Нижньобузько-Дніпровська низовинна область

Причорноморсько-Приазовський південностеповий край

Територія Причорноморсько-Приазовського степового краю в тектонічному відношенні приурочена до осьової частини Причор­номорської западини. Тут докембрійський фундамент занурений до 8—10 км, а під Сивашем до глибини 12,5 км. Сумарні амплітуди неотектонічних рухів становлять 250 м, хоча й зберігаються до опус­кання. Завдяки впливу цих чинників тут сформувалася молода аку­мулятивна рівнина. Абсолютні відмітки її поверхні зменшуються з півночі на південь від 50—45 м до 15—10 м. Сучасні ландшафти сформувалися на куяльницьких піщано-глинистих відкладах, які перекриваються червоно-бурими глинами потужністю 6 м і більше. У Присивашші на куяльницьких породах залягають антропогенні леси і лесоподібні суглинки, алювіально-делювіальні й алювіальні піски і суглинки, озерні, морські та озерно-морські суглинисті, му­луваті та піщано-черепашкові відклади.

Клімат є найбільш посушливим порівняно з кліматом інших країв степової зони. Літні температури відносно високі, зима корот­ка і малосніжна. Середня температура липня +23...+24 °С. Безмо­розний період триває 180—190 днів, а біля морського узбережжя — 200—220 днів. Тривалість вегетаційного періоду — 220—230 днів. Сума активних температур за рік сягає 3300—3400 °С. Про значну посушливість клімату свідчить велике перевищення випаровуваності над опадами. Так за річної суми опадів 300—360 мм випарову­ваність сягає 900—1000 мм. За теплий період випадає 250 мм опадів. На зонально-ґрунтовому фоні утворюється плямистість — солонця­ми, осолоділими глейовими ґрунтами подів та піщаними ґрунтами в пониззі Дніпра.

За просторовим поєднанням і регіональними відмінностями ланд­шафтів Причорноморсько-Приазовський сухостеповий край поді­ляється на ландшафтні області: Причорноморську низовинну сте­пову, нижньодніпровську терасово-дельтову степову, Присивасько-Приазовську низовинно-степову.

Ця область займає вузьку смугу від Дністровського лиману до пониззя р. Інгулець, що має ширину 15—50 км. Сучасні ландшафти сформувалися на понтичних піщано-глинистих відкладах, перекри­тих лесовими суглинистими породами.

Особливостями природних умов цієї області є наявність плакорів з невеликою кількістю подів, її приморське положення, що пом'як­шує сухість кліматичних умов, переважання таких основних видів ландшафтів: лесових рівнин з розораними чорноземами південни­ми солонцюватими в комплексі з темно-каштановими солонцюва­тими ґрунтами; слабодренованих лесових рівнин з подами; ґрунти — темно-каштанові солонцюваті, солонці, лучно-солончакуваті. На узбережжях лиманів зустрічаються солончаки, де ростуть солонець звичайний, содник, курай содовий, покісниця та ін. У їх межах виді­ляється декілька характерних ландшафтних місцевостей. У західній частині області наявні межирічні лесові рівнини з темно-каштановими солонцюватими ґрунтами, що розвинулися під типча-ково-ковилово-злаковими степами, що є нині зрошуваними угіддя­ми. У центральній частині області поширені місцевості плоских плакорів з темно-каштановими залишково-солонцюватими ґрунта­ми, западинними урочищами, подами з лучно-темно-каштановими ґрунтами та їх глейовими різновидами. Ареали місцевостей над­заплавних терас спостерігаються в долинах Південного Бугу та Інгульця. Заплавні місцевості утворилися в долині р. Інгулець та інших річок. Тут домінують лучні степи, лучно-степова галофільна рослинність на алювіальних солонцюватих, засолених та осолоділих ґрунтах. Використовуються як орні пасовищні угіддя та сіно­жаті. Загальний малюнок ландшафтної структури області допов­нюють ерозійно-балкові місцевості з виположеними формами рельєфу, місцевості ерозійно-денудаційних схилів, розташовані вздовж річкових долин, а також прибережно-галечникові піщані й чере­пашкові пляжі та коси з розрідженою ксеро- та галофітною рослин­ністю. Окремо виділяються берегові комплекси із зсувами, обвала­ми порід, абразивними уступами та ін. Своєрідними терально-аквальними комплексами є озера-лимани, що утворилися після затоп­лення передгирлових ділянок річкових долин та балок, відокремле­них від моря пересипами. Озера-лимани є об'єктами рекреаційного природокористування, їх лікувально-грязьові ресурси мають вико­ристовуватися раціонально й охоронятися.

Дата добавления: 2015-06-26