Фронтальна форма організації виробничого навчання полягає в тому, що всі учні виконують однакові зада­ния

Єдиний зміст ввідного інструктажу і пояснення осо­бливостей роботи, попередження про типові помилки і кол­ективне обговорення причин, що їх викликають, — все це ди­дактично ефективно при такій формі. Легко контролювати етапи роботи, зручніше порівнювати міру просунутості різних учнів. Методичне керівництво учбовим процесом концен­тровано, плановані цільові обходи «прив'язані» до одного і того ж виробу (об'єкту праці).

Інша перевага фронтальної форми — в мобілізації дидактичних ресурсів самого колективу учнів. Якщо мате­ріальная база дозволяє організацію фронтального навчання, тобто досить устаткування, інструментів і пристосувань, то така форма сприяє і перейняттю учнями вдалого освоєння прийомів в інших, а також тому, що вихід із скрутних ситуацій відбувається за рахунок обміну досвідом усередині групи. Практика роботи в майстернях показала: завжди є учні краще з'ясовують особливості роботи, якщо вони бачать «як робити» на прикладі своїх товаришів.

Фронтальний характер навчання при виконанні робіт, со­держащих різнохарактерні по техніці виконання прийоми (спо­соби), дозволяє витримувати розділення уроку на стадії (див. схему 5).

Як і будь-яка інша, фронтальна форма організації роботи не ідеальна. Її недоліки є оборотною стороною її до­стоинств. Так, скажімо, спочатку не враховуються відмінності в розвитку окремих учнів, унаслідок чого — із-за неоднакового темпу роботи — фронтальність порушується. Кожен уча­щийся зазвичай виконує всю роботу сам від початку до кінця, і це мимоволі спотворює його уявлення про характер розподілу праці на сучасному виробництві. Фронтальна форма сприятлива для опанування оброблювальних операцій, проте при ній недостатньо диференціюється програмний вміст, а деколи така диференціація повністю відсутня. Крім того, при навчанні ряду професій вживання фронтальної форми просту неможливе.

Ланковий (бригадна) форма організації навчання передбачає розділення групи при виконанні робіт на підгрупи. Характерний, що кожна ланка виконує своє завдання (вони можуть різко різнитися).

Сприятливий вплив цієї форми на результати роботи передбачає дотримання майстром наступних методичних правил, перевірених практикою.

1. Невеликі групи — як правило, від 2 до 5 чоловік — можуть працювати як над певними теоретичними (наприклад, при виконанні лабораторних робіт), так і над практичними завданнями як на уроці, так і на позаурочних заняттях.

2. Склад ланок (бригад) постійний. Учні створюють їх сами,
руководствуясь особистими мотивами, наприклад дружніми відношенями, загальними інтересами і тому подібне. Майстер, проте, стежить за тим, аби кожна ланка представляла свого роду «мікросоціум», тобто, аби в його склад входили більш і менш просунуті учні, різні по образу мислення, по діяльним характеристикам.

3. Роботою ланки (бригади) керує старший, функції якого учні виконують по черзі з метою навчитися і керувати, і підкорятися, що абсолютно відповідає реаліям майбутнього трудового життя.

4. Всі групи працюють під обов'язковим контролем майстра.
Керівна роль майстра виявляється в конкретних підсказках
для дозволи виникаючих тупикових ситуацій, в оцінці індивідуальних результатів, створенні атмосфери співпраці, духу взаємної допомоги. Це особливо поважно для перших етапів роботи ланки, коли його члени ще не уміють організовано працювати разом протягом тривалого часу і часто неготові поставити групові інтереси вище власних.

Дата добавления: 2017-01-14