Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Майстер|мастер-штамп| виробничого навчання|вчення| повинен добре розуміти, в які етапи навчання|вчення| і як ця мета може бути реалізована




НОРМУВАННЯ УЧБОВО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАЦІ УЧНІВ, МЕТА ТА МЕТОДИ НОРМУВАННЯ. КОМПОНЕНТИ НОРМИ. ТЕХНІЧНА ТА УЧНІВСЬКА НОРМИ І ПОРЯДОК ЇХ РОЗРАХУНКУ.

Основною метою нормування учбово-виробничих робіт є|з'являються| наступнє:|слідуючи:є

1. сприяти поступовому освоєнню учнів прийомів і методів роботи; привчати цінувати фактор|фактор| часу і тим самим забезпечувати освоєння до кінця навчання|вчення| норм, встановлених|установлених| на підприємствах для робітників|робочих| відповідної професії і рівня кваліфікації;

2. встановлювати початкові|вихідні| дані для правильного планування| виробничого навчання|вчення| і використання наявного устаткування|обладнання|;

3. сприяти найбільш об'єктивній оцінці успішності учнів по виробничому навчанню|вченню| на основі показників виконання учнями встановлених|установлених| норм.

Нормування учбово-виробничих робіт не проводиться, коли учні навчаються правильному виконанню окремих рухів і прийомів, що складають трудову операцію. Якщо в цей період навчання повідомити учням норму часу, яка встановлена на дану операцію, або норму вироблення, яка повинне відповідати роботі умілого виконавця, — результат може виявитися негативним. Підстібаються бажанням самостверджуватися, учні більше уваги приділятимуть кількості продукції, що виготовляється, а не її якості. Методичне правило цього періоду — відробіток якісних показників, розвиток координації рухів, вироблення звички виконувати кожен прийом «як належить», з дотриманням строгої технологічної послідовності. Зрозуміло, що від заняття до заняття виконання операцій відбуватиметься успішніше і швидше, але, повторимося, в період освоєння учнями основних прийомів роботи норми їм не повідомляються. Майстер проводить нормування учбово-виробничих робіт, виконуваних учнями при вивченні операцій, але виключно для себе, для обліку в цілях планування учбового процесу. Нижче буде показано, що цей час виключається з плану виробничого навчання групи на конкретний період.

Зовсім інакше йде справа при виконанні комплексних робіт. При виготовленні учнями об'єктів праці в цей період навчання відбувається вдосконалення і закріплення вже сформованих навиків. Учбово-виробничі роботи комплексного характеру, що виконуються учнями в учбових майстернях, а також при навчанні в умовах виробництва і повсякденної практики, обов'язково нормуються з повідомленням встановлених норм часу учням.

Проте|однак| оскільки в різні періоди навчання|вчення| ступінь|міра| умінь і оволодіння майстерністю різний і досвід|дослід| виробничої діяльності| ще недостатній, то і норми на виконання учбових робіт відрізняються від норм, встановлених|установлених| для кваліфікованих| робітників|робочих|. Для обліку|урахування| цих відмінностей введена|запроваджувати| єдина шкала поправочних| коефіцієнтів.

Шкала поправочних коефіцієнтів окрім періоду навчання| враховує також ступінь|міру| складності учбово-виробничих робіт, що виконуються учнями З|із| таблиці видно|показний|, як повільно| змінюється величина учнівської норми, маючи на увазі, що до завершення конкретного періоду навчання|вчення| має бути здійснене наближення до розрахункової норми відповідного робочого розряду. Обмовимося, що за наявності в учбовому закладі| перевірених на практиці узагальнених даних застосованих| до кожного місяця навчання|вчення|, вказані коефіцієнти можуть коректуватися.

Можуть застосовуватися і інші перекладні|перевідні| коефіцієнти в залежності| від терміну навчання|вчення| і складності робіт.

Розрахунок по цих коефіцієнтах проводиться|виробляє| наступним|таким| об­разом.|

|вчення|Наприклад: робота проводиться|виробляє| на II курсі в січні. Перевод­ной коефіцієнт для січня — 2,0. Робоча норма часу на одиницю продукції — 0,8 чіл./ч. Для учнів норма часу в січні буде: 0,8 х 2,0 =1,6 чіл./ч.

Так само|таким же чином| переводиться|переказує| норма дорослого робітника|робочого| в учнівську на III курсі по 3-у розряду в січні: 0,8 х 1,6 = = 1,28 чіл./ч.

Якщо учбово-виробничі роботи виконуються по зака­зам| підприємства, а технологічні процеси забезпечені оснащенням прийнятому на реальному виробництві, у якості розрахункових приймають норми часу, що діють на підприємстві. Якщо роботи виконуються по технологіях (наприклад|, на виробництві — серійне, а в училище — одиничне|поодиноке| виробництво), що розрізняються, то розрахункові норми встановлює учбовий заклад|, використовуючи рекомендації інструкцій по нормуванню.

Підставою|заснуванням| для встановлення учнівської норми на виготовлення| одного виробу є|з'являється| норма технічна (розрахункова), визначувана шляхом встановлення величини витрат|затрат| часу на наступні|слідуючі| складові:

· оперативний час

· час обслуговування робочого місця

· |місце-милі|підготовчо-завершальний час

· час перерв|перерити| на відпочинок і природні потреби.

Оперативним називається час, протягом якого виконується виробнича робота, направлена на виконання даної операції або завдання. Оперативний час підрозділяється на основне (технологічне) і допоміжне.

Основним (технологічним) називається час, що витрачається на зміну геометричних форм і розмірів оброблюваних деталей (верстатні або слюсарні роботи) або зміну взаємного розташування часток виробу (складальні або зварювальні роботи), що і є метою даного технологічного процесу. Основний (технологічне) час може бути:

· машинним, якщо обробка здійснюється без безпосередньої| участі робітника|робочого| (наприклад, робітник|робочий| тільки|лише| спостерігає| за проточуванням при механічній подачі);

· машинно-ручним, якщо деталі обробляються робочим на верстаті (наприклад, підрізування торця з|із| ручною подачею, свердлення| отворів або фрезерування з|із| ручною подачею і тому подібне|тощо|);

· ручним, якщо обробка проводиться|виробляє| без застосування механізмів|вживання| механізмів (наприклад, ручне обпилювання, рубка|вирубування| і т. п.).

Допоміжним н азивається час, що витрачається робітником на установку і зняття деталей, їх виміри, пуск і зупинку верстата, включення і виключення подачі і тому подібне

Час обслуговування робочого місця — це час, який протягом всього робочого дня витрачається на догляд за робочим місцем. У нього включається час, що витрачається на зміну і переточування інструменту, його розкладку і прибирання, регулювання і наладку верстата в процесі роботи, його чищення і мастило, прибирання стружки і тому подібне

Підготовчо-завершальним називається час, що затрачується робітником на підготовку до даної роботи і на виконання, дій, пов'язаних з її закінченням, а саме:

· отримання|здобуття| і здача наряду|вбрання|, технічної документації, ме­талу| (напівфабрикату), інструментів і пристосувань;

· ознайомлення з|із| роботою, кресленням і отримання|здобуття| инструкта­жу| за виконуваним завданням;

· наладка устаткування|обладнання|;

· підготовка робочого місця|місце-милі|;

· установка і зняття інструментів і пристосувань;

· здача роботи.

Особливості підготовчо-завершального часу полягає| в тому, що воно витрачається робочим тільки|лише| на початку і кінці роботи над даною партією деталей і що тривалість його не залежить від числа штук деталей в партії.

Час перерв на відпочинок включається в норму часу при виконанні фізично важких, утомливих робіт, при прискореному темпі роботи і значному вантажообігу. У решті всіх випадків час на відпочинок в норму часу не включається.

Таким чином, норму часу (у хвилинах), що витрачається на виготовлення однієї деталі (цей час ще називають штучним), можна виразити формулою

Для партії деталей (виробів) норма часу може визначатися по наступній|такій| формулі

де ТПАР — норма часу на виготовлення партії деталей; ТШТ — норма часу на виготовлення однієї деталі; Z — число деталей в партії; tПЗ — час підготовчо-завершальний; t ОП — оперативний час; t ОБ— час обслуговування робочого місця|місце-милі|; tПР — час, необхідне на відпочинок і природні потреби.

 

22. СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ І МЕТА СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ НА МІСЯЦЬ. ФАКТОРИ ВІДБОРУ УЧБОВО-ВИРОБНИЧИХ РОБІТ. РОЗРАХУНОК ФОНДУ УЧБОВОГО ЧАСУ НА ВИРОБНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА МІСЯЦЬ. РОЗРАХУНОК НОРМ ЧАСУ НА ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ ДЛЯ ОКРЕМОГО УЧНЯ.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 848; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.