Саморегулівні організації на фінансовому ринку

Саморегулівні організації здійснюють регулювання шляхом переговорного процесу, індивідуальних погоджень з окремими учасниками фінансового ринку тощо. На відміну від системи державного регулювання, реакція на зміни фінансового ринку якого дещо відстає у часі, саморегулівні організації максимально наближені до своїх ринків, що дає їм можливість оперативно реагувати на їх зміну та швидко пристосовувати свої правила й методи моніторингу до них.

Саморегулівна організація – неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг.

Цілі саморегулювання не відрізняються від цілей державного регулювання фінансового ринку та полягають у збереженні його цілісності, прозорості й ефективності, а також у забезпеченні фінансової стабільності, зменшенні ризиків та захисті інтересів інвесторів.

Існує декілька організаційно-правових форм саморегулювання: галузеві організації; фондові біржі; приватні асоціації.

До компетенції саморегулівних організацій відноситься:

1) розробка правил (кодексу) професійної поведінки, правил і стандартів діяльності на фінансовому ринку;

2) розробка типових договорів та угод;

3) розробка та внесення змін до нормативних документів;

4) запровадження й забезпечення дотримання правил поведінки професійних учасників фінансового ринку;

5) врегулювання спорів тощо.

В цілому обсяг повноважень саморегулівних організацій визначається розміром і складністю ринку.

Обов’язкова участь у саморегулівних організаціях передбачена законодавством України відносно торговців цінними паперами, компаній з управління активами та адміністраторів недержавних пенсійних фондів. Інші учасники фінансового ринку можуть об’єднуватись у саморегулівні організації (СРО) лише за власним бажанням.

Саморегулівні організації в законодавчому чи нормативному порядку призначаються державою. Наприклад, Закон України «Про кредитні спілки» передбачає право кредитних спілок на добровільних засадах створювати місцеві та всеукраїнські асоціації кредитних спілок, які є юридичними особами та утримуються виключно за рахунок внесків своїх членів. За рішенням Нацкомфінпослуг одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок може бути наданий статус саморегулівної організації кредитних спілок-членів асоціації.

Дата добавления: 2017-01-13