Залежність величини розсіювання від умов стрільби

Для виміру величини площі розсіювання, порівняння розсіювання снарядів при стрільбі з різних видів зброї, а також для оцінки розсіювання при веденні вогню різними способами застосовуються наступні міри (одиниці виміру) розсіювання:серединне відхиленняісерцевинна смуга.

Міри розсіювання і залежність між ними

61. Серединним відхиленням називається таке відхилення, що у ряді усіх відхилень, виписаних по абсолютній величині в зростаючому чи убутному порядку, займає середнє місце.

Серединні відхилення позначаються: В_д -серединне відхилення по дальності; B_в - по висоті; В_б - по бічному напрямку.

Для визначення величини серединного відхилення по одному з напрямків необхідно виписати усі відхилення в ряд у зростаючому чи убутному порядку по абсолютній величині. Відхилення, що коштує посередине цього ряду, і буде серединним відхиленням.

Якщо ряд усіх відхилень складається з парного числа відхилень, то для визначення величини серединного відхилення потрібно взяти два відхилення, що коштують посередине, і розділити суму їхніх абсолютних величин на два.

Приклад. Вісьмом пробоїнам відповідають наступні відхилення від осі розсіювання по висоті: вище осі розсіювання +15; +25; +55; +60 см; нижче її —20; —35; ¾40; —50 см. Визначити величину серединного відхилення по висоті (B_в).

Рішення. Виписавши по абсолютній величині усі відхилення в зростаючому порядку, одержимо 15; 20; 25;35; 40; 50; 55;60 см;

В_в = (35+40)/2» 37,5 см

Іноді користуються іншим визначенням серединного відхилення: серединним відхиленням називається половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщає 50% усіх влучень, за умови, що вісь розсіювання проходить по її середині.

Для визначення величини серединного відхилення графічним способом необхідно відрахувати праворуч (зверху) 25% влучень і відокремити їх вертикальної (горизонтальної) лінією; відрахувати ліворуч (знизу) 25% влучень і відокремити їхній вертикальний (горизонтальної) лінією. У результаті цього вийде смуга, що вміщає 50% улучень, тобто смуга кращої половини влучень. Половину ширини цієї смуги, що примикає безпосередньо до тієї чи іншої осі розсіювання, приймають за величину серединного відхилення.

62. Якщо від тієї чи іншої осі розсіювання відкласти в обидва боки смуги, рівні по ширині серединному відхиленню, то виявиться, що вся площа розсіювання дорівнює вісьмом смугам (мал. 25).

Мал. 25. Шкала розсіювання по висоті з масштабом в одне серединне відхилення

Відхилень від середньої точки влучення більш чотирьох серединних відхилень практично не буває, тому що імовірність їхнього одержання не перевищує 0,7%.При великому числі пострілів у кожній зі смуг, рівному одному серединному чи відхиленню його частини, міститься визначений відсоток влучень.

Креслення, що показує процентний розподіл влучень у смуги, які рівні по ширині одному серединному відхиленню чи його частині,називається шкалою розсіювання.

Мал. 26. Серцевинні смуги і серцевина розсіювання

63. Смуга розсіювання, що містить 70% усіх влучень, за умови, що вісь розсіювання проходить по її середині, називається серцевинною смугою (мал. 26).

Серцевинна смуга містить у собі 3,06 відповідного серединного відхилення. На практиці ширину серцевинної смуги приймають рівною трьом серединним відхиленням.

Серцевинні смуги позначаються: С_д — серцевинна смуга по дальності; С_в — по висоті; С_б — по бічному напрямку. Прямокутник, утворений перетинанням двох серцевинних смуг, називається серцевиною розсіювання. Вона включає 50% усіх влучень (0,70 × 0,70 = 0,49, округлено 0,50 чи 50%).

Для визначення ширини серцевинної смуги графічним способом необхідно відрахувати праворуч (зверху) 15% влучень і провести вертикальну (горизонтальну) лінію, відрахувати ліворуч (знизу) 15% влучень і провести вертикальну (горизонтальну) лінію. У результаті цього вся площа виявиться розділеною на три майже рівні смуги, при цьому центральна смуга містить 70% улучень, а по 15% кожна. Потім варто вимірити відстань між вертикальними (горизонтальними) лініями, що і буде дорівнювати ширині серцевинної смуги.

Серединне відхилення, серцевинна смуга і серцевина розсіювання характеризують розсіювання, визначають купчастість стрільби і застосовуються при визначенні імовірності влучення у ціль.

64. Між величинами розсіювання по дальності і по висоті існує залежність, що визначається формулою (мал.27):

Мал. 27. Залежність між серединним відхиленнямпо дальності і висоті

В_д = (В_в × 1000) / q_с,

де q_с - кут падіння в тисячних.

Приклад. Визначити В_д , якщо В_в = 0,6 м; q_с = 17 тис.

Рішення. В_д = (В_в × 1000)/q_с = (0,6 × 1000)/17 = 35,3 м.

65. Величини серединних відхилень і серцевинних смуг, які зазначені в таблицях стрільби, відповідають нормальним (табличним) умовам при веденні вогню вдень з місця по нерухомій цілі.

При стрільбі по цілям, розташованим на схилах, величини серединних відхилень по дальності зменшуються чи збільшуються (мал. 28, 29).

Мал. 28. Залежність величини розсіювання по дальності від зустрічного схилу

Мал. 29. Залежність величини розсіювання по дальності від зворотного схилу

При стрільбі в умовах, що відрізняються від нормальних і веденні вогню іншими способами (з коротких зупинок, з ходу, по рухомій цілі та ін.) величини мір розсіювання змінюються.

Розсіювання, що відноситься до визначеного часу й умов стрільби, називається розсіюванням даного моменту.

66. Значення характеристик розсіювання в залежності від кута нахилу місцевості в районі цілі (w_ск) визначають по формулах:

— якщо ціль знаходиться на схилі (мал. 28), зверненому убік танка, то

В д _м = В д × ((q_с / (q_с + w_ск));

— якщо ціль знаходиться на зворотному схилі (мал. 29), то

В д _м = В д × ((q_с/(q_с - w_ск)),

де q_с (w_ск) - кут падіння (схилу) у тисячних.

З формул видно, що в першому випадку розсіювання по дальності зменшується, а в другому – збільшується.

67. Величини серединних відхилень у залежності від різних способів ведення вогню в порівнянні з табличним розсіюванням характеризуються наступними даними:

а) при стрільбі з місця по цілям, що рухаються:

Напрямок руху цілі	По висоті	По дальності	По бічному напрямку
Фланговий и косий   Фронтальний	1,7 Вв   1,7 Вв	1,7 Вд   1,7 Вд	3 Вб   1,7 Вб

б) при стрільбі з коротких зупинок по рухомих цілях:

Серединні відхилення     Швидкість руху цілі	Дальність до 1500 м	Дальність більше 1500 м
По дальності	По висоті	По бічному напрямку	По дальності	По висоті	По бічному напрямку
До 25 км/год   Більше 25 км/год	2,1 Вд   2,3 Вд	2,1Вв   2,3 Вв	3,2 Вб   3,5 Вб	2,3 Вд   2,5 Вд	2,3 Вв   2,5 Вв	3,4 Вб   3,6 Вб

При стрільбі з коротких зупинок по нерухомим цілям на дальність до 1500 м розсіювання більше табличного в 1,2 рази, а на дальність більш 1500м - у 1,5 рази.

в) при стрільбі з ходу:

При стрільбі по нерухомих цілях	По висоті (дальністі)	За напрямком
Без стабілізатору   Зі стабілізатором	В 12 – 18 разів   В 2 – 3 рази	В 8 – 12 разів   В 3 – 5 разів

При стрільбі з ходу по рухомих цілях розсіювання в порівнянні зі стріляниною з ходу по нерухомим цілям збільшується в 1,2— 1,3 рази.

Дата добавления: 2017-01-14