Обґрунтування вибору методики оцінювання ефективності управління

Досить важким завданням є конструювання узагальнюючого показника для оцінювання ефективності менеджменту, який би давав можливість охопити всі аспекти діяльності підприємства в цілому. Варто наголосити, що всю множину параметрів, які відображатимуть досягнення цілей, враховуючи співвідношення затрат і результатів, важко втілити в єдиному показникові ефективності.

В літературних джерелах наведено досить громіздку систему показників, яка становить швидше теоретичний, ніж практичний інтерес, а конструкція деяких із них не збігається із загальним розумінням поняття “показник ефективності”.

Хміль Ф. І. вказує на те, що, оцінюючи ефективність менеджменту, необхідно враховувати показники економічної ефективності організації загалом та показники, що характеризують ефективність процесів менеджменту (рис. 1.5)

Рисунок 1.5. Показники ефективності менеджменту [29]

Оцінка ефективності менеджменту може визначатися ефективністю бізнесу в цілому, економічним обґрунтуванням інноваційних та інвестиційних заходів. Оцінювання ефективності повинна враховувати різні аспекти діяльності підприємства, охоплювати показники як поточного, так і динамічного оцінювання.

Оцінювання ефективності підприємства може здійснюватися на основі як окремих (локальних), так і узагальнюючих показників (кінцевих показників діяльності). Оцінювання повинно здійснюватися за фінансовими і нефінансовими показниками, враховуючи всі аспекти діяльності підприємства.

Осовська Г. В., Осовський О. А. пропонують визначати економічну ефективність роботи підприємства за допомогою узагальнених і часткових показників (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3

Система показників оцінювання економічної ефективності менеджменту [25; 30]

Загальні показники	Часткові показники
Показники ефективності праці	Показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкла­день	Показники підви­щення ефективнос­ті використання матеріальних ресу­рсів
1. Зростання обся­гу виробництва продукції у варті­сному вираженні 2. Виробництво продукції на 1 гри. витрат 3. Відносна еко­номія основних виробничих фондів, норма­тивних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці 4. Собівартість 5. Рентабельність 6. Прибуток після оподатку­вання, сплати відсотків, дивіде­ндів 7. Рівень прибут­ковості (для оці­нювання перспек­тив розвитку про­дукції, впливу; попит на товар чи послугу; вплив конкуренції)	1. Темпи зрос­тання продук­тивності праці 2. Частка збі­льшення виробництва продукції за рахунок під­вищення продуктивності праці 3. Економія чисельності працівників 4. Зниження трудомісткості виробів 5. Ротація пер­соналу (для оцінювання впливу плин­ності персона­лу на результат діяльності, прогнозування періодів пошу­ку персоналу)	1. Фондовіддача – виробни­цтво продукціїна 1 грн середньорічної вартості основних виробничих фон­дів 2. Виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормованих обі­гових коштів 3. Приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції 4. Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень 5. Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн. приросту’ продукції 6. Термін відшкодування капітальних вкладень – від­ношення їх до суми приро­сту одержаного прибутку 7. Співвідношення періодів обороту дебіторської та кредиторської заборгова­ності 8. Питома вага фінансових вкладень у загальному об­сязі активів 9. Оборотність кожного виду ресурсів (запасів, грошей, дебіторської забо­ргованості)	1. Матеріальні ви­трати на 1 грн. то­варної продукції 2. Витрати важли­вих матеріальних ресурсів у натура­льному вираженні на 1 грн. товарної продукції 3. Відношення те­мпів приросту ма­теріальних витрат до темпів приросту товарної продукції 4. Середній обсяг реалізації продукції

Для оцінювання ефективності роботи підприємства визначають економічну і соціальну ефективність. Економічна ефективність характеризується кількісними показниками, такими як: обсяг виробленої продукції, робіт, послуг; рівень поставок виробленої продукції на регіональний, внутрішній та зовнішній ринки; виручка від реалізації продукції в регіоні; фінансові результати діяльності підприємства (прибуток, рентабельність, ліквідність, платоспроможність) тощо. Соціальну ефективність характеризують: рівень доходів працівників, що забезпечує нормальні умови праці; рівень культурно-побутових умов робітників, рівень здоров’я робітників підприємства; рівень кваліфікації робітників; рівень розвитку інтелектуального потенціалу тощо. Оскільки соціальна ефективність виражається якісними показниками і її складно об’єктивно оцінити, а економічна кількісними, тому вона має більш практичне значення і найширше використання.

Існують різні підходи до визначення ефективності управління:

– розраховують синтетичні показники ефективності управління (коефіцієнт оперативності, надійності тощо);

– фактичні дані порівнюють з нормативними, плановими або з показни­ками за попередні роки (нормативи чисельності апарату управління, продук­тивність, економічність управління тощо);

– застосовують якісне оцінювання ефективності за допомогою експертів;

– застосовують емпіричні формули для розрахунку показників, що характеризують ефективність управління [25].

Через досить велике різноманіття показників, на нашу думку, було б доречним виокремити основні групи показників, які у повній мірі дадуть можливість оцінити ефективність менеджменту підприємства. Тому пропонуємо їх систематизувати у таких 3 групи:

1. Узагальнюючі показники:

1.1 Економічна ефективність управлінської праці (Е_уп) – це соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської діяльності щодо реалізації мети управління. Визначають її відношенням економічних результатів до затрат праці, тобто за такою формулою:

(1.1)

Даний показник дасть нам можливість у загальних рисах оцінити роботу управлінського персоналу та побачити реальні результати їхньої роботи.

1.2 Коефіцієнт ефективності управління показує ступінь використання потенційних можливостей і розраховується за формулою:

(1.2)

де Ф – фактичне валове виробництво продукції;

П – потенційні можливості виробництва валової продукції.

1.3 Показники рентабельності підприємства є одними із критеріїв якості управління суб'єктом господарювання. Адже на підставі прибутковості можна оцінити ефективність управління підприємством, оскільки отримання значного рівня прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності і оперативності управлінських рішень, які приймаються (табл. 1.4 та розширена інформація наведена у додатку А).

2. Показники ефективності використання праці допомагають спочатку визначити скільки своєї праці витрачає кожний робітник до всієї роботи, а у кінцевому результаті порівняти плановий період із базовим. Основні з них:

2.2 Темп росту продуктивності праці (І_в) показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою:

(1.3)

де В_пл - продуктивності праці планового періоду;

В_б – продуктивності праці базового періоду.

Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність витрат праці й визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції, або виконаних робіт. Зазвичай на підприємствах продуктивність праці визначається як ефективність витрат тільки живої праці і розраховується через показники виробітку і трудомісткості продукції, між якими є зворотно пропорційна залежність. Тому пропонуємо розраховувати саме виробіток (В).

Таблиця 1.4.

Дата добавления: 2017-01-13