Форма організації праці (навчаючої діяльності) майстра виробничого навчання: майстер-майстерня, бригадна організація праці, майстер-викладач

Виникає питання суто практичного характеру: а чи може майстер комплектувати групи не за принципом добровільності, а на основі особистих міркувань! Адже хто, як не він, повинен доби­ваться кращого «зв'язку» швидшого на рішення учня з обережним «тугодумом», грунтовно вари­ант, що промацує, і стримуючим від можливої помилки «торопыгу»?

Автор пропонує вирішувати питання самому наставникові, результату з аналізу конкретної ситуації. Можливо, при цьому будуть корисні рекомендації, пропоновані американською педагогічною енциклопедією для практики групового навчання:

«1. Перш ніж приступити до розподілу учнів по груп­ах, постарайтеся якнайкраще взнати кожного з них. Зрівняйте свою думка про учнів з думкою останніх педагогів.

2. Перш ніж привчати учнів до групової роботи, їх нуж­но навчити працювати самостійно.

3. Роботу у складі груп слід вводити поступово, аби дати виучуваним час, необхідний для пристосування до но­вым умов.

4. Групуйте учнів відповідно до їх індивідуальних здібностей.

5. Перевірте, чи всі вони добре знають принципи і обв’язки членів групи».

Стосовно виробничого навчання представляет­ся, що ланкова (бригадна) форма організації роботи може бути особлива прийнятною при навчанні на виробництві. Та і в майстернях часто не представляється можливим надати каж­дому учневі однотипне виробниче завдання (на­пример, ремонт вузла верстата і тому подібне).

Природно, що при груповому виконанні завдання ускладнюється керівництво учбовим процесом з боку майстра, увага якого додатково розосереджується. Вірогідна опас­ность підпорядкування членів групи неформально­му лідерові, що виділився, що наводитиме до його авторитаризму при формальному керівництві іншим членом групи. Тому ми ще раз підкреслимо необхідність контролюючої ролі майстра.

Достоїнства ланкового (бригадною) форми очевидні. Вона дозволяє створювати правильне уявлення про сучасну орга­нізацію праці на виробництві. Ланка може працювати над складнішими об'єктами праці, вирішувати складніші виробничі завдання, а це підвищує інтерес учнів. Висока і виховна значущість роботи в мікроколективі.

Нарешті, ця форма, по суті, єдино можливий варіант для тих випадків, коли фронтальність не може бути обес­печена через нестачу устаткування — наприклад, при роботі на верстатах.

Специфіка змісту праці і умов виробничої діяльності цілого ряду професій (наприклад, водії) визиває необхідність вживання індивідуального навчання.

Індивідуальна форма організації навчання економічно до­вольно дорога. В той же час, застосовуючись на виробництві у вигляді прикріплення учнів до висококваліфікованого ра­бітника, вона вельми продуктивна. Досить сказати, що, наприклад, у Великобританії підготовка фахівців повністю грунтується на системі учнівства безпосередньо на підприємствах. Безперечною перевагою цієї форми навчання є можливість повністю індивідуалізувати вміст і темп навчання, максимально розвинути здібності індивіда, проявити особові якості кожного учні. Проте майстрові значно важче контролювати велику кількість різних робочих місць, а учень не має можливості співробітничати зі своїми товаришами, не виробляє уміння працювати в колективі, з колективом і для колективу. Тим часом відомо, що формування у майбутніх робітників саме цих якостей є одним з умов його всестороннього розвитку, виступає засобом підготовки до тих форм роботи, зна­чение яких в епоху науково-технічної революції і пов'язаного з нею процесу змін функцій людини на виробництві постійно зростає.

Всі приведені організаційні форми, про які ми гово­рим, виправдовують себе — як окремо, так і в органічному поєднанні — в разі добре продуманого вживання. Їх різноманітність достатньо довго перевірялося на практиці — досвідом раз­них поколінь.

Відповідно до Типового положення про установи ПТНЗ по всіх професіях передбачено виробниче навчання в групах по 12—15 че­ловек, а по професіях, пов'язаних з обслуговуванням складного устаткування, виконанням небезпечних робіт, — по 8—10 чоловік.

У практиці учбових закладів склалися наступні форми організації праці майстрів професійного навчання, безпосередньо пов'язані з організацією учбово-виробничого процесу:

- один майстер, закріплений за учбовою групою;

- два майстри, закріплених за учбовою групою;

- майстер, закріплений за учбовою майстернею;

- бригадна форма організації роботи майстрів производствен­ного навчання.

У практиці системи ПТНЗ має місце і ще одна форма орга­нізації роботи майстра, що має вищу професійно-педагогічну освіту і керівного групою. Такий мас­тер може одночасно бути викладачем спеціальних дис­циплин в своїй групі. Досвід професійної школи показує ефективність такого поєднання. Фахівець, який мо­же відстежувати формування практичних навиків в їх взаи­мосвязи з теоретичними знаннями, завжди внесе необхідні корективи до процесу навчання. Це дозволить забезпечити вищий рівень основ наукових знань з одночасним здобуттям міцних практичних умінь і навиків по професії. При цьому трапляється нагода ширше використовувати для навчання поєднані (бінарні) уроки.

Майстер, що працює в одному гурті від прийому до випуску учащихся— сама традиційна форма організації праці майстрів в системі НВО. Наставник, що відповідає за виховання і підготовку по професії, завжди був центральною фігурою в училищі.

В той же час розширення професій і спеціальностей, передбачене періодично оновлюваним Переліком професій, викликало появу інших форм організації праці майстрів. Поширеною стала форма роботи двох майстрів в групі. Цей варіант спільної роботи може сприяти підвищенню якості підготовки що вчаться, оскільки легко контролювати дії групи, особливо при виконанні складних робіт. Окрім цього, більш дослідний майстер може передавати молодому колезі досвід, проводячи ввідні і завершальні інструктажі, допомагати в планеруванні, методичній роботі і тому подібне Досвід показує, що така робота тандемом, коли є можливість підстрахувати один одного, завжди ефективна.

Широко застосовується і така форма колективної участі майстрів виробничого навчання в навчанні одній складній професії (різних термінів і курсів навчання), як бригадна. Група майстрів закріплюється за учбовою ділянкою (майстернею, лабораторією, полігоном і тому подібне) для організації навчання уча­щихся всіх курсів (окрім проходящих практику на виробництві). Найбільш дослідний і компетентний майстер обирається бригади­ром. Він так само, як і все, проводить заняття, але при цьому осуще­ствляет організаційне і методичне керівництво всім про­цессом виробничого навчання. Така бригада майстрів пол­ностью відповідає за виконання учбово-виробничих робіт, виробничих замовлень, за якісну постановку і воспи­тательного, і учбового процесу. Досвід показує, що така форма організації праці майстрів позитивно відбивається на конеч­ных результатах навчання.

Підготовка по досить великому числу професій предпо­лагает навчання майбутніх робітників в різних учбових майстернях (лабораторіях). Наприклад, ті, що налагоджують верстатів і маніпуляторів з програмним управлінням повинні в учбових майстернях осво­ить: слюсарно-складальні роботи, роботи на токарних, фрезер­ных, шліфувальних і інших верстатах, роботи по регулюванню систем пневмомеханічного і гидромеханического приводів та інші. В такому разі доцільне закріплення за специализи­рованными майстернями і лабораторіями найбільш дослідних ма­стеров відповідного профілю (із статусом завідувача). Вони здійснюють оснащення учбової бази необхідним оборудова­нием, приладдям, приладами, забезпечують їх эксплуа­тацию і проводять заняття зі всіма групами, по учбових пла­нам які передбачено вивчення цих робіт. При цьому масте­ра, закріплені за учбовою групою, присутні на заняти­ях, надаючи допомогу в організації роботи і підтримці дис­циплины. Зрозуміло, що таке заняття з професіоналом, доско­нально що знає всі тонкощі справи, вельми ефективно для под­готовки майбутніх робітників.

Ми розповіли про деякі форми участі майстрів, що склалися на практиці, в організації виробничого навчання і учбово-виробничої діяльності. Представляється, що со­временные реалії можуть привести і до змін в сложив­шихся традиціях. Динамічність ринку праці і запити виробництва по підготовці робітників, що розширюються, з вищим образова­нием неминуче зажадають і інших організаційних форм

Дата добавления: 2017-01-14