Особливості вищої нервової діяльності у дітей дошкільного віку

Протягом 1-го року після народження з’являються і розви­ваються умовні рефлекси першої сигнальної системи (згідно з вченням І.П. Павлова). З 2-місячного віку починає формувати­ся функція другої сигнальної системи, яка в подальшому забез­печує розвиток мовлення і спілкування дитини.

У другій половині першого року життя період неспання дитини зро­стає до 10 годин на добу. Це приводить до вироблення значної кількості нових умовних рефлексів, розвивається запізнювальне гальмування. Важливу роль у цьому віці відіграє зовнішнє гальмування, яке затримує, гальмує небажані реакції у дитини дією інших подразників, що зумов­люють орієнтувальну реакцію.

Поведінка дитини 2-3-го року життя характеризується яскраво вираженою дослідницькою діяльністю. Істотно змінюються умовнорефлекторна діяльність дитини цього віку. На другому році життя із уза­гальненого світу, що оточує дитину, починають виокремлюватися деякі предмети як відокремлені комплекси подразнень. На другому році життя у дитини формується велика кількість умовних рефлексів на показники величини, маси, віддаленості предметів, починається посилений розви­ток мовлення, засвоєння дитиною граматичної будови мови.

Вік від 3 до 5 років в розвитку вищої нервової діяльності дитини істотно відрізняється від попереднього періоду. Насамперед змінюється характер орієнтувальних реакцій.

Емоції дітей нестійкі та надзвичайно сильні у своїх проявах, що обумовлено відсутністю достатнього контролю з боку вищих відділів ЦНС. Дитина у цьому віці може легко та швидко заплакати чи засміятись, переходити від плачу до сміху. По мірі дозрівання вищих структур емоційність зменшується.

Від 5 до 7 років у зв'язку з інтенсивним морфофункціональним дозріванням кори великого мозку істотно зростають сила і рухливість нервових процесів.

До семирічного віку завершується в основному диференціювання нервової тканини в корі великого мозку. Нервові клітини набувають ха­рактерної форми і стають схожими на клітини дорослої людини. Поси­лено розвиваються асоціативні волокна, які зв'язують різні відділи кори великого мозку.

Нервові процеси мають уже значну силу і врівноваженість.

Отже, дошкільний і молодший шкільний вік характеризуються особливостями мимовільної уваги, зумовленими незрілістю фізіологічних механізмів, які визначають становлення цієї психічної функції. Форму­вання механізмів мимовільної уваги є надзвичайно важливим фактором забезпечення оптимальних умов прийому зовнішньої інформації, а отже, і процесу навчання.

Для нормального розвитку нервової системи дітей велике значен­ня має організація режиму дня, тобто правильне чергування праці, відпо­чинку і сну.

Тривалість сну дорослої людини становить 7-8 годин. Діти для відпочинку потребують більшої тривалості сну, а до 5-6 років необхідним залишається денний сон.

Вік	Тривалість сну
Новонароджений	20-21 год
1-3 роки	13-14 год
3-7 років	12 год

Лише у 5-6 років відбувається відмова від денного сну та чіткий поділ доби на два періоди – сну і активної діяльності.

Дата добавления: 2015-07-13