Ответы на задачу № 1

Додаток 10

Приклад оформлення таблиць

Таблиця 10.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕНЮ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ НА БОРТУ ЛІТАКА [15, с. 14]

Коди	Найменування	Допускається	Не допускається
VGGML	Вегетаріанське	Овочі і фрукти всіх видів	Мʼясо, риба, тваринні продукти
AVML	Азіато-вегетаріанське	Овочі і фрукти всіх видів	Мʼясо, риба, тваринні продукти
WVML	Західно-вегетаріанське	Овочі, фрукти і молочні продукти	Мʼясо, риба, тваринні продукти
VLML	Лакто-вегетаріанське	Овочі, фрукти і молочні продукти	Мʼясо, риба, тваринні продукти
HNML	Хінді меню	Курка, баранина, риба, молочні продукти, овочі	Яловичина, телятина з сиром
MOML	Мусульманське	Фрукти, овочі, курка	Свинина, алкоголь
KSML	Кошерне	Кошерна їжа	Не кошерна їжа
BBML	Для малюків	Спеціальні страви для малюків	Алкоголь
CHML	Дитяче харчування	Негострі страви	Алкоголь

Приклад оформлення рисунків

Рис. 1.1. Основні етапи кадрової політики підприємства [25, с.10]

У вступі послідовно викладаються: вид та терміни проходження практики; мета та завдання практики; об’єкт та предмет дослідження; загальний опис бази практики.

Основна частина звіту найбільша за обсягом, займає не менше 20-25 сторінок роботи. Саме у ній відображається виконання індивідуальних завдань, що ставились перед студентом на період проходження практики. Розділи звіту повинні відповідати тематиці індивідуальних завдань. Порядок викладу матеріалу завжди підпорядкований меті практики. Поділ матеріалу на розділи та підрозділи, їх послідовність мають чітко відповідати програмі практики. Кожний розділ роботи починають з нової сторінки, а підрозділ – на тій же сторінці.

Заголовки розділів звіту друкують прописними (великими заголовними) буквами, шрифт – Times New Roman, напівжирний, розміром 14 пт, вирівнювання – по центру.

Заголовки підрозділів друкують рядковими буквами (окрім першої прописної) з абзацного відступу напівжирним шрифтом розміром 14 пт, вирівнювання – по ширині сторінки (додаток Л).

У кінці заголовків крапку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом або між двома заголовками повинна складати два міжрядкові інтервали.

Сторінки нумеруються арабськими цифрами, при цьому зберігається суцільна нумерація всього тексту (від першої до останньої сторінки зі всіма вставками). Номер сторінки ставиться у верхньому правому кутку без крапки в кінці. Титульну сторінку включають в загальну нумерацію, але номер сторінки не проставляють.

Розділи і підрозділи основної частини роботи нумеруються арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» без знаку «№». Номер складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу) або «1.3.2» і так далі. Заголовок розділу друкують з нового рядка, наступного за номером розділу. Заголовки підрозділів пишуть після їх номерів через пробіл на тому ж рядку.

Структурні частини «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумеруються, але входять до загальної нумерації сторінок.

Посилання на джерела у тексті звіту проставляються в прямих дужках цифрою, відповідною порядковому номеру джерела в списку використаних джерел. Наприклад: [7, с. 25], де перша цифра означає номер джерела в списку використаних джерел; друга цифра – номер сторінки джерела, з якій взято матеріал.

Посилання даються при прямому і непрямому цитуванні на всі види опублікованих і неопублікованих документів на будь-яких носіях, а також на складові частини документів. Якщо один і той же матеріал перевидано неодноразово, то слід посилатися на його останнє видання.

У висновках формулюються практичні рекомендації та пропозиції що випливають з дослідження та відображається факт виконання індивідуального завдання з практики. Висновки повинні відповідати поставленій меті, завданням та програмі практики.

Список використаних джерел оформляється відповідно до вимог державного стандарту ДОСТ 7.1-8.4 (Додаток 9).

Перелік використаних джерел рекомендується складати за абеткою в наступній послідовності:

- закони України;

- укази Президента України;

- декрети й ухвали Кабінету Міністрів України;

- монографії, книги, статті, збірки документів приводяться в алфавітному порядку за прізвищем авторів;

- іноземні джерела;

- статистичні щорічники і бюлетені;

- ресурси електронних бібліотек.

- офіційні сайти туристичних підприємств (закладів розміщення, туристичних агенцій, підприємств харчування, лікувально-оздоровчих закладів і т.д.)

Бібліографічний список нумерується від першої до останньої назви. Підзаголовки до окремих типів документів не робляться, кожний документ нумерується окремо. Роботи одного автора розміщуються відповідно до алфавіту назв або хронології написання праць.

Назви праць прийнято писати мовою оригіналу. Спочатку вказується література на мовах народів, що користуються кирилицею, потім література на мовах народів, що користуються латиницею. Нумерація всіх використаних джерел суцільна – від першого до останнього.

Бібліографічний опис містить наступні області:

- прізвище автора або прізвища авторів з прописної букви;

- основний заголовок;

- підзаголовні дані;

- відомості про видання;

- місце видання:

- видавництво або організація, що видає;

- дата видання;

- обсяг (у сторінках).

Кожна область опису відділяється від подальшої спеціальним розділовим знаком «крапка, тире» (–). Після назви міста перед назвою видавництва ставиться знак (:). Відомості про статтю і видання, в якому опублікована стаття, розділяється знаком «дві похилі риски» (//). Знак «похила риска» (/) передує відомостям про відповідальність.

Вказівка обсягу книги є обов’язковою. Опис, літератури на іноземних мовах виконується по тих же правилах.

Місто видання Київ, Москва, Санкт-Петербург, Ленінград у всіх випадках пишуться скорочено (К., М., Спб., Л.). У іноземних виданнях скорочуються: London – L., Paris – Р., New York – N.Y. Решта міст приводиться повністю.

Оформлення ілюстрацій, таблиць та формул

Таблиці використовуються для представлення цифрового матеріалу. Вони розміщуються безпосередньо за текстом, в якому згадувалися вперше. На всі таблиці мають бути посилання у тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами, які ставляться по правій стороні над заголовком таблиці. Після слова «Таблиця» знак «№» і крапка не ставляться. Заголовок слід поміщати над таблицею по центру, без абзацного відступу. При оформленні таблиць допускається застосовувати в таблиці шрифт на 1-2 пункти менший, ніж в основному тексті. Якщо приведені дані запозичені, треба указувати джерело інформації.

Таблиці слід розміщувати так, щоб їх можна було читати без повороту тексту. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розташовують так, щоб для її читання треба було повернути сторінку за годинниковою стрілкою на 90 градусів.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати форматові А4, їх включають до загальної нумерації сторінок роботи, якщо вони розміщуються по тексту роботи, або розміщують, як звичайно, у додатках.

Ілюстрації (малюнки, графіки, карти та ін.) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації, приведені в тексті, мають бути посилання. Не допускається одні і ті ж результати представляти у вигляді ілюстрації і таблиці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», далі проставляється номер і робиться підпис. Допускається наскрізна нумерація малюнків або в межах кожного розділу окремо. Наприклад: Рис. 3.2 (другий малюнок третього розділу). Текст пояснень (підрисунковий текст) розташовують під заголовком малюнка по ширині сторінки.

Всі математичні формули і вирази, які є в звіті, необхідно пояснити. Якщо формула запозичена з літератури, можна обмежитися посиланням на джерело і розкрити сутність символів, що входять в неї. Оригінальні формули пояснюються в ході їх обґрунтовування. При цьому приводяться не всі елементарні проміжні результати, а лише основні етапи виведення формули і кінцевий результат.

Позначення величин пояснюють при їх першій появі у тексті. Доцільно пояснювати всі позначення, що містить заключна формула, особливо, якщо ця формула є розрахунковою.

Всі математичні вирази, а також знаки математичних дій в тексті, з метою досягнення єдиного стилю друкуються прописними буквами.

При написанні математичних формул особливу увагу слід звертати на чітке виділення індексів і показників ступеню, розташування і довжину дробової риски тощо.

Формули в звіті з практики підлягають наскрізній нумерації. Номер формули розташовується в круглих дужках і нумерується на правій стороні аркуша на рівні останнього рядка формули: наприклад: (1).

Написання числівників. Якщо абзац починається з числівника, то він завжди пишеться словами. Наприклад: «Двадцять відсотків палива використовується на…».

Однозначні кількісні числівники пишуться словами. Наприклад: «…у двох країнах здобувається апатит…»; «…програма розвитку розрахована на п’ять років»

Багатозначні кількісні числівники пишуться цифрами. Наприклад: «35 років в строю…»; «775 іноземних кораблів…».

Кількісний числівник, записаний арабськими цифрами і назване разом з іменником, не має відмінкового закінчення. Наприклад: у 10 країнах…

Однозначні і багатозначні порядкові числівники, як правило, пишуться словами, наприклад: третій рівень.

Порядкові числівники, що входять до складу складних слів, і в наукових текстах пишуться цифрами, наприклад: 5-відсоткова знижка. Порядкові числівники, записані арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення. Якщо порядкові числівники закінчуються на дві голосні букви, на букву «і» або на приголосну букву, відмінкове закінчення складається з однієї букви. Наприклад: у 2008-му році, 122-е місце, 15-а вулиця, 5-й том.

Якщо порядкові числівники закінчуються на приголосну і голосну букви, відмінкове закінчення складається з двох букв, наприклад: «…капітан 2-го рангу…». порядкові числівники, записані римськими цифрами, не мають відмінкових закінчень, наприклад: XX століття.

Дослідження міжнародних відносин, економіки, політики та туризму країн світу потребує збору фактичного та статистичного матеріалу та його самостійного опрацювання. Це стосується насамперед статистики, що публікується у статистичних щорічниках різних країн. Дані повинні наводитися в однакових одиницях виміру: абсолютних (млн. грн., тис. дол. США, шт.) або відносних (%). Допускаються лише загальноприйняті скорочення, а символи, які використовуються в англомовних джерелах повинні бути наведені відповідно до українських норм. Наприклад, не $ 100,000, а 100 тис. дол. США.

Лапки, дужки, крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, позначенням %, ‰, $, € і подібні до них не відділяються пробілом від слова або числівника, з яким вони пов’язані.

Статистичні дані, як правило, необхідно оформляти у вигляді таблиць.

Оформлення додатків

Розділ «ДОДАТКИ» є самостійною частиною роботи. Не допускається включення в додаток матеріалів, на які відсутні посилання в тексті.

Додатки звіту з практики містять:

1) картографічні джерела (карти, картосхеми, схеми маршрутів);

2) таблиці проміжних статистичних (цифрових) даних тощо;

3) ілюстрації, рисунки, фотографії тощо.

Додатки оформлюють як продовження звіту з практики на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту. Додатки повиненні починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Справа на сторінці над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А. 2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

На кожен додаток повинно бути посилання у тексті звіту.

Форми і методи контролю проходження практик. Захист звітів з практики в інших внз.

На кафедрах під час проходження практики студентами використовується система поточного та підсумкового контролю виконання окремих розділів та усієї програми практики.

Робота студентів контролюється керівниками практики від установи та кафедри. Керівники проводять контроль за відвідуванням студентами баз практики, дотриманням ними режиму роботи, а також проходження практики відповідно до встановленого графіку, що фіксується студентами в щоденниках з практики та підтверджується підписом керівника практики від підприємства щоденно. Перевіряються поточні записи з виконаних питань програми, а також підсумковий звіт з практики.

Після закінчення терміну практики студенти факультету туризму та міжнародних комунікацій звітують про виконання програми та індивідуального завдання.

Загальна і характерна форма звітності за практику ‒ це подання письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником від бази практики.

Письмовий звіт разом із щоденником практики, подається на перевірку керівнику практики від відповідної кафедри факультету.

Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній деканом факультету туризму та міжнародних комунікацій. Оцінка з практики вноситься до заліково-екзаменаційної відомості і до залікової книжки студента. До складу комісії входять керівники практики від кафедр і, за можливості, керівник виробничої практики університету, керівники від баз практики, викладачі кафедри, які викладали практикантам професійно-орієнтовані дисципліни, керівники курсових, дипломних та магістерських робіт. Кількість членів комісії – не менше 3-х осіб.

Комісія приймає залік у студентів в університеті за тиждень після завершення практики або протягом перших десяти днів семестру, який починається після практики. Оцінка за практику вноситься в відомість обліку успішності, індивідуальний навчальний план студента або залікову книжку студента за підписами всіх членів комісії та в навчальну карту студента.

Оцінка, що отримав студент за захист звітів з практики враховується стипендіальною комісією факультету туризму та міжнародних комунікацій при визначенні середнього балу успішності студента разом з його оцінками за результатами підсумкового контролю.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики за індивідуальним графіком при відповідному погодженні завідувачем кафедрою та деканом факультету. Студенту, котрий не з’явився на захист практики з поважних причин, може бути надане право складання заліку в період загальних перескладань з дисциплін, але у присутності комісії не менше ніж з 3-х чоловік. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку в комісії, відраховується з університету у встановленому порядку.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри туризму, кафедри туристичної інфраструктури та сервісу, кафедри міжкультурних комунікацій про що керівник практики від кафедри складає відповідний звіт, що зберігається на відповідній кафедрі згідно номенклатури справ кафедри. В кінці кожного навчального року керівники практики від факультету туризму та міжнародних комунікацій подають керівнику виробничої практики університету узагальнений звіт про проходження практики студентами факультету за відповідний навчальний період. Загальні підсумки практики підводяться на засіданні Вченої ради факультету туризму та міжнародних комунікацій, але не рідше одного разу протягом навчального року.

Порядок допуску звіту до захисту практики. До захисту звітів допускаються студенти, котрі своєчасно оформили усі необхідні документи для проходження практики, повністю виконали програму та індивідуальні завдання практики, написали звіт, згідно встановлених вимог.

Допуск до захисту звіту здійснюється керівниками практики, що підтверджується підписом керівника на титульному аркуші звіту.

Звіти, в яких виявлені недоліки (недотримання вимог щодо оформлення, неповне виконання індивідуальних завдань, відсутність належно оформленого щоденника практики) до захисту не допускаються. Відповідне рішення приймається керівниками практики за погодженням завідувача

1. Предположительный клинический диагноз: внебольничная правосторонняя нижнедолевая пневмония, интоксикация тяжелой степени. Критериями тяжелой пневмонии у больного являются: тяжелое общее состояние, высокая температура - 39°С, большая частота дыхания - 40 в мин., гипотония - АД - 90/60 мм рт. ст.

2. Наиболее вероятный возбудитель - Streptococcus pneumoniae (пневмококк), так как у больного имеется классическая картина пневмококковой (крупозной) пневмонии в виде острого начала, озноба, высокой температуры, с присоединением через несколько часов плевральных болей, а затем появлением ржавой мокроты. Классическими являются и описанные выше физикальные признаки пневмонии. При бактериоскопии мокроты пневмококк выглядит в виде ланцетовидных грамположительных инкапсулированных диплококков.

3. В клиническом анализе крови при тяжелой долевой пневмонии будет лейкоцитоз - 15-18х 10⁹/л, палочкоядерный нейтрофилезболее 15%, метамиелоциты (юные). Токсическая зернистость нейтрофилов. Анэозинофилия. Высокая СОЭ. Например, лейкоциты -16x10⁹/л: эозинофилы - 0%; юные - 3%, палочкоядерные - 18%; сегментоядерные - 60%; л. - 16%; моноциты - 3%. СОЭ -35 мм в час. Гемоглобин - 130 г/л; эритроциты - 4.8х10¹²/л. Фибриноген - 12-13 г/л.

Вышеописанным физикальным данным (притупление перкуторного звука, бронхиальное дыхание, усиленная бронхофония справа ниже угла лопатки) соответствует следующая морфологическая картина: пораженный участокзанимает всю нижнюю долю правого легкого, увеличен в объеме, отличается большой плотностью и однородностью из-за большого количества фибрина в отечной жидкости (фаза опеченения), имеет красноватый цвет, в связи с преобладанием в экссудате эритроцитов. Фибрин растягивает альвеолы, поэтом) легкое выглядит увеличенным. Бронхи (внутридольковые, субсегментарные и сегментарные) свободны.

На рентгенограммах нижняя доля правого легкого интенсивно гомогенно затемнена, имеет выпуклые границы. Наблюдается отчетливая плевральная реакция.

4. Больному показана экстренная госпитализация в терапевтическое или пульмонологическое отделение в связи с тяжелой пневмонией. В приемном отделении следует выполнить клинический анализ крови, бактериоскопию мазка мокроты и рентгенографию грудной клетки в прямой и правой боковой проекции.

5. Больному показанолечение комбинацией антибиотиков: макролида (эритромицин, спирамицин, кларитромицин, азитромицин) и цефалоспорином III поколения (цефотаксим, цефтриаксон, цефтазидим, цефаперазон), вводимых внутривенно. Например: сумамед 500 тыс. ед. в/в 1 р/сутки + цефтриаксон 2,0 гр. в/в 1 р/ сутки. Их назначают сначала внутривенно, а затем переходят на пероральный прием (терапия «step dawn»). При отсутствии эффекта от выбранной антибиотикотерапии в течение 24-48 часов от начала лечения (остается высокая температура и другие признаки интоксикационного синдрома) средством выбора являются новые фторхинолоны: левофлоксацин (таваник), моксифлоксацин(авелокс). Антибактериальную терапию продолжают в течение 3-5 дней после нормализациитемпературы.

Задача № 2

Больной 40 лет обратился к участковому терапевту с жалобами на кашель с выделением гнойно-кровянистой мокроты, одышкой, повышением температуры до 39ºС. Заболел остро 5 дней назад. Накануне (за неделю до настоящего заболевания) перенес грипп.

Объективно: состояние тяжелое. ЧД - 32 в минуту. В легких справа в задненижних отделах укорочение перкуторного звука, звонкие влажные мелкопузырчатые хрипы.

На рентгенограмме затемнение справа, соответствующее нижней доле, несколько полостей, часть из них с уровнем жидкости. Лейкоциты - 18х10⁹/л со сдвигом влево.

Вопросы:

1. Сформулируйте предварительный диагноз. Вероятный возбудитель?

2. Диагностический минимум обследования больного.

3. Назовите антибиотик выбора, его дозу и пути введения. Альтернативные антибиотики (в случае отсутствия эффекта от средства 1-го ряда).

4. Какие методы лечения, наряду с антибиотикотерпией, показаны больному?

5. Что следует контролировать в процессе лечения?Средний срок временной нетрудоспособности. Диспансеризация

Дата добавления: 2017-01-14