Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статева система




Захворювання органів сечовидільної системи

Регуляція діяльності нирок

Зміна характеристик ниркового кровообігу здійснюється за допомогою нейрогуморальних механізмів, які запускаються при найменших змінах осмотичного тиску в тканинах. Процес реабсорбції (зворотного всмоктування) води в канальцях регулюється гормонами вазопресином і альдостероном. Склад і концентрація вторинної сечі залежить від того, які речовини і у якій кількості надходять у кров з клітин та із травної системи.

  1. Сечокам’яна хвороба – утворення каменів (нерозчинні оксалати і урати Са) у нирках, сечоводах, сечовому міхурі.
  2. Пієлонефрит – інфекційне запалення колекторної системи нирок.
  3. Гломерулонефрит – запалення капсул з капілярними клубочками (автоімунний процес).
  4. Полікістоз нирок – виникнення в нирках кістозних утворень, які збільшуються і спричиняють підвищення артеріального тиску.
  5. Ниркова недостатність – нездатність нирок нормально функціонувати (причини захворювання можуть бути різними).
  6. Цистит – інфекційне запалення слизової оболонки сечового міхура.
  7. Уретрит – інфекційне запалення слизової оболонки сечівника.
  8. Водно-сольовий діатез – підвищення кількості іонів мінеральних солей у сечі, що спричиняє подразнення стінок сечоводів і сечового міхура (виникає внаслідок порушення гормонального балансу).
  9. Енурез – нетримання сечі (пов’язане із розладами у функціонуванні нервової системи).

 


Статева система служить длязабезпечення репродуктивної функції людини.

Органи чоловічої статевої системи:

внутрішні:

- сім’яник (яєчко) – парна чоловіча статева залоза змішаної секреції; складається з часточок (у кожній часточці є кілька сім’яних канальців, у яких розвиваються сперматозоїди (сперматозоони) і продукується гормон тестостерон); сім’яні канальці сполучені з придатком яєчка (стовщенням на задній поверхні залози);

- сім’явиносна протока – парний орган; виходить від придатка яєчка, зливається з протоками сім’яних міхурців, пронизує передміхурову залозу і зливається з її протоками, впадає у передміхуровий відділ сечівника;

- сім’яний міхурець – парна залоза, що міститься біля задньої стінки сечового міхура; виробляє особливу рідину (становить 60% об’єму сперми);

- передміхурова залоза (простата) – непарна залоза, що міститься під сечовим міхуром (навколо передміхурового відділу сечівника); виробляє особливу рідину (становить 20% об’єму сперми); у старшому віці може гіпертрофуватись і стискати сечівник, утруднюючи акт сечовипускання;

зовнішні:

- статевий член (пеніс) – є одночасно копулятивним органом і органом видалення сечі; у будові розрізняють: корінь, тіло, шийку, головку (прикрита складкою шкіри – крайньою плоттю); утворений 2 печеристими тілами (розміщені з боків) і 1 губчастим тілом (оточує сечівник і формує головку); у печеристих і губчастому тілах є синуси, які при статевому збудженні наповнюються кров’ю (явище ерекції); через сечівник (сечостатевий канал) відбувається викидання сперми (явище еякуляції);

- мошонка (калитка) – шкірний мішок, розділений перетинкою на праву і ліву половини, у яких містяться яєчка з придатками; у її підшкірній клітковині є гладенькі м’язи (скорочуючись, підтягують мошонку).

Органи жіночої статевої системи:

внутрішні:

- яєчник (яйник) – парна жіноча статева залоза змішаної секреції; у будові розрізняють кірковий та мозковий шари; у кірковому шарі є яєчникові фолікули, у яких почергово дозрівають яйцеклітини (при цьому фолікул збільшується, розривається і зріла яйцеклітина випадає в черевну порожнину – відбувається процес овуляції, який повторюється через кожних 28 днів від періоду статевого дозрівання до клімактеричного періоду; після овуляції фолікул перетворюється на жовте тіло – жироподібну сполучну тканину); фолікул продукує гормон естрадіол, жовте тіло – прогестерон (їх почергове надходження у кров зумовлює циклічні зміни у слизовій оболонці матки); при заплідненні яйцеклітини прогестерон продукується впродовж всього періоду вагітності;

- маткова труба (яйцепровід) – парний орган; одним кінцем вільно закінчується в черевній порожнині біля яєчника (має лійкоподібне розширення з торочками, яким захоплюється яйцеклітина), другим – з’єднується з маткою; внутрішня поверхня вистелена війчастим епітелієм; по матковій трубі у напрямку до матки переміщується яйцеклітина (у цей час може відбуватись запліднення; якщо зародок не потрапляє у матку, а розвивається у матковій трубі, має місце позаматкова вагітність);

- матка – порожнистий м’язовий орган, призначений для фіксації, живлення і розвитку зародка та плода; у будові розрізняють: дно, тіло і шийку (на межі дна і тіла є місця з’єднання з матковими трубами, у шийці проходить канал, що сполучає матку з піхвою); стінка матки має 3 шари: периметрій (зовнішня серозна оболонка), міометрій (середній шар, утворений гладенькою мускулатурою), ендометрій (внутрішня слизова оболонка, яка під впливом гормонів яєчника зазнає циклічних змін: регенерує, поступово потовщується, відшаровується (відбувається менструація), знову регенерує…);

- піхва (вагіна) – еластична трубка, яка сполучає матку із зовнішніми статевими органами (на межі є сполучнотканинна плівка, яка пошкоджується при першому статевому акті – дівоча перетинка); є одночасно копулятивним органом і родовим каналом, по ній виводяться менструальні виділення;

зовнішні:

- великі і малі соромітні губи – парні шкірні складки, які обмежують присінок (переддвер’я) піхви;

- клітор – невеликий ерективний орган (гомолог статевого члена);

- присінок (переддвер’я) піхви – ділянка між малими соромітними губами, на якій відкривається піхва, сечівник і протоки присінкових залоз (зволожують зовнішні статеві частини);

- молочна залоза – парний орган, який складається з 10-20 дрібніших залоз (видозмінених потових), протоки яких відкриваються на верхівці соска; у ньому утворюється молоко для вигодовування немовлят.

Гаметогенез (оогенез і сперматогенез) – утворення і розвиток гамет (яйцеклітин і сперматозоонів); включає 4 періоди: розмноження, росту, дозрівання, формування.

 

Назва періоду Оогенез (овогенез) ♀ Сперматогенез ♂
Період розмноження Первинні жіночі статеві клітини оогонії (овогонії) діляться мітозом. Первинні чоловічі статеві клітини сперматогонії діляться мітозом.
Період росту Оогоній (овогоній) росте і перетворюється в ооцит (овоцит) І порядку. Сперматогоній росте і перетворюється в сперматоцит І порядку.
Період дозрівання Відбувається І мейотичний поділ ооцита (овоцита) І порядку – утворюються ооцит (овоцит) ІІ порядку і первинне полярне тільце. Відбувається І мейотичний поділ сперматоцита І порядку – утворюється 2 сперматоцити ІІ порядку.
Відбувається ІІ мейотичний поділ ооцита (овоцита) ІІ порядку і первинного полярного тільця – утворюються оотида (овотида) і 3 вторинні полярні тільця. Відбувається ІІ мейотичний поділ 2 сперматоцитів ІІ порядку – утворюються 4 сперматиди.
Період формування Оотида (овотида) перетворюється на зрілу яйцеклітину. Яйцеклітина – велика, нерухома, кулястої форми жіноча гамета. У будові розрізняють: - центральну частину – містить ядро і цитоплазму з жовтковими включеннями; - оболонки: - жовткову; - прозору; - фолікулярну (містить фолікулярні клітини). Сперматиди перетворюються на зрілі сперматозоїди (сперматозоони). Сперматозоон – дрібна, рухлива чоловіча гамета. У будові розрізняють: - головку – містить ядро і апікальне тільце – акросому (виробляє фермент, який розчиняє оболонку яйцеклітини); - шийку – містить центріолі і мітохондрії; - хвіст – служить для руху.

 

Менструальний цикл – фізіологічний процес у жіночому організмі, під час якого відбуваються циклічні зміни функції статевої системи (контролюється статевими гормонами, у більшості випадків триває 28 днів):

- менструальна фаза (1-5 день) – відбувається менструація (відторгнення ендометрію матки, що супроводжується кров’янистими виділеннями із піхви);

- післяменструальна фаза (6-14 день) – під впливом фолікулостимулюючого гормону гіпофіза відбувається ріст нового фолікула і розвиток яйцеклітини у ньому; фолікул виділяє естрадіол, який стимулює потовщення ендометрію; на 14 день відбувається овуляція (розрив фолікула і вихід яйцеклітини);

- передменструальна фаза (15-28 день) – зруйнований фолікул перетворюється на жовте тіло, яке виділяє прогестерон (затримує розвиток наступного фолікула, готує матку до імплантації); якщо у період, коли яйцеклітина знаходиться у матковій трубі, не відбудеться запліднення, то жовте тіло руйнується, рівень прогестерону знижується, ендометрій відторгається і разом з яйцеклітиною виходить у вигляді менструальних виділень.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 437; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.