сопоставление следствий с опытно-экспериментальным знанием.

№21. Тема наукового дослідження: критерії вибору, порядок конкретизації та затвердження

Начальным этапом научного исследования является выбор темы научного исследования. Для того, чтобы обеспечить соответствующую эффективность исследования, тема, выбранная исследователем, должна отвечать следующим критериям:

1) актуальность, то есть необходимость и неотложность ее освещение в современных условиях.

2) допустимая эффективность разработки предусматривает, что исследования данной темы должно дать ожидаемые результаты при определенных затратах. В зависимости от степени актуальности темы результат исследования будет более или менее эффективным;

3) новизна темы гарантирует рассмотрение новых неисследованных объектов или исследования известных объектов нетрадиционными методами и с нетрадиционной точки зрения;

4) перспективность темы предусматривает возможность дальнейшей ее разработки (исследования вглубь и вширь). Такой процесс возможен в том случае, когда тема имеет достаточную степень глубины. В практике перспективность темы позволяет студенту, который выполнил курсовую работу по определенной теме, продолжить исследования данной темы в дипломной работе.

5) соответствие темы профиля обучения студента означает, что тема отражает специальность студента и должна входить в спектр знаний, которые ей соответствуют;

6) возможность разработки темы студентами в условиях учебного заведения означает достаточность и свободный доступ к технических средств, информационных источников и других необходимых материалов для разработки (исследования) данной темы;

7) степень соответствия темы теоретической направленности научно-исследовательской работы кафедры, при которой выполняется данная тема предполагает, что преподаватели, научные руководители выполнения тем исследований, должны быть достаточно компетентны в проблематике выбранных студентами тем.

Конкретизация и утверждение выбранной темы осуществляется в следующем порядке:

· формулировка проблемы (темы);

· определение в общих чертах ожидаемых результатов;

· разработка структуры темы, составление плана;

· обоснование актуальности вопросов плана;

· утверждение (формальное) темы и плана научного исследования;

· определение путей внедрения полученных результатов исследования в практику.

Дата добавления: 2015-06-25