Кути в тисячних 1 страница

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття із вогневої підготовки на

навчальному місці № 3

« Визначення вихідних даних і введення їх у танковий балістичний обчислювач та проведення розбору стрільб »

ТЕМА 9: Прийоми і способи ведення стрільби із озброєння танка в оборонному бою.

ЗАНЯТТЯ: Визначення вихідних даних і введення їх у танковий балістичний обчислювач та проведення розбору стрільб.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: Ознайомити особовий склад з порядком підготовки, користування, визначення даних та введення їх в ТБО.

ВИХОВНА МЕТА: Вселити у тих, хто навчається, впевненість у досконалості озброєння, віру у надійність зброї, систем і механізмів танка.

ЧАС: 55 хвилин;

МІСЦЕ: Танкова директриса (вогневе містечко), клас або навчальне місце із визначення вихідних даних і вводу їх у танковий балістичний обчислювач та проведення розбору стрільб.

МЕТОД: Практичне заняття.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Танки -1од.; плакати з розвідки цілей, визначення відстаней та призначення вихідних установок та подачі цілевказівки; мішеневе поле за умовами вправ із розвідки цілей; зразки мішеней – 1 комплект; поле зору прицілів – 1комплект; операційні картки з розвідки цілей, визначення відстаней і призначення вихідних уста- новок та подачі цілевказівки; АСТ – 1 од., бінокль– 3 од.; секундомір, відомість обліку.

КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИКИ: Методика вогневої підготовки танкових підрозділів.

Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин.

Руководство по действиям экипажа при вооружении танка

Т-64Б.

Объект 447А (437А). Техническое описание и инструкция по

эксплуатации.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

І. ВСТУПНА ЧСТИНА – 3 хв.

- прийняти рапорт командира навчальної групи;

- перевірити наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття;

- перевірити готовність навчально-матеріального забезпечення до заняття;

- повідомити тему, мету і порядок проведення заняття на навчальному місці;

- провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття;

- довести заходи безпеки під час проведення занять;

- поставити тим, хто навчається, завдання на визначення даних та введення їх у танковий балістичний обчислювач;

- приступити до тренування.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 50 хв.

1. Огляд та підготовка ТБО до роботи

Для підготовки та введення даних ТБО необхідно:

- відкрити кришку обчислювача;

- встановити за допомогою потенціометра Δd мм на балістичному обчислювачі величину зносу каналу ствола, яку записано у формулярі танка за результатами попередньої перевірки (при відсутності відомості про знос каналу ствола допускається прийняти знос за 0);

- встановити температуру заряду за допомогою потенціометра Т⁰_з на ТБО. Температуру заряду при довгостроковому зберіганні снарядів у танку (більше 8 год.) можна трату як таку, що дорівнює температурі повітря у танку. Якщо стрільба буде вестися безпосередньо після загрузки боєприпасів у танк, то температуру зарядів визначають до загрузки в штабелі із артснарядами. При цьому термометр для заміру необхідно покласти таким чином, щоб він торкався однією з гільз у середині штабеля. Для забезпечення однакової температури зарядів боєприпасів до загрузки їх необхідно укласти в окопі, ретельно вкрити від нагріву сонцем та охолодження вночі. Укриття всіх артснарядів повинно бути однаковим. Якщо після загрузки боєприпасів у танк пройшло менше 8 годин, то температура заряду визначається за допомогою графіка таблиці, приклеєної до стінки башти справа від командира, при цьому необхідно знати температуру заряду до загрузки, кількість годин, що минуло після загрузки, та температуру заряду у танку;

- встановити температуру та атмосферний тиск за допомогою потенціометрівТ⁰_а, і Н, які вказані у бюлетені метеорологічних даних;

- впевнитися, що потенціометр Δvоп знаходиться у нульовому положенні (нульове положення потенціометра поправок на відхилення умов стрільби відмічено червоними крапками);

- впевнитися, що перемикач ручного вводу відстаней в обчислювач знаходиться у положенні «АВТ.»;

- впевнитися, що тумблер «ДАТЧИК КРЕНА» на обчислювачі ввімкнений;

- закрити кришку обчислювача.

2.Загальний устрій та органи управління танкового балістичного обчислювача

Органи управління балістичного обчислювача 1В517 (рис. 3.3):

- потенціометр 1 Δd для введення поправки на знос каналу ствола; - потенціометр 2 Тз ºС для введення поправки на температуру заряду; - потенціометр 3 Тв ºС для введення поправки на температуру повітря;

- потенціометр 4 Н [мм рт.ст]для введення поправки на атмосферний тиск;

- потенціометр 5 Δ Vоп [%] для введення поправки на зміну початкової швидкості снаряда залежно від партії зарядів;

- вимикач 9 «ДАТЧИК КРЕНА» для відключення каналу датчика крену при перевірках системи lА33 під час технічного обслуговування;

- перемикач 8 і потенціометр 7 Д (м) для ручного введення дальності при непрацюючому прицілі-далекомірі і перевірках системи управління вогнем.

Рис. 3.3. Танковий балістичний обчислювач

Вироблення кутів прицілювання і бокового упередження

Для ведення артилерійського вогню балістичний обчислювач визначає величини кутів прицілювання і бокового упередження залежно від поточної дальності до цілі, типу снаряда, відносної кутової швидкості цілі,кута крену осі цапф гармати, швидкості бокового вітру і відхилення умов стрільби від нормальних, що вводяться вручну на:

- зміну температури заряду Тз;

- зміну температури повітря Тв;

- зміну атмосферного тиску Н;

- знос каналу стволу Δd.

Електричні сигнали кутів прицілювання і бокового упередження у схемі вироблення сигналу розходження (сигналу, що управляє приводами ВН і ГН) порівнюються із сигналами дійсного положення гармати відносно лінії візування, виміряними датчиками кутів вертикального та горизонтального наведення ДУВН і ДУГН.

Різницю отриманих у результаті порівняння сигналів по каналах вертикального і горизонтального наведення подають у блок управління коробки (К l), після обробки – у приводи ВН і ГН стабілізатора озброєння.

При цьому гармата і башта переміщуються у бік зменшення різниці у сигналах.

Таким чином, при безперервному стеженні за ціллю після вимірювання дальності гармата автоматично встановлюється щодо лінії візування у вертикальній площині на кут прицілювання, а в горизонтальній – на кут упередження з урахуванням поправок до них.

Сигнали на вироблення поправок до кутів прицілювання і бокового упередження знімаються з датчиків вхідної інформації. Сигнал бокової швидкості вітру вимірюється датчиком вітру, заслінки якого відчиняються на час з початку циклу заряджання артснаряда.

З датчика крену надходить сигнал крену осі цапф гармати.

Поточна дальність обчислюється як різниця Д дальності, виміряна далекоміром і зміни дальності ΔД за рахунок власного ходу танка. Сигнал зміни дальності знімається з тахогенератора і через обмотки косинусного потенціометра надходить у балістичний обчислювач ТБО, де відбувається визначення поточної дальності.

Сигнал відносної кутової швидкості Wц у режимі безперервного стеження за ціллю (тобто коли швидкість лінії візування дорівнює швидкості цілі) надходить на схему вироблення кута упередження обчислювача з схеми ланцюгів горизонтального наведення прицілу.

Крім того, при стрільбі керованим снарядом балістичний обчислювач виробляє електричні сигнали, пропорційні кутам прицілювання і упередження, і часовий сигнал, пропорційний дальності до цілі, які служать для вироблення команди на підняття керованого снаряда над лінією прицілювання.

Для зменшення помилок системи lА33 у момент пострілу в її склад включений блок дозволу пострілу, що замикає ланцюги стрільби із гармати і кулемета лише у ті моменти часу, коли розходження між дійсним і заданим положенням гармати не перевищує заданої величини (приблизно 0,5 т. д.).

На вхід блока дозволу пострілу подаються сигнали кутів розходження у вертикальній і горизонтальній площинах (Uа-Uдувн)і (Uв-Uдугн), які є також вхідними сигналами блока управління К1М стабілізатора. Якщо при натиснутій кнопці стрільби із гармати або кулемета на рукоятці пульта управління прицілу сигнали в обох площинах не перевищують заданих величин, спрацьовує схема дозволу пострілу і замикає ланцюги стрільби.

3. Порядок визначення даних і введення їх у ТБО

Для визначення поточного значення стрільби температури повітря і заряду, атмосферного тиску, напрямку і швидкості вітру обладнується метеорологічний пост.

Обладнання метеорологічного поста, що встановлюється на директрисі під час стрільби штатними боєприпасами із танків:

- термометр для вимірювання температури повітря;

- термометр для вимірювання температури зарядів;

- три-чотири контрольні ящики (контейнери) з боєприпасами;

- анемометр (вітромір) з лімбом;

- барометр.

Примітка. Термометр і барометр встановлюються у шафі, яка обладнана жалюзі, а контрольні ящики (контейнери) з боєприпасами і термометром, вкладеним у середину ящика (контейнера), на землю – у затінку. Начальник метеорологічного поста у встановлений керівником стрільби час доповідає про метеорологічні дані на командний пункт.

Ці значення разом з поправками на знос каналу ствола і початкову швидкість партії порохового заряду вводять у танковий балістичний обчислювач.

Залежно від тактичної обстановки, характеру розв’язуваних вогневих задач, місцевості й погоди стрільба із танків ведеться за будь-яких умов. Як умови стрільби розуміють сукупність факторів, що враховуються при рішенні задач влучення снаряда (кулі) у ціль.

Умови стрільби поділяють на балістичні, метеорологічні, топографічні і тактичні.

Балістичні умови стрільби

До балістичних умов (факторів) стрільби, що враховуються при рішенні задачі влучення снаряда в ціль, відносяться: зношення каналу ствола гармати, температура заряду, маса снаряда, відхилення від форми й розмірів зерен порохового заряду та його хімічного складу, різнобій різних типів снарядів. Усі ці фактори у сукупності й кожний окремо викликають різноманітність початкових швидкостей того самого типу снаряда, що, у свою чергу, призводить до зменшення або збільшення дальності його польоту.

Зношення каналу ствола гармати (подовження зарядної камори) призводить до падіння початкової швидкості польоту снаряда. Величина падіння початкової швидкості при однаковому зношенні каналу ствола (подовженні зарядної камори) для різних типів снарядів, що відрізняються початковою швидкістю польоту, є неоднаковою.

Дані, що характеризують величину зменшення дальності (зниження траєкторії) польоту снарядів унаслідок падіння початкової швидкості через зношення каналу ствола для танкових гармат у метрах, наведено у Таблицях стрільби.

Температура заряду впливає на відхилення дальності польоту снаряда. Табличною (нормальною) температурою заряду прийнято вважати +15°С. При температурі заряду понад +15°С дальність польоту снаряда збільшується, нижче +15°С – зменшується. Температура заряду залежить головним чином від температури навколишнього повітря, тривалості зберігання боєприпасів на відкритому повітрі та їх перебування у бойовому відділенні танка.

Поправка дальності на температуру заряду враховується автоматично. Перед початком бою (стрільби) поточне значення температури заряду потенціометром вводиться у ТБО.

Маса снаряда (вагові знаки) при стрільбі прямою наводкою на дальності до 3000 м істотно не впливає на відхилення дальності польоту снаряда. Необхідність їхнього обліку виникає при стрільбі осколково-фугасними снарядами на дальності понад 3000 м.

Поправки дальності на масу снаряда визначаються за Таблицями стрільби і враховуються при стрільбі прямою наводкою на великі дальності, а також напівпрямою і непрямою наводкою.

Партії порохових зарядів і зміни їхніх властивостей залежно від тривалості зберігання боєприпасів на складах призводять до відхилень початкової швидкості польоту снаряда як у більший, так і в менший бік. Значення цих відхилень визначаються у ході періодичних випробувань тієї чи іншої партії боєприпасів до танкових гармат і відображуються у відповідній документації.

При стрільбі із танків поправки дальності стрільби залежно від партії заряду, величина зміни початкової швидкості (згідно з даними накладної) безпосередньо уводиться відповідним потенціометром у ТБО.

Різнобій типів снарядів являє собою зсув середніх точок влучення при стрільбі різними типами снарядів у однакових умовах. Це обумовлюється розходженням балістичних характеристик снарядів, маси, початкових швидкостей та інших факторів. Різнобій типів снарядів враховується безпосередньо у ході стрільби.

Метеорологічні умови стрільби

До метеорологічних факторів, що враховуються при вирішенні задачі влучення снаряда (кулі) у ціль, відносяться:

- температура повітря;

- атмосферний тиск;

- напрямок і швидкість вітру.

Табличними (нормальними) метеорологічними умовами стрільби вважаються: температура повітря +15°С; атмосферний тиск 750мм рт. ст.; атмосфера нерухома (вітер відсутній).

Для рівнинної місцевості, характерної для Європейського ТВД, коливання температури повітря можуть складати від +50°С улітку до –40°С узимку, що складає відхилення від табличної (нормальної) до +35°С влітку і до –55°С взимку. Температура повітря у цих умовах є визначальним чинником, який впливає на дальність польоту снаряда, збільшуючи її при температурі повітря вище +15°С і зменшуючи її при температурі повітря нижче +15°С.

Значення величин відхилення, дальності (висоти) польоту снарядів при різних відхиленнях температури повітря і заряду для танкових гармат наведені у Таблицях стрільб.

Атмосферний тиск, як і температура повітря, впливає на дальність польоту снаряда. Табличним (нормальним) вважається атмосферний тиск, який дорівнює 750мм рт.ст. Для рівнинної місцевості, що має висоту над рівнем моря не більше 200 м, максимальна величина відхилення тиску в різний час року і в залежності від погодних умов звичайно складає не більше 30мм рт.ст. Таке відхилення атмосферного тиску істотно не впливає на зміну дальності польоту снаряда при стрільбі прямою наводкою, тому в окремих випадках воно може не враховуватися.

Особливо впливають на величину атмосферного тиску перевищення місцевості над рівнем моря, наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Значення величин атмосферного тиску, що відповідають значенням різної висоти місцевості над рівнем моря

Висота місцевості над рівнем моря, м
Атмосферний тиск, мм рт.ст.

При стрільбі з танкової гармати на місцевості, що має перевищення над рівнем моря 500 м і більше, атмосферний тиск впливає на дальність польоту снаряда, збільшуючи її, що викликає необхідність обов’язкового врахування цього фактора при вирішенні задачі влучення снаряда у ціль.

На танках поточне значення величини атмосферного тиску 580–820мм рт.ст. вводиться потенціометром у ТБО і потім автома- тично враховується при стрільбі.

При стрільбі в аварійних режимах роботи СУВ поправки дальності польоту снаряда на атмосферний тиск визначаються за Таблицями стрільби і враховуються при визначенні установки прицілу шляхом збільшення її на величину поправки при атмосферному тиску понад 750мм рт.ст, а шляхом зменшення – при тиску нижче 750мм рт.ст.

Наявність вітру при стрільбі із танка впливає як на дальність, так і на напрямок польоту снаряда. Подовжній вітер у напрямку стрільби (попутний) збільшує дальність польоту снаряда (кулі), а вітер у протилежному напрямку стрільби (зустрічний), викликає зменшення дальності польоту снаряда (кулі). Боковий вітер у перпендикулярному напрямку стрільби викликає бокове відхилення снаряда у польоті (праворуч або ліворуч). Косий вітер у напрямку стрільби під кутами 45° (7-50), 135° (22-50), 225° (37-50) і 315° (47-50) викликає відхилення снаряда (кулі) у польоті як за дальністю, так і за напрямком.

За силою і швидкістю вітер прийнято поділяти на слабкий (зі швидкістю 2–3 м/с.), помірний (4–6 м/с.), сильний (8–12 м/с.).

Поправки напрямку стрільби на боковий (косий) вітер необхідно враховувати:

- поправка напрямку польоту снаряда на вітер враховується автоматично при стрільбі в основному режимі;

- поправка на боковий (косий) вітер враховується поворотом зброї у той бік, звідки вітер;

- поправки напрямку стрільби на косий вітер беруть удвічі менше.

Топографічні умови стрільби

До топографічних умов (факторів) стрільби, що враховуються при вирішенні задачі влучення снаряда (кулі) у ціль, відносяться боковий і подовжній нахили місцевості, а також перевищення танка і цілі відносно один одного.

При веденні бойових дій на пересічній та гірській місцевості стрільба з танка може вестися з боковим креном його корпусу і нахилом осі цапф зброї. Наявність бокового крену стріляючого танка приводить до зменшення дальності (зниження траєкторії) польоту снаряда (кулі) і його бічного відхилення у бік крену. Величини зменшення дальності (зниження траєкторії) польоту і бокового відхилення снаряда (кулі) унаслідок бокового крену залежать від величин кута бокового крену і кута прицілювання (дальності стрільби).

На танках поправка дальності (висоти) на боковий крен враховується автоматично.

Поправки дальності (висоти) польоту кулі на крен при стрільбі з кулеметного озброєння танка необхідно враховувати:

- поправки напрямку стрільби на крен враховуються виносом точки прицілювання у тисячних (вибором прицільної марки) або у фігурах цілі поворотом зброї у бік, протилежний крену. При цьому наводку за напрямком уточнюють з боку крену, тобто у той бік, куди потрібно докладати більших зусиль;

- поправка напрямку на крен при стрільбі з гармати в основному режимі враховується автоматично.

При русі танка або цілі по схилах гір (пагорбів) має місце вертикальне переміщення танка або цілі. Вертикальне переміщення танка у ході стрільби призведе до зниження або підвищення траєкторії польоту снаряда (кулі), що повинно враховуватися при виборі точки прицілювання по висоті. При стрільбі по рухомій цілі величина її вертикального переміщення за час пострілу (черги) і польоту снаряда (кулі) до цілі враховується також при виборі точки прицілювання по висоті.

Величина вертикального переміщення цілі (ВВПц) або танка (ВВП_Т) за час проведення пострілу (черги) і польоту снаряда (кулі) до цілі залежить від швидкості цілі (танка), крутості схилу і напрямку руху.

Поправки висоти стрільби на вертикальне переміщення цілі (танка) враховуються виносом точки прицілювання вгору (вниз), як правило, у фігурах цілі з урахуванням її видимої висоти. Винос точки прицілювання при урахуванні поправки на вертикальне переміщення цілі здійснюється у бік руху цілі, на вертикальне переміщення танка – у протилежний бік його руху.

Перевищення танка і цілі відносно один одного призводить до утворення кута місця цілі. Кут місця цілі вважається позитивним, якщо ціль розташована вище горизонту зброї, і негативним, якщо ціль розташована нижче горизонту зброї.

Тактичні умови стрільби

До тактичних умов (факторів) стрільби відносяться: характер цілі (тип, розміри, напрямок і швидкість руху); дальність до цілі; напрямок і швидкість руху свого танка.

При вирішенні задачі влучання снаряда (кулі) у ціль враховуються дальність до цілі, її розміри, напрямок і швидкість її руху, а також напрямок і швидкість руху стріляючого танка.

Рух цілі і танка по відношенню до напрямку стрільби може бути фронтальним, косим або фланговим.

Рух цілі вважається (рис. 3.4):

- фронтальним (рис., а), якщо ціль рухається на стріляючий танк під курсовими кутами 0+30° (лівим бортом) і 0–30° (правим бортом) або від нього під курсовими кутами 180+30° (правим бортом) і 180–30° (лівим бортом);

- косим рис., б), якщо ціль рухається на стріляючий танк справа під курсовими кутами 45±15° (лівим бортом) і зліва під курсовими кутами 315±15° (правим бортом) або від стріляючого танка справа під курсовими кутами 135±15° (лівим бортом) і зліва під курсовими кутами 225±15° (правим бортом);

- фланговим (рис., в), якщо ціль рухається справа під курсовими кутами до напрямку стрільби 90±30° (лівим бортом) або зліва під курсовими кутами до напрямку стрільби 270±30° (правим бортом).

Напрямок руху цілі визначається на око по її курсовому куту (куту між напрямком руху цілі і напрямком стрільби).

Рух танка вважається (рис. 3.5):

- фронтальним (рис., а ) якщо танк рухається на ціль під курсовими кутами 180±30° (справа – по азимутальному покажчику від 30–00 до 25–00, зліва – по азимутальному покажчику від 30–00 до 35–00); від цілі під курсовими кутами 0±30° (справа – по азимутальному покажчику від 0–00 до 5–00, зліва – по азимутальному покажчику від 0–00 до 55–00);

- косим (рис., 6), якщо танк рухається на ціль справа під курсовими кутами 135±15° (по азимутальному покажчику від 20–00 до 25–00) і зліва під курсовими кутами 225 ±15° (по азимутальному покажчику від 25–00 до 40–00); від цілі справа під курсовими кутами 45 ±15° (по азимутальному покажчику від 50–00 до 55–00) і зліва під курсовими кутами 315 ±15° (по азимутальному покажчику від 10–00 до 5–00);

- фланговим (рис., в), якщо танк рухається вправо з курсовими кутами 270±30° (по азимутальному покажчику від 40–00 до 50–00) і вліво з курсовими кутами 90 +30° (по азимутальному покажчику від 10–00 до 20–00).

Напрямок руху танка щодо напрямку стрільби (на ціль) при стрільбі з ходу і з коротких зупинок визначається за відліком азимутального покажчика (баштового кутоміра), отриманому після наведення центральної марки (гармати) у ціль, чи на око по курсовому куту танка (по куту між напрямком руху танка і напрямком на ціль).

Швидкість руху цілей у залежності від умов бойової обстановки і її характеру можуть складати:

- наземної (танка, БМП, БТР і ін.) у ході наступу – від 5 до 20 км/год.;

- при здійсненні маневру і маршу – від 20 до 40 км/год.;

- низьколітної повітряної цілі: літака – 200 м/с.; вертольота – 200 км/год. (50 м/с.); парашутиста, що знижується – 5 м/с.; освітлю- вальні авіабомби – 2 – 3 м/с.;

- надводної: БМП, БТР і інших плаваючих машин, – 5 – 10 км/год.;

- переправно-десантних засобів (катерів)–15 – 25 км/год.

Швидкість руху цілі визначають на око з округленням, кратним 5 (10, 15, 20 км/год.)

а б в Рис. 3.4. Види руху цілі: а – фронтальний; б – косий; в – фланговий

а б в Рис. 3.5. Види руху танка: а – фронтальний; б – косий; в – фланговий

Швидкість руху танка при стрільбі з ходу і з коротких зупинок у залежності від обстановки і характеру місцевості може складати від 5 до 20 км/год.

Швидкість руху танка визначають за показниками спідометра або на око з округленням, кратним 5 (10, 15, 20 км/год.)

Величину зміни відстані до цілі від моменту визначення дальності до моменту влучення снаряда у ціль (підльоту снаряда до цілі) або між двома пострілами скорочено позначають;

ВЗВ ц – якщо дальність змінюється внаслідок руху цілі;

ВЗВ_Т – якщо дальність змінюється внаслідок руху стріляючого танка; ВЗВ₀ – якщо дальність змінюється внаслідок руху цілі і танка (ВЗВ₀ =±ВЗВ_Ц ± ВЗВ_Т).

При наявності на танку лазерного далекоміра і можливості вимірювання ним дальності безпосередньо перед пострілом (за 2-3 с.) поправка на ВЗВ_Ц може не враховуватися.

При стрільбі прямою наводкою із танкової гармати звичайними снарядами у загальному випадку враховують:

для визначення установки прицілу (на дальності стрільби):

- величину зміни відстані до цілі внаслідок руху танка і цілі;

- температуру повітря і заряду;

- атмосферний тиск;

- подовжній і косий вітер;

- падіння початкової швидкості снаряда внаслідок зношення каналу ствола (подовження зарядної камори);

- зміну початкової швидкості снаряда відповідно до партії порохового заряду;

- масу (вагові знаки) снаряда.

для вибору прицільної марки і точки прицілювання (за напрямком стрільби):

- величину зміни напрямку стрільби (на ціль) внаслідок руху танка і цілі;

- боковий (косий) вітер;

- боковий крен танка.

для вибору точки прицілювання (по висоті):

- величину вертикального переміщення танка і цілі;

– боковий крен танка.

Наявність на сучасних вітчизняних танках СУВ, а також деяких технічних пристроїв при стрільбі з гарматного озброєння в основному режимі забезпечують:

- вимірювання дальності до цілі і введення її в приціл;

- облік температури заряду, зношення каналу ствола і партії порохового заряду;

- облік температури повітря, вітру й атмосферного тиску, облік ВЗВт, ВЗНц, ВЗНт.

4. Порядок проведення розбору:

- дії екіпажів під час завантаження боєприпасів у танк;

- виконання команд керівника і підтримання зв'язку;

- рух танка, вихід на рубіж (відкриття вогню, швидкість руху, відхід на рубіж, припинення стрільби, повернення на вихідне положення);

- своєчасність відкриття вогню (час першого пострілу, темп стрільби, перенесення вогню з однієї цілі на іншу);

- дотримання умов вправи, вимог курсу стрільб і заходів безпеки;

- усунення несправностей зброї.

ІII. Заключна частина – 2 хв.

- нагадати тему та мету заняття на навчальному місці;

- визначити ступінь досягнення мети;

- провести короткий розбір заняття, оголосити оцінки;

- відповісти на запитання;

- відправити тих, хто навчається на наступне навчальне місце.

КЕРІВНИК ЗАНЯТТЯ

капітан А.М. ВОВК

Затверджено

рішенням методичної ради

військової частини А0000

протокол №___від______200 р.

ОПЕРАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА КАРТА

для проведення заняття із вогневої підготовки на навчальному місці №3

ТЕМА 9: Прийоми і способи ведення вогню із озброєння танка в оборонному бою.

ЗАНЯТТЯ: “ Визначення вихідних даних і ввід їх у танковий балістичний обчислювач і проведення розбору стрільб. ”

НАВЧАЛЬНА Мета: 1. Дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду в визначенні вихідних даних і вводу їх у танковий балістичний обчислювач та проведення розбору стрільб.

2. Сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях навчального матеріалу.

3. Здійснити контроль засвоєння особовим складом навчального матеріалу.

ВИХОВНА МЕТА: Виховувати у особового складу впевненість, віру у надійність зброї, систем та механізмів танка.

ЧАС: 55хвилин.

МІСЦЕ: танкова директриса (вогневе містечко), клас або навчальне місце по визначенню вихідних даних і вводу їх у танковий балістичний обчислювач та проведення розбору стрільб.

КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИК: - Методика вогневої підготовки танкових підрозділів. Розділ 6. Організація і методика проведення занять по виконанню вправ стрільб. Москва.

Правила стрільби із танка. Розділ 2. Рішення вогневих задач. Москва. 1991.

Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин Сухопутних військ.

Матеріальне забезпечення: Танки -1од.; плакати по розвідці цілей, визначення відстаней та призначенню вихідних установок та подачі цілевказівки; мішеневе поле по умовам вправ по розвідці цілей; зразки мішеней – 1 комплект; поле зору прицілів – 1комплект; операційні карти; по розвідці цілей, визначення відстаней і призначенню вихідних установок та подачі цілевказівки АСТ- 1 од., бінокль – 3 од.; секундомір, відомість обліку.

Дата добавления: 2017-01-14