Вестибулярний аналізатор

Порушення слуху

Сприйняття звуку

Спіральний (кортіїв) орган розміщений на основній мембрані і складається з опорних епітеліальних клітин та розташованих рядами механорецепторів – волоскових клітин (на поверхні мають чутливі волоски). Вестибулярна мембрана утворює виріст всередину ендолімфи – покривну мембрану, яка знаходиться безпосередньо над волосковими клітинами.

Коливання овального вікна спричиняє коливання перилімфи (при цьому вібрує і кругле вікно), що в свою чергу зумовлює коливання мембран. Чутливі волоски рецепторів торкаються покривної мембрани і відбувається сприйняття звукових подразнень.

Збудження передається на біполярні нейрони, відростки яких входять до складу слухового нерва. Його волокна проходять через різні структури мозку, зазнають багатьох перемикань і досягають скроневої частки кори, де розташована слухова сенсорна зона (вищі слухові центри).

1. Вроджена глухота (недостатність однієї з частин слухового аналізатора, зумовлюється різними спадковими чинниками).

2. Набута глухота (спричиняється різними факторами: утворенням сірчаної пробки у слуховому проході, пошкодженням барабанної перетинки, атрофією слухового нерва).

3. Неврома слухового нерва (доброякісна пухлина, що перетискає нерв).

4. Отит (запалення середнього вуха; причиною є поширення інфекції із носоглотки).

Орган рівноваги (вестибулярний апарат) є частиною кісткового лабіринту внутрішнього вуха – представлений присінком (переддвер’ям), круглим мішечком, овальним мішечком і 3 півколовими каналами. Порожнини цих структур заповнені рідиною – ендолімфою.

У мішечках є чутливі ділянки – плями, які містять опорні епітеліальні клітини та розташовані між ними механорецептори – волоскові клітини. Волоски рецепторів занурені в отолітову мембрану (драглисту речовину, у якій знаходяться кристали карбонату кальцію – отоліти).

У розширеннях півколових каналів є чутливі ділянки – ампульні гребінці, які містять опорні епітеліальні клітини та розташовані між ними механорецептори – волоскові клітини. Волоски рецепторів занурені в желатинозний купол (драглисту речовину).

При зміні положення тіла у просторі зміщуються отолітові мембрани і желатинозні куполи, відтак збуджуються волоскові клітини (рецептори плям реагують на зміну положення тіла відносно землі, а рецептори ампульних гребінців – на обертальні рухи). Збудження передається на біполярні нейрони, відростки яких входять до складу слухового нерва.

Надмірно сильне подразнення вестибулярного апарату може зумовити вегетативні реакції організму: запаморочення, нудоту, блювання, зміну серцевого ритму і судинного тонусу («морська» і «льотна» хвороби).

Дата добавления: 2015-06-27