Синонімія числівників

1. Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками: два хлопці – двоє хлопців, два відра – двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє – двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.

Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові, мові художніх творів, у науковому й офіційно-діловому стилям не властиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності. Так, збірні числівники вживаються:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також займенниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п’ятеро відповідаючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. Із такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;

б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;

в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят, п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;

г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;

ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;

д) з назвами парних предметів (при цьому вказується кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;

е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.

Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду – назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі і под.

2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, пятірко, шестірко, семітко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення.

3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто – сотня; одна друга – половина, одна третя – третина, одна четверта – чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам: „і цей і той”, „і один і другий”, „і ця і та”, „і одна і друга”.

Дата добавления: 2015-07-13