Правила визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України

Реалізуючи емісійну функцію, Національний банк України встанов­лює правила визначення платіжності банкнот і монет. Правила визна­чення платіжності банкнот і монет Національного банку України

затверджено постановою Правління НБУ від 31.03.99 р. № 152. Банк­ноти й монети, що перебувають в обігу і виготовлені на замовлення Національного банку України, залежно від зовнішнього вигляду внас­лідок зношення можуть бути платіжними (придатними та не придат­ними до обігу) і неплатіжними. Ознаки платіжності встановлює Націо­нальний банк України і оголошує їх з уведенням банкнот і монет в обіг. Платіжними є введені в обіг Національним банком України як за­конний засіб платежу на території України банкноти і монети, що за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому зразку, а також ті, що за критеріями зношення, пошкоджень і дефектів відпо-

відають установленим вимогам. Залежно від зовнішнього вигляду і ступеня зношення або пошкодження платіжні банкноти (монети) по­діляються на придатні та непридатні до обігу.

Придатні до обігу банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що за ознаками платіжності та дизайном повністю відповідають уста­новленим Національним банком України зразкам, не мають пошко­джень, забруднень і зберегли естетичний зовнішній вигляд. Одначе при цьому допускається наявність на придатних до обігу банкнотах:

0 незначних дефектів виробника (відхилення до 1 мм у більший або менший бік розміру банкноти;

0 зміщення зображення рамки, якщо різниця між шириною про­тилежних полів банкноти не перевищує 3 мм);

0 незначних забруднень.

Придатні до обігу банкноти і монети з обігу не вилучаються і мо­жуть видаватися установами банків клієнтам, обов'язкові до прийман­ня без будь-яких обмежень установами, організаціями та підприємст­вами всіх форм власності до всіх видів готівкових платежів, а устано­вами банків, крім того, для здійснення інших операцій з готівкою.

Непридатні до обігу банкноти і монети - це банкноти і монети, що в процесі використання набули ознак зношення і пошкодження та зберегли всі ознаки платіжності або втратили чи змінили окремі з них, а також банкноти й монети з дефектами виробника.

За критеріями зношення, забруднень, пошкоджень і дефектів не­придатні до обігу банкноти і монети, своєю чергою, поділяються на:

■ зношені;

■ значно зношені;

" з дефектами виробника.

Зношені банкноти і монети - це такі банкноти і монети, що мають незначні ознаки зношення й пошкодження, а саме:

> банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізичного
зношення, із загальним і локальним забрудненнями, що псують есте­
тичний вигляд банкноти;

> банкноти, у будь-якому місці яких є плями, написи (включаючи
видимі в ультрафіолетових або інфрачервоних променях), відбитки
штампів (окрім штампів про погашення);

^ надірвані й надрізані банкноти незалежно від розміру надриву, надрізу, зі склеєними надривами і надрізами (склеєна ділянка не по­винна заважати визначенню номіналу та справжності і склеюватися з іншими банкнотами);

> банкноти з проколами і отворами, відірваними краями і кутами;

> монети з подряпинами і зміненим початковим кольором, якщо
вони зберегли зображення Малого герба України та номіналу, а також
рельєфний гурт, якщо він є на затвердженому зразку.

Зношені банкноти і монети, якщо вони не викликають жодного сумніву щодо справжності й платіжності, повинні без обмежень при­йматись установами, організаціями та підприємствами всіх форм влас­ності до всіх видів готівкових платежів. Установи банків приймають зношені банкноти і монети разом із виручкою підприємств, установ і організацій, а також як платежі від фізичних і юридичних осіб, для проведення інших операцій з готівкою та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Значно зношені банкноти і монети - це банкноти і монети, що мають суттєві ознаки зношення чи (і) пошкоджень:

> банкноти з утраченими частинами, якщо збереглось не менше
55% початкової площі банкноти;

> банкноти, розірвані й розрізані на дві або більше частин, окрім
розрізаних на вузькі смуги, та склеєні (склеєна ділянка не повинна
заважати визначенню справжності і склеюватися з іншими банкно­
тами), у тому числі з утраченими частинами, якщо не менше 55%
загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній
банкноті;

> банкноти, розрізані на вузькі смуги та склеєні, якщо всі смуги
збереглися:

> банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами й
хімікатами;

> банкноти, склеєні з двох половинок різних банкнот одного но­
міналу й дизайну, якщо ці половинки (частини) у місці склеювання за
дизайном доповнюють одна одну, а їхня сумарна площа не менша
75% початкової площі банкноти;

> монети деформовані, але без отворів і надломів, якщо на цих
монетах збереглися зображення Малого герба й номіналу.

Банкноти і монети з дефектами виробника - це банкноти і моне­ти, що не відповідають затвердженому зразку (зміщення графічних зображень, відсутність графічних зображень, однієї або кількох фарб, номерів, захисної стрічки, неправильне розміщення водяного знака або стрічки, невідповідність водяного знака або захисної стрічки но­міналу, нечіткість чеканки та ін.), у тому числі зношені та значно зношені банкноти і монети.

Значно зношені та з дефектами виробника банкноти і монети, справжність і платіжність яких не викликає жодного сумніву, устано­ви банків зобов'язані приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти і монети, а також для зараху­вання на вклади і поточні рахунки та в платежі. Установам банків за­бороняється видавати клієнтам (юридичним і фізичним особам) не придатні до обігу банкноти і монети. Інші установи, організації, під­приємства всіх форм власності для розрахунків із фізичними та юри-

дичними особами повинні використовувати в першу чергу придатні до обігу банкноти і монети.

Установи банків повинні обмінювати непридатні на придатні до обігу банкноти і монети за таких умов:

■ якщо не виникає сумніву в їх справжності та в номіналі;

■ якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для
обміну.

Банкноти і монети, що викликали сумнів щодо справжності й пла­тіжності, установи банків передають на експертизу до територіально­го управління Національного банку за місцезнаходженням банку.

Банкноти і монети, вилучені Національним банком України з обі­гу, і ті, що не підпадають під визначення платіжних, включаючи банкноти, від яких залишилося менше 55% початкової площі, фаль­шиві й перероблені, а також зразки банкнот є неплатіжними. Вони не приймаються до платежів жодним підприємством, установою чи організацією, а установами банків і до інших операцій з готівкою та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Як виняток, справжні банкноти, що втратили платіжність унаслі­док пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, можуть бути обміняні Центральним сховищем за рішенням департаменту го­тівково-грошового обігу Національного банку України. У цьому разі установа банку приймає банкноти цілісною групою (платіжні й не­платіжні) та разом із заявою власника і пояснювальними обставинами пошкодження документами (за їх наявності) передає її в окремій упа­ковці через територіальне управління Національного банку України до Центрального сховища.

Зразок банкноти - це контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення Національного банку України, з усіма ознаками платіжності й захисними елементами, що має нульо­ву нумерацію і на якого перфорацією або за допомогою друку нане­сено слово «ЗРАЗОК».

Фальшиві банкноти і монети - це банкноти і монети, що вигото­влені будь-яким способом, зокрема й промисловим, усупереч установ­леному законодавством порядку, та імітують (фальсифікують) пла­тіжні банкноти і монети, виготовлені на замовлення Національного банку України і введені ним в обіг.

Перероблені банкноти - це банкноти, на яких змінено шляхом наклеювання, малювання, друкуванням тексту і (або) цифр зображен­ня, що визначають номінал, рік зразка (емісії), банк-емітент, інші рек­візити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні вищого номіналу або іншого року зразка.

Фальшиві та перероблені банкноти і монети установами банків ви­лучаються і передаються до територіальних управлінь для офіційного

висновку, а останні за результатами експертизи передають їх органам внутрішніх справ.

Установи банків та їхні службові особи несуть відповідальність за порушення правил визначення платіжності й порядку обміну банкнот і монет Національного банку.

§ 5. Повноваження НБУ щодо прогнозування готівкового обігу і касових оборотів банків

Прогноз готівкового обігу встановлює обсяг і джерела надходжень готівки до кас банків, обсяг і цільове спрямування видачі готівки з кас банків, обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу в цілому по країні, Автономній Республіці Крим і регіонах.

Прогноз касових оборотів - це оцінка перспектив розвитку го­тівкового обігу, згідно з якою визначаються обсяги та джерела над­ходжень готівки до кас банків, обсяги й цільове спрямування видачі готівки з кас банків, розмір випуску готівки або вилучення її з обігу.

Призначенням прогнозів касових оборотів є економічне обґрун­тування можливих змін у розмірі готівкового обігу в прогнозованому періоді.

Прогнозування готівкового обігу здійснюється з урахуванням основних напрямів державної грошово-кредитної політики на основі прогнозних розрахунків балансу грошових доходів і витрат насе­лення та касових оборотів. Для обґрунтування прогнозних розра­хунків касових оборотів здійснюється аналіз:

■ змін у тенденціях соціально-економічного розвитку;

■ тенденцій, що характерні для готівкового обігу;

■ джерел надходжень готівки до кас банків і напрямів видачі її
з кас банків;

■ швидкості повернення готівки до кас банків;

■ рівня інкасації торговельної виручки;

■ змін у напрямах використання грошових доходів населення та
джерел їх формування.

Порядок і форми складання розрахунків звітного балансу грошо­вих доходів і витрат населення визначаються Державним комітетом статистики України, а прогнозного - Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Для складання звітного балансу грошових доходів і витрат насе­лення територіальні управління Національного банку подають регіо­нальним державним статистичним органам звітну інформацію про касові обороти.

Прогноз касових оборотів по Україні в цілому складається На­ціональним банком у розрізі регіонів, а по регіонах — територіаль­ними управліннями Національного банку на квартал із розподілом за місяцями.

Для складання прогнозів готівкового обігу установи банків одер­жують від підприємств, об'єднань, організацій та установ касові за­явки, а також прогнозні й звітні матеріали.

Установи банків на підставі зведених заявок підприємств розроб­ляють прогнози готівкового обігу й надсилають їх територіальним управлінням НБУ. Комерційні банки для визначення потреби в готів­ці можуть використовувати методику прогнозних розрахунків касо­вих оборотів за окремими статтями, яка пропонується для територі­альних управлінь Національного банку.

Установи Національного банку для складання прогнозів касових оборотів отримують від органів виконавчої влади всіх рівнів і від органів статистики такі звітні та прогнозні матеріали:

■ розрахунки роздрібного товарообороту і дані про обсяги про­
дажу товарів за безготівковим розрахунком;

■ розрахунки доходів за видами платних послуг, що надаються
населенню;

■ розрахунки про надходження страхових платежів і виплати
страхових відшкодувань;

■ інформацію про фонд оплати праці;

■ дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню;

■ прогнозні розрахунки реалізації друкованих видань за раніше
сплаченою передплатою, а також дані про очікувані в цьому кварталі
готівкові надходження за передплатою;

■ дані про витрати на виплату пенсій і допомоги тощо.

Територіальні управління Національного банку складають прогно­зи касових оборотів на основі розрахунку джерел надходжень го­тівки до кас банківських установ і напрямів видачі готівки.

Установи Національного банку здійснюють розподіл кварталь­них прогнозів касових оборотів за місяцями з урахуванням: "у кількості днів кожного місяця та інших особливостей;

V можливих змін (за місяцями) обсягу роздрібного товарооборо­
ту, фонду оплати праці, обсягу закупівлі сільськогосподарської про­
дукції та продуктів її перероблення (залежно від сезонності роботи в
окремих галузях промисловості, сільського господарства, будівницт­
ва, впливу святкових і вихідних днів тощо);

V строків сплати фізичними особами податків, зборів та інших
платежів, час масових відпусток працівників.

Територіальні управління Національного банку надсилають про­гнози касових оборотів департаменту готівково-грошового обігу

Національного банку електронною поштою не пізніше ніж за десять робочих днів до початку кварталу.

Департамент готівково-грошового обігу складає, своєю чергою, квартальні прогнози касових оборотів у цілому по країні, Автономній Республіці Крим, регіонах і місту Києву із щомісячним розподілом за два робочі дні до початку наступного кварталу. Департамент готів­ково-грошового обігу використовує прогнозні розрахунки касових оборотів для визначення потрібних обсягів готівки та надання замов­лення Банкнотно-монетному двору Національного банку на вироб­ництво банкнот і монет.

Прогнозні розрахунки касових оборотів складаються за такими джерелами надходжень і напрямами видавання готівки за методикою, викладеною в Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Джерела надходжень готівки та напрямки її видачі

№ символ

Надходження готівки

Надходження торговельного виторгу

Надходження виторгу від усіх видів платних послуг

Надходження на рахунки за вкладами громадян

Надходження від підприємств зв'язку

Надходження від продажу іноземної валюти

Інші надходження (зокрема повернення заробітної платні)

Перерахування готівки зі сховища цінностей до оборот ноі каси

Видача готівки

Видача на виплати пов'язані з оплатою праці

Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції

т~»___

«идача на виплату пенсій, допомоги та страхових від-шкодувань

Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи

Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб

ту

идача за придбану іноземну валют

іидача підкріплень підприємствам поштового зв'язку

идача на інші цілі

Іерерахування готівки з оборотної каси до сховища цін-юстей

94

Емісійний результат (символи 38 або 73) визначається як різни­ця між надходженнями і видатками готівки. Територіальні управ­ління НБУ повинні систематично порівнювати емісійний результат із фактичним, із метою виявлення причин значних відхилень, вивчення причин і напрямів переміщення грошей, співвідношень між грошо­вими доходами та видатками населення з метою забезпечення опти­мального обсягу готівки в обігу.

Для визначення прогнозного розрахунку надходжень торговельної виручки за основу береться прогноз роздрібного товарообороту тор­говельних підприємств (з урахуванням обороту ресторанного госпо­дарства). Визначення фактичних обсягів роздрібного товарообороту здійснюється згідно з Інструкцією про облік роздрібного товарообо­роту і товарних запасів, затвердженою наказом Міністерства статис­тики України від 28.12.96 № 389. Враховуються також надходження торговельної виручки неторговельних підприємств від продажу това­рів і готівкові кошти, що надходять у цьому кварталі за передплату періодичних видань на майбутній період.

З одержаної суми роздрібного товарообороту відраховуються су­ми виручки, що не інкасується. Суми виручки, що не інкасуються, розраховуються на підставі річного звіту торговельних підприємств про оборот каси з урахуванням їхньої питомої ваги в роздрібному товарообороті. Сума виручки, що не інкасується, прогнозується з урахуванням фактичного процента інкасації торговельної виручки, аналізу його динаміки за минулий час і прогнозу роздрібного това­рообороту по регіону. Розрахований на період, що прогнозується, процент інкасації торговельної виручки порівнюється з фактичним процентом інкасації за минулий час; аналізуються причини змін процента інкасації, їх обґрунтованість, можливість збільшення обся­гу інкасації.

Решта торговельної виручки, яка підлягає інкасації, прогнозуєть­ся для здавання торговельними підприємствами безпосередньо до банку готівкою та розрахунковими чеками, переказування торговель­ними підприємствами на поточні рахунки в банку, через підпри­ємства поштового зв'язку, а також надходження на їхні поточні ра­хунки за безготівковими перерахуваннями від фізичних осіб в опла­ту за товари.

До загальної суми надходжень торговельної виручки вносяться поправки на різницю в сумах перехідної виручки на початок і кінець кварталу (місяця), а також у сумах перехідної виручки між районами, містами, областями та Автономною Республікою Крим. Якщо в періо­ді, що прогнозується, кількість днів торгівлі не збігається з кількістю днів, за які установа банку обліковує за своїм балансом суму надхо­дження виручки, а також якщо кількість днів збігається, але є різниця

в сумах перехідної виручки на початок і кінець періоду, що прогнозу­ється, то робиться поправка на суму перехідної виручки на початок і кінець періоду.

Сума виручки, що підлягає здаванню торговельними підприємст­вами на їхні поточні рахунки в банку в періоді, що прогнозується, збільшується на суму виручки від торгівлі за останні дні періоду, що передує прогнозованому, і має проводитися за балансом установи банку в кварталі (місяці), що прогнозується, і зменшується на суму виручки від торгівлі за останні дні періоду, що прогнозується, яка буде відображена в балансі установи банку в наступному кварталі

(місяці).

Після здійснення поправок на суми перехідної виручки визначає­ться сума торговельної виручки, яка здається:

■ підприємствам поштового зв'язку для переказу до банку;

■ до кас банків готівкою;

■ надходить до банку розрахунковими чеками і за безготівкови­
ми перерахуваннями від фізичних осіб в оплату за товари.

У разі визначення суми торговельної виручки, що надходить через підприємства поштового зв'язку, слід виходити з обороту торговель­них підприємств, які здають виручку на підприємства поштового зв'язку, а також брати до уваги фактичний обсяг цих надходжень за минулий час. Суми торговельної виручки, що надходять розрахунко­вими чеками і за безготівковими перерахуваннями від фізичних осіб в оплату за товари, визначаються з урахуванням даних за попередні періоди і заходів щодо розвитку цих форм розрахунків. Суми торго­вельної виручки, яка здається на підприємства поштового зв'язку, враховуються в прогнозних розрахунках касових оборотів за операція­ми підприємств поштового зв'язку.

Дата добавления: 2015-06-26