Матеріально-технічне забезпечення виробничого навчання: учбові майстерні. Робоче місце учня. Робоче місце майстра виробничого навчання. Учбовий полігон

Робоче місце учня обладнують устаткуванням, ін­струментами, приладами, пристосуваннями, необхідними для виробничого навчання відповідно до вимог навчаль­ної програми. Залежно від характеру робіт, періоду на­вчання, прийнятої організації навчально-виробничої праці робочі місця учнів можуть бути індивідуальними і бригадними. Бригадні робочі місця характерні для та­ких професій, як слюсарі-ремонтники, слюсарі-складальники електромонтажники та ін.

Загальні вимоги до робочого місця учня:

технічна справність обладнання, наявність загоро­док, заземлень, самовимикачів, захисних пристроїв, за­побіжників, підйомних пристроїв та інших засобів без­пеки;

оснащення пристроями для зручного і надійного збе­реження і розміщення під час роботи інструментів, при­стосувань, основних і допоміжних матеріалів, готової продукції, навчально-технічної документації добра освітлюваність робочої зони, забезпечення умов для найзручнішої робочої пози учня і найекономніших рухів; у разі необхідності оснащення пристроями для роботи сидячи;

обладнаність аварійною сигналізацією або пристроя­ми для дистанційного зв'язку з майстром;

зручність для поточного обслуговування обладнання, очищення і прибирання.

Основа оснащення робочих місць учнів—обладнан­ня індивідуального користування, тобто обладнання, на якому учень виконує типові для його професії навчаль­но-виробничі роботи.

Основні навчально-технічні вимоги до такого облад­нання:

типовість для професії;

сучасність конструкцій;

універсальність, відносна простота в управлінні;

порівняно невеликі габарити;

зручність в експлуатації та обслуговуванні, безпека в роботі.

Специфічними вимогами для загальнослюсарної май­стерні є, наприклад, одномісні слюсарні верстати з пара­лельними лещатами; для верстатної — відповідні вер­стати; для будівельників-оздоблювачів — кабіни для відпрацювання прийомів виконання штукатурних, ма­лярних, плиткових та інших робіт; для електромонтаж­ників — монтажні столи і кабіни для монтажних, демонтажних і регулювальних робіт; для зварників — індивідуальні зварювальні пости з витяжкою; для слю-сарів-ремонтників і складальників — багатомісні верста­ти з лещатами та ін.

Робочі місця учнів також оснащують індивідуаль­ним інструментом. При цьому враховують його універ­сальність, частоту застосування, вартість. Як правило, робочі місця учнів обладнують ходовим інструментом. Інший потрібний інструмент вони одержують від майст­ра або в інструментальній коморі.

Важливе значення має оснащення робочих місць кон­трольно-вимірювальними приладами, документацією, по­трібною під час роботи. Усе повинно мати своє місце, завжди бути під рукою, зберігатися в належному стані.

Це приверстатні тумби з відділеннями для різнома­нітних інструментів, стояки з затискачами для робочих креслень та іншої навчально-технічної документації, полички, планшети, готувальні, футляри для контрольно-вимірювальних приладів, переносні ящики з наборами нормативного інструменту та ін.

Робоче місце майстра включає демонстраційний стіл, письмовий стіл, дошку, екран, шафу для зберігання ве­ликогабаритних деталей і виробів, шафу з нішами і полицями для зберігання інструментів (за темами програ­ми), а також малогабаритних деталей та допоміжних матеріалів.

Дібрано плоскі навчальні посібники, систематизова­но матеріали в препараторській, обладнано куточок з техніки безпеки.

16. НАВЧАЛЬНІ МАЙСТЕРНІ. ТИПОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ МАЙСТЕРНІ ПТНЗ. НОРМАТИВИ ВИМОГ ДО НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ.

Згідно з типовим положенням про навчально-виробничі майстерні ПТНЗ, затвердженого 30.12.1982р.

«1.2. Учбово-виробничі майстерні є структурним підрозділом професійно-технічного навчального закладу, призначеним для виробничого навчання учнів по відповідних професіях і здійснюючій виробничій діяльності на засадах госпрозрахунку відповідно до затвердженого плану.

1.3. В учбово-виробничих майстернях здійснюється формування професійних умінь і навичок учнів у процесі виготовлення продукції, виконання виробничих замовлень, завдань по обслуговуванню населення при неодмінній відповідності цих робіт і завдань вимогам навчальних програм»

Навчальні майстерні повинні відповідати:

- умовам для нормальної установки, розміщення і ро­боти обладнання (площа, поверх, висота будівлі, плану­вання з урахуванням технологічного потоку тощо);

- вимогам безпеки праці, санітарії та гігієни (ізоляція вогне- і вибухонебезпечних відділень, а також відділень, пов'язаних з виділенням пилу і газів; наявність підіймально-транспортних пристроїв, пожежних виходів і за­собів гасіння пожежі, природна і штучна освітлюва­ність, наявність пристроїв вентиляції, забезпечення нор­мальної робочої температури в приміщенні та ін.).

Площа майстерень розраховується з урахуванням особливостей навчального процесу й великий физической активності учнів під час роботи: у порівнянні з нормою площі робочого місця дорослого робітника вона може бути збільшена на 25-40 %. Установлено наступні нормативні площі на один того, якого навчають, залежно від місткості учбово-виробничих мастегерских - на 15 і на 25 чоловік:

слюсарна — відповідно 5,4 і 4,9 м²;

слюсарно-інструментальна — 7,2 і 6,0 м²;

слюсарно-складальна — 8,0 і 7,2 м²;

токарська, фрезерна, механічна — 12 і 10,8 м²

электрогазосварочная — 12,0 і 9,6 м²;

електрозварювальна — 9,0 і 7,5 м²;

електромонтажна — 6,0 і 4,0 м²;

механічна обробка по дереву - 12,0 і 10,0 м;

слюсарів-монтажників великогабаритного встаткування й трубопроводів — 10,0 і 8,0 м².

Монтажні навчальні майстерні мають монтажні кабіни розміром 1,5 х 1,5 м; майстерні, де проводиться электро- і газозварювання, — кабіни площею 4 м² кожна з пересувними бічними перегородками висотою 2 м.

Майстерні для зварювальних робіт, монтажні майстерні, у яких проводяться рубання й різання металу, а також майстерні й лабораторії з великогабаритним і важким устаткуванням, з великогабаритними материалоемкими об'єктами робіт ізолюють від інших майстерень, розташовують на 1-м поверсі. При зварювальній майстерні організують лабораторію для контролю й механічних випробувань зварювальних швів.

Залежно від профілю установ НПТО учбово-виробничі майстерні мають склади або приміщення для зберігання інструментів, інвентарю, заготівель, сировини й готової продукції. Інструментально-роздавальна комора повинна мати площа з розрахунку 0,05 м² на один що навчається, але не менш 15 м². Довжина складських приміщень повинна бути не менш 6 м, а площа — з розрахунку 0,2 — 0,3 м² на одне верстатне місце. Площа відділу технічного контролю — 0,04 м² на одиного учня..

При навчальних майстерень варто передбачати ремонтну майстерню, санітарно-побутовий блок з гардеробами, душовими й умивальниками. Лабораторії й майстерні не слід розміщати в підвалах і цокольних поверхах, а також над навчальними приміщеннями. При цьому рекомендує высота, що, лабораторій від підлоги до стелі становить не менш 3,3 м, а з великогабаритним устаткуванням — 4,2 м.

У майстерню підводять три фази силової електромережі для верстатного встаткування. Залежно від конкретного планування в одному із приміщень (переважніше в інструментальній кімнаті) установлюється електророзподільний щит, на якому монтуються центральний рубильник силової мережі, рубильник для кожної майстерні й відповідні запобіжники.

Нормативи вимог встановлено для різних галу­зей народного господарства:

- вимоги виробничої естетики — колір, тон пофарбу­вання приміщення (стеля — біла, стіни — світло-жовті, панелі — світло-зелені, віконні рами — білі);

- єдиний стиль оформлення і оздоблення меблів і на­стінного оформлення; можливість очистки підлог, вікон тощо.

У практичній діяльності майстра виробничого o6навчання досить часто виникають питання організації й устаткування навчальних і виробничих приміщень. На жаль, багато практиків недостатньо інформовані про правові й нормативні акти, що регламентують ці сторони організації виробничого навчання. Тому необхідно окреслити круг встановлених документами положень, які можуть бути основою при професійній діяльності майстра виробничого навчання.

1. Необхідно знати, що існують чітко встановлені нормативи — будівельні норми й правила СНиП 2.08.02—1989, що стосуються розмірів площ навчальних кабінетів, учбово-виробничих майстерень для кожного з типів (див. главу 13, а також санітарно-епідеміологічні правила й нормативи СанПиН 2.4. 3.1186 - 2003, що містять вимоги до гігієнічних умовах у них.

2. Кожний навчальний (спеціалізований) кабінет або учбово-виробнича майстерня повинні бути укомплектовані відповідно до типових Переліків учбово-наочних посібників і навчального встаткування. Варто обмовитися, що мова йде лише про необхідний мінімум оснащення. Досвід показує, що багато навчальних закладів системи ПТНЗ завжди намагалися додати матеріальній базі навчання більше широке наповнення.

3. Щорічно перед початком чергового навчального року в навчальному закладі ПТНЗ повинен бути оформлений акт-дозвіл на проведення занять в учбово-виробничих майстернях. Його полписывают представники адміністрації району (округу), комітету з утворенню, інспектори санітарно-епідеміологічної служби, технічної інспекції, керівник УНПО, завідувач майстернями. Відповідно до правил і нормами перевіряються: заземлення встаткування, функціонування установок пожежогасіння, охоронно-пожежної сигналізації, освітленість, робота систем вентиляції й т.д. Своїми підписами члени комісії засвідчують, що організація робочих місць для учнів і санітарно-гігієнічних умов приміщень відповідають нормам охорони праці, правилам техніки безпеки й проводственной санітарії. Тут же підтверджується, що весь педагогічний персонал ознайомлений із установленими правилами, має (при необхідності) необхідні допуски й підготовлений для роботи з учнями.

Без наявності зазначеного акту-дозволу в майстра відсутні правові підстави для початку занять із учнями в майстернях.

4. У майстерні на кожному з видів устаткування повинна бути типова інструкція з техніки безпеки з попередженням про небезпеки при роботі й описом необхідних дій, які варто виконати до початку роботи, під час роботи й після її закінчення.

5. Дуже істотне значення має дотримання встановлених «Положенням про учбово-виробничі майстерні» нормативів по розташуванню встаткування, визначенню відстаней, дистанцій при його розміщенні. Тут немає дріб'язків і майстер повинен чітко знати, що відступ при плануванні майстерні від нормативів неприпустимо. Наприклад, не один нещасний випадок був відвернений тому, що в майстра була можливість зі свого основного робочого місця миттєво знеструмити все встаткування майстерні. А якщо такий рубильник екстреного відключення перебуває ще й в іншому кінці приміщення - це додаткова й незайва гарантія попередження можливого травматизму.

Отже, при організації роботи в майстернях необхідно докладно вивчити й скрупульозно виконувати всі нормативні й правові положення, установлені законодавством України для виробничого навчання. При їхньому дотриманні буде збережені найдорожче - здоров'я й безпека учнів

17. ПЕРІОДИ НАВЧАННЯ У МАЙСТЕРНІ: ВСТУПНИЙ, ПІДГОТОВЧИЙ ЗАСВОЄННЯ ПРОФЕСІЇ.

Особливістю процесу виробничого навчання являет­ся можливість виділення в нім певних періодів, кожен з яких характерний специфічними педагогічними средства­ми його здійснення — формами, методами, засобами.

Зазвичай в процесі виробничого навчання виділяються следукшие періоди:

ввідний — ознайомлення учнів із змістом майбутній їх професії, з традиціями учбового закладу, з учбовою майстернєю (лабораторією), із зразками учбово-виробничих робіт, з умовами навчання, правилами внутрішнього розпорядку і поведінки в учбовому закладі і ін. При нагоді учнів в екскурсійному порядку ознайомлюють з підприємством, на якому їм належить працювати після закінчення учбового закладу;

підготовчий, основною метою якого є попереднє опанування основ професії учнями — трудовими прийомами і способами, а також трудовими операціями, з яких складається цілісний трудовий процес виконання учбово-виробничих робіт, характерних для змісту освоюваної профес­сії, спеціальності. Виділення підготовчого періоду носить чисто умовний характер, він, як правило, не має певних тимчасових рамок, виділення його обумовлене перш за все змістом і метою навчання. Як правило, в процесі виробничого навчання вивчення трудових прийомів, способів, операцій поєднується із закріпленням і відробітком їх в процесі виконання учбово-виробничих робіт комплексного характеру, тобто робіт, що включають раніше заздалегідь вивчені операції, — частково або всі трудові операції в комплексі. В результаті виробничого навчання на цих періодах в учнів формуються першопочаткові професійні уміння, закладається, образно кажучи, фундамент для подальшого формування основ професійної майстерності. У цьому важливість і відповідальність цього періоду (цих періодів) в загальному процесі виробничого навчання, що вимагає від майстра особливої педагогічної майстерності;

період освоєння професії - основний період виробничого навчання. У даний період відбувається становлення, формування, розвиток професійних умінь учнів, відпрацьовуються їх професійні навики. Відносно більшості професій це, як правило, виробниче навчання в учбових мастерс­ких, учбових лабораторіях, в учбових господарствах, на учбово-виробничих ділянках учбового закладу і ін. Речовим вмістом виробничого навчання в цей період є виконання учнями поступово характерних, що ускладнюються, для відповідної професії, спеціальності учбово-виробничих робіт, функцій, обов'язків, видів робіт і тому подібне Майстер виучує учнів виконувати учбово-виробничі роботи з дотриманням необхідного ритму і темпу, технічних і інших вимог; розвиває їх самостійність у виконанні завдань, виховує відчуття відповідальності за доручену справу, развива­ет навики самоконтролю;

вдосконалення основ професійної майстерності учнів і їх спеціалізації — завершальний, період виробничого навчання. У цей період учні виконують учбово-виробничі роботи, відповідні за змістом і рівню складності вимогам, визначеним професійною характеристикою Державного стандарту. Основним завданням завершального пе­риода виробничого навчання є не лише закріплення отриманих знань, умінь і навиків, але і їх вдосконалення із застосуванням сучасного устаткування, сучасної технології, із застосуванням сучасної технічної і технологічною оснаст­ки, освоєння передових прийомів і способів праці. До кінця даного періоду виробничого навчання учні виконують виробничі роботи з продуктивністю праці, рівною виробничої праці кваліфікованих робітників і фахівців відповідного рівня кваліфікації.

Період вдосконалення включає відробіток учнями професійних умінь і навиків шляхом виконання складних робіт комплексного характеру в учбових майстернях, а також виробничу практику на підприємствах в умовах реального виробництва.

Дата добавления: 2017-01-14